У всьому світі діабет діагностується недостатньо і погано контролюється за допомогою лікування

Діабет є одним із провідних хронічних неінфекційних захворювань, тягар якого зростає у всьому світі. Незважаючи на розвиток діагностичних і терапевтичних стратегій, значна частина пацієнтів залишається недіагностованою або отримує неадекватне лікування. Важливим складником оцінки ефективності систем охорони здоров’я є так званий каскад догляду за діабетом, що відображає співвідношення між діагностованими, пролікованими та тими, хто досягнув оптимальної глікемічної компенсації пацієнтами.

Мета: оцінити глобальні та регіональні показники діагностики, лікування та глікемічного контролю діабету у дорослого населення протягом 2000–2023 рр., використовуючи дані Глобального тягаря хвороб (GBD).

Методи

• Дизайн: моделюючий аналіз у 204 країнах і територіях.
• Джерела даних: перехресні дослідження загальної популяції, публікації, «сіра» література.
• Критерії оцінки:
  1. частка осіб з діабетом, які не мали встановленого діагнозу;
  2. частка діагностованих без лікування;
  3. частка пацієнтів, які отримували лікування з субоптимальною глікемією;
  4. частка пацієнтів із лікуванням та оптимальною глікемією.
• Визначення лікування: використання інсуліну або пероральних гіпоглікемічних засобів.
• Аналітичний інструмент: DisMod-MR 2.1 (ієрархічна байєсівська метарегресія).
• Узгодження: оцінки масштабувалися до 100% усіх людей із діабетом у кожній страті (за віком, статтю, регіоном, роком).

Результати

• Глобальні показники (2023 р.):
  • діагноз встановлено у 55,8% (95% UI 49,3–62,3) осіб із діабетом;
  • лікування отримували 91,4% (88,0–94,2) діагностованих;
  • оптимальної глікемії досягли 41,6% (35,7–48,5) пацієнтів на терапії;
  • серед усіх осіб із діабетом частка з оптимальним контролем становила лише 21,2% (17,4–25,6).
• Регіональні відмінності:
  • найвищі рівні діагностики — у країнах з високим доходом Північної Америки;
  • найвищі рівні лікування серед діагностованих — у країнах з високим доходом Азіатсько-Тихоокеанського регіону;
  • найкращий контроль глікемії серед пролікованих — у країнах Південної Латинської Америки.
• Тенденції 2000–2023 рр:
  • приріст частки діагностованих: +8,3 відсоткових пункти (6,6–10,0);
  • приріст лікування серед діагностованих: +7,2 в.п. (5,7–8,8);
  • приріст досягнення оптимальної глікемії: +1,3 в.п. (0,8–1,8).

---

Перегляньте записи:

---

Інтерпретація

Хоча за два десятиліття досягнуто прогресу у діагностиці та лікуванні діабету, рівень оптимального контролю глікемії залишається критично низьким (≈1/5 пацієнтів у світі). Ситуація особливо проблематична у країнах з низьким і середнім рівнем доходу.

Висновки

• Недостатня діагностика та неадекватний контроль глікемії залишаються серйозними викликами глобального масштабу.
• Необхідні цілеспрямовані інтервенції: покращення доступності діагностики, забезпечення лікування та підвищення якості контролю.
• Підсилення потенціалу систем охорони здоров’я, особливо в країнах з обмеженими ресурсами, є ключем до зниження тягаря діабету.

---

ДЖЕРЕЛО: The lancet

---

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.