Біль у попереку: Стандарт медичної допомоги

Оприлюднено проєкт наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Стандарту медичної допомоги «Біль у попереку (нижній частині спини)». Розроблений стандарт систематизує алгоритми диференційної діагностики, первинного менеджменту неспецифічного болю в спині та маршрутизації пацієнтів між ланками охорони здоров’я.

Клініко-епідеміологічна характеристика

Понад 90% випадків болю в спині є неспецифічними, пов’язаними з перенапруженням м’язів чи зв’язок, і не потребують спеціалізованого або стаціонарного лікування.

Близько 40–60% пацієнтів відчувають значне полегшення або повне зникнення симптомів протягом 14 днів, а 70–90% осіб повертаються до нормальної активності протягом 6 тижнів на рівні первинної медичної допомоги без додаткових обстежень чи госпіталізацій.

Ранній активний підхід, що включає самодопомогу та обмеження інвазивних втручань, знижує ризик рецидивів і хронізації процесу, яка фіксується лише у 5–10% випадків за тривалості болю понад 3 місяці.

Організація медичної допомоги

Організація медичної допомоги при болю в попереку базується на поетапному принципі, біопсихосоціальній моделі та пріоритеті первинної ланки з мінімізацією необґрунтованих втручань.

Первинний менеджмент здійснюють лікарі загальної практики — сімейні лікарі, терапевти, неврологи та лікарі медицини невідкладних станів, які мають забезпечувати онконастороженість щодо тривожних ознак («червоних прапорців») для своєчасної маршрутизації, екстреної госпіталізації або залучення мультидисциплінарної команди.

До такої команди можуть входити:

• нейрохірурги;
• ортопеди-травматологи;
• фахівці з фізичної та реабілітаційної медицини;
• клінічні психологи;
• психіатри;
• інфекціоністи.

Стандарт медичної допомоги

Діагностичний комплекс при болю в попереку спрямований на виявлення факторів ризику та насторожливих клінічних симптомів для своєчасної маршрутизації пацієнта до закладу охорони здоров’я.

Він включає:

• обов’язковий збір анамнезу;
• клінічне (фізикальне) обстеження;
• диференційовані лабораторні дослідження;
• диференційовані інструментальні дослідження.

Рутинне призначення комп’ютерної томографії (КТ) або магнітно-резонансної томографії (МРТ) за відсутності чітких клінічних показань, зокрема підозри на серйозну патологію, не допускається.

Обов’язковим елементом кожного первинного або повторного звернення з новим епізодом болю є скринінг та оцінювання психосоціальних факторів, які можуть впливати на процес відновлення.

Додатки до стандарту

Додатки до стандарту включають:

• інформацію для пацієнта щодо самодопомоги;
• покроковий алгоритм ведення пацієнта з болем у попереку;
• оцінку тривожних ознак;
• оцінку маркерів несприятливого перебігу захворювання.

СТАНДАРТ

ДЖЕРЕЛО: Український медичний часопис

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.