Постійний дисбаланс гормонів щитовидної залози під час вагітності пов'язаний з підвищеним ризиком аутизму у дітей
Дата публікації: 11.12.2025
Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»
Ключові слова: нейророзвиток, розлад аутистичного спектру, гормони щитоподібної залози, еутиреоз, перинатальна ендокринологія, тиреоїдна дисфункція під час вагітності, гіпотиреоз у матері, гестаційний гіпотиреоз
Гормони щитоподібної залози відіграють вирішальну роль у формуванні нейророзвитку плода, особливо у першому триместрі, коли плід повністю залежить від материнського тиреоїдного гормонального забезпечення. Останні роки характеризуються зростанням інтересу до можливого зв’язку між порушеннями тиреоїдної функції у матері під час вагітності та ризиками для когнітивного, мовного та поведінкового розвитку дитини.
Нове велике когортне дослідження, опубліковане у Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism у листопаді 2025 року, надало додаткові дані щодо цього зв’язку та особливо зосередилося на ризику розвитку розладу аутистичного спектру (РАС).
Дослідження охопило 51 296 одноплідних вагітностей, що відбулися у 2011–2017 роках у єдиному третинному медичному центрі на півдні Ізраїлю. Спостереження тривало до 2021 року.
Дані об’єднували з трьох джерел:
- електронних карт Clalit Health Services,
- акушерської бази даних університетського медичного центру,
- Національного центру досліджень аутизму.
Оцінювали хронічний гіпотиреоз, гестаційний гіпотиреоз (субклінічний або явний) та гіпертиреоз, визначений виключно за лабораторними показниками ТТГ та вільного Т4 у кожному триместрі.
Первинна кінцева точка — діагноз розладу аутистичного спектру відповідно до DSM-5.
Результати
Поширеність тиреоїдних порушень
Порушення функції щитоподібної залози виявляли у 8,6 % вагітних:
- 1161 жінка мала хронічний гіпотиреоз,
- 1600 — гестаційний гіпотиреоз,
- 1054 — одночасно хронічний і гестаційний гіпотиреоз.
Гестаційний гіпертиреоз зустрічався значно рідше.
Основні висновки
1. Сам по собі хронічний гіпотиреоз не підвищує ризик РАС, якщо він адекватно лікується
У нащадків жінок із хронічним гіпотиреозом, які мали нормальні рівні ТТГ і Т4 під час вагітності, ризик РАС не відрізнявся від контролю (скоригований коефіцієнт ризику 0,47; 95% ДІ 0,15–1,48).
Це узгоджується з концепцією, що саме гормональний дисбаланс, а не діагноз як такий, впливає на нейророзвиток.
2. Найвищий ризик РАС спостерігався при поєднанні хронічного і гестаційного гіпотиреозу
Комбінована дисфункція збільшувала ризик РАС більш ніж удвічі:
-
aHR 2,61; 95% ДІ 1,44–4,74.
Ця група дітей також демонструвала дещо вищу тяжкість симптомів РАС.
3. Виражений дозозалежний триместровий ефект
Чим довше тривав гіпотиреоз під час вагітності, тим більшим був ризик РАС:
- гіпотиреоз у 1 триместрі → aHR 1,69
- у 2 триместрах → aHR 2,39
- у всіх трьох триместрах → aHR 3,25
Аналогічні тенденції спостерігали серед жінок із поєднанням хронічного і гестаційного гіпотиреозу.
4. Субклінічний гіпотиреоз також асоціювався з підвищеним ризиком РАС
Хоча ризик був нижчим, ніж при явному гіпотиреозі, він залишався статистично значущим:
- aHR 1,65; 95% ДІ 1,10–2,48.
Це підкреслює важливість моніторингу навіть при невеликих відхиленнях лабораторних показників.
Результати підтверджують гіпотезу, що вчасне виявлення і корекція порушень тиреоїдної функції під час вагітності є критично важливими для нейророзвитку дитини.
Дослідження є одним із найбільш методологічно коректних, оскільки:
- використовувало лабораторні дані кожного триместру, а не лише діагнози за МКХ;
- включало велику та етнічно різноманітну когортy;
- дозволило розмежувати адекватно лікований хронічний гіпотиреоз та некомпенсований гестаційний.
Обмеження включають відсутність даних щодо терапії левотироксином, йодного статусу та антитіл, а також знижену потужність аналізу, специфічного для триместру, у деяких підгрупах.
Клінічне значення для лікарів
- Адекватне лікування хронічного гіпотиреозу є безпечним і не підвищує ризик РАС.
- Некомпенсований або пізно виявлений гіпотиреоз — незалежний фактор ризику нейророзвиткових порушень.
- Моніторинг тиреоїдної функції має бути безперервним протягом усіх триместрів.
- Субклінічний гіпотиреоз також потребує уваги, особливо у груп ризику.
- Результати підтримують міжнародні рекомендації щодо підтримання еутиреозу під час вагітності як ключової стратегії профілактики нейророзвиткових порушень.
Дослідження підтверджує, що дисбаланс гормонів щитоподібної залози у матері під час вагітності — особливо тривалий та комбінований — асоціюється з підвищеним ризиком розвитку розладу аутистичного спектру у потомства.
Натомість адекватно лікуваний хронічний гіпотиреоз не становить ризику, що ще раз підкреслює критичну роль регулярного скринінгу та своєчасної корекції тиреоїдної функції впродовж усієї вагітності.
ДЖЕРЕЛО: The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism
На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.
Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.
Реєстрація
Вхід
Матеріали з розділу
Консенсусні рекомендації Австралазійського ...
Кетонові добавки як потенційний нефармакол ...
Катетерна абляція перемагає ліки плюс змін ...
День біологічного годинника: значення, свя ...
Запис майстер-класу «Стероїд-індукований ц ...
Більше рослинного білка, пов’язаного зі зд ...



