Як низьковуглеводна дієта може сприяти розвитку колоректального раку
Дата публікації: 21.03.2025
Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»
Ключові слова: колоректальний рак, пробіотики, Escherichia coli, мікробіом кишечника, синдром Лінча, кишкові бактерії, клітковина, низьковуглеводна дієта, колібактин, інулін, ризик пухлин, генотоксини
Низьковуглеводні дієти стали популярним способом контролю ваги та рівня глюкози в крові. Однак результати нового дослідження канадських учених викликають занепокоєння: такий тип харчування може сприяти розвитку пухлин у кишечнику — зокрема за наявності певних кишкових бактерій та генетичних мутацій.
Дослідники з Університету Торонто встановили, що у мишей з порушенням репарації ДНК низьковуглеводна дієта, особливо за умов дефіциту клітковини, активувала ріст поліпів у товстій кишці. Причиною стала взаємодія дієти з кишковими бактеріями, які продукують колібактин — генотоксин, що пошкоджує ДНК епітеліальних клітин кишечника.
Окрему увагу дослідники звернули на штами Escherichia coli, що мають здатність синтезувати колібактин. В умовах зниженого вмісту вуглеводів і клітковини бактерії легше проникають крізь слизовий бар’єр кишки, що збільшує ризик ушкодження клітин ДНК і формування поліпів.
У моделі, що імітує синдром Лінча — спадкове порушення репарації ДНК — пухлини в мишей виникали частіше і були агресивнішими. Це важливий сигнал для осіб із відомою мутацією відповідних генів, адже близько 15% випадків колоректального раку пов’язані з дефектами в системі репарації ДНК.
Також виявилося, що навіть бактеріальні штами, які часто застосовуються у пробіотичних добавках, можуть мати гени продукції колібактину. Це ставить під питання безпеку деяких пробіотичних препаратів для осіб із підвищеним онкологічним ризиком, особливо за умов тривалого обмеження вуглеводів та клітковини в раціоні.
Важливою частиною дослідження було вивчення ролі харчових волокон. Додавання до раціону інуліну — джерела розчинної клітковини — знижувало активність бактерій, що продукують колібактин, зменшувало ушкодження ДНК і сповільнювало формування пухлин.
Ці результати підкреслюють важливість балансу в харчуванні. Навіть за обмеження вуглеводів необхідно забезпечити достатнє надходження клітковини, зокрема з овочів, бобових, цільнозернових продуктів.
На базі цих результатів розпочато клінічні дослідження за участю людей із запальними захворюваннями кишечника. Метою є з’ясування, чи можуть результати, отримані у тварин, бути релевантними для людини, та чи може цілеспрямоване підвищення споживання клітковини зменшити ризики у вразливих групах.
Низьковуглеводна дієта не є однозначно безпечною. За певних умов вона може змінювати мікробіом і створювати передумови для розвитку колоректального раку, особливо в осіб із генетичною схильністю або дефіцитом клітковини в раціоні. Важливо оцінювати харчові стратегії не лише з погляду контролю ваги чи глікемії, а й з урахуванням довгострокових ризиків для здоров’я кишечника.
ДЖЕРЕЛО: Medicalxpress
На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.
Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.
Реєстрація
Вхід
Матеріали з розділу

Новий світлочутливий препарат викликає сон ...

Дослідження показує, що вітамін D є перспе ...

Серцево-судинні ускладнення у хворих із цу ...

Хроніка глюкометрії. Прилади минулого та п ...

Імуноопосередковане захворювання шлунково- ...

Вживання цільнозернових продуктів та асоці ...
