Ефективність екстреної вакцинації під час спалахів інфекційних захворювань: оцінка врятованих життів і зменшення епідемічних наслідків

Інфекційні хвороби продовжують бути серйозною загрозою для громадського здоров’я, особливо в регіонах із низьким рівнем доступу до медичних послуг. У таких умовах екстрена вакцинація, навіть коли її починають уже після початку спалаху, може значно знизити кількість інфікованих та смертей. Особливо ефективною вона є у поєднанні з плановою імунопрофілактикою. Дослідження, що охопило понад два десятиліття спостережень, дозволяє кількісно оцінити користь екстреної вакцинації в запобіганні захворюванням та втраті життя.

Матеріали та методи

Дослідницька група проаналізувала дані щодо 210 спалахів інфекційних захворювань у країнах із середнім і низьким рівнем доходу. Моделювання розвитку епідемій дозволило порівняти два сценарії — із запровадженням екстреної вакцинації та без неї. При цьому враховували рівень охоплення вакцинацією до початку спалаху та час її початку. Основними показниками ефективності були кількість уникнених випадків захворювання, смертей і потенційних економічних втрат.

Результати

За моделюванням, екстрена вакцинація дала змогу запобігти приблизно шести мільйонам нових інфекційних випадків, 327 тисячам смертей і майже 32 мільярдам доларів економічних збитків.

Найвищу ефективність було відзначено при спалахах холери та гарячки Ебола, де рівень зменшення випадків захворювання та смертей сягав 60% і 55% відповідно.
У випадку кору, завдяки масштабності охоплення вакцинацією, вдалося уникнути чотирьох мільйонів інфекцій і 20 тисяч смертей.

Вакцинація також значно знижувала ризик масштабних епідемій:

• у п’ять разів — для кору
• у три рази — для жовтої гарячки
• у два рази — для гарячки Ебола

Ранній старт вакцинації був асоційований із вищою ефективністю, однак навіть пізнє її запровадження давало позитивні результати, особливо у випадках високого охоплення щепленнями в минулому.

Перегляньте запис:

Обговорення

Екстрена вакцинація — це не лише тимчасовий захід, а й стратегічний інструмент, який слід інтегрувати в загальні плани реагування на спалахи інфекцій. Її ефективність підвищується за умови:

• раннього виявлення інфекційних випадків,
• налагодженої логістики доставки вакцин,
• наявності підготовленого персоналу,
• поінформованості місцевих громад.

Крім екстрених втручань, слід акцентувати на планових щепленнях як засобі довгострокової профілактики.

Наприклад:

• Вакцинація від вірусу папіломи людини дозволила зменшити смертність жінок від раку шийки матки, а її розширення на чоловіче населення дає шанс суттєво знизити поширення вірусу загалом.
• Вакцинація проти вірусу герпесу зостер у людей старшого віку асоціюється зі зниженням ризику інфаркту, деменції та меншою вираженістю симптомів хвороби.

Перегляньте записи:

Висновки

Екстрена вакцинація є перевіреним засобом швидкого реагування на спалахи інфекційних захворювань. Вона рятує сотні тисяч життів, запобігає мільйонам нових випадків хвороб і зменшує тягар на системи охорони здоров’я. Ефективність цього підходу зростає за умов готовності систем охорони здоров’я до швидкої дистрибуції вакцин та наявності довіри населення до вакцинації.

Подальша стратегія боротьби з епідеміями має включати:

• розширення програм планових щеплень,
• формування резерву екстрених вакцин,
• міжнародну координацію дій,
• підготовку фахівців до оперативного реагування.

Успішна реалізація таких підходів є запорукою зниження глобального тягаря інфекційних захворювань у майбутньому.

ДЖЕРЕЛА: nauka.ua, BMJ Global Health

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.