Понаднормова робота і структурні зміни мозку: потенційний механізм впливу на психічне здоров’я

Проблема понаднормової зайнятості медичних працівників є актуальною у багатьох країнах, особливо в умовах високого професійного навантаження, кадрового дефіциту та хронічного стресу. Нові наукові дані демонструють можливі структурні зміни у мозку людей, які систематично працюють понад встановлену законом норму, що дозволяє краще зрозуміти вплив перепрацювання на психічне здоров’я.

Методологія дослідження

У дослідженні взяли участь 110 медичних працівників, які мешкають та працюють у регіоні з високим рівнем поширеності понаднормової роботи. Серед них 32 особи повідомили про щотижневу тривалість робочого часу понад 52 години, що перевищує граничний показник, дозволений трудовим законодавством. Усі учасники пройшли магнітно-резонансну томографію головного мозку з подальшим аналізом об’єму окремих ділянок кори.

Основні результати

У групі з понаднормовим робочим навантаженням виявлено суттєві зміни в 17 ділянках головного мозку. Найбільше змін зафіксовано в таких зонах, як:

Середня лобна звивина (ліва півкуля) — об’єм цієї ділянки збільшувався до 20%. Вона відповідає за виконавчі функції: планування, контроль емоцій, цілеспрямовану поведінку.

Верхня скронева звивина — бере участь в обробці мовлення, аудіоінформації та емоційного забарвлення звуків.

Острівцева кора — пов’язана з інтеграцією сенсорної інформації, обробкою болю та емоційного досвіду.

Також зміни виявлені в ділянках, пов’язаних з увагою, пам’яттю та самоконтролем.

Інтерпретація та значення

Зміни в структурі головного мозку можуть бути наслідком нейропластичних процесів, спрямованих на адаптацію до хронічного стресу. Ймовірно, мозок підлаштовується до умов постійного психоемоційного навантаження, переробляючи внутрішні ресурси задля підтримки функціональної стабільності. Проте така адаптація не завжди є позитивною — вона може супроводжуватися погіршенням психічного стану, зниженням когнітивної гнучкості, схильністю до тривожних і депресивних розладів.

Водночас у зв’язку з відсутністю експериментального втручання, не можна остаточно встановити причинно-наслідковий зв’язок. Не виключається, що інші фактори — позаробочі стресори, індивідуальні особливості, рівень тривожності — також впливали на виявлені зміни.

Перегляньте запис:

Практичні наслідки

З огляду на результати, тривале та інтенсивне навантаження без належного відпочинку може сприяти формуванню нейробіологічних передумов для розвитку емоційного вигорання, зниження мотивації, порушення сну, концентрації уваги та прийняття рішень. Це особливо критично для медичних працівників, які ухвалюють рішення у стресових умовах, взаємодіють із пацієнтами й несуть підвищену відповідальність.

Висновки

Понаднормова робота може супроводжуватися істотними морфологічними змінами головного мозку, що вказує на глибокий вплив тривалого стресу на нейрональні структури. Ці дані мають бути враховані під час формування кадрової політики в закладах охорони здоров’я, організації режиму праці та впровадження профілактичних заходів для збереження психічного здоров’я медичного персоналу.

ДЖЕРЕЛО: Occupational & Environmental Medicine

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.