Після пандемії COVID-19 дошкільнята зіткнулися з проблемами розвитку

Діти з особливими потребами часто стикаються з труднощами раннього розвитку, які можуть впливати на їхню готовність до навчання та участь у шкільному середовищі.

До цієї групи належать діти:

• з нейророзвитковими розладами;
• з фізичними або сенсорними порушеннями;
• з порушеннями поведінки та комунікації.

Серед нейророзвиткових розладів найчастіше згадуються:

• розлад аутистичного спектра;
• синдром дефіциту уваги та гіперактивності.

Загалом діти з особливими потребами значно частіше мають труднощі розвитку порівняно з однолітками. За наявними даними, близько 80 % дітей дошкільного віку з особливими потребами не мають повного набору навичок, необхідних для ефективного навчання в класі, тоді як серед дітей без особливих потреб цей показник становить приблизно 27 %.

Вплив пандемії COVID-19

Обмежувальні заходи призвели до порушення роботи багатьох служб підтримки, на які покладалися сім’ї:

• медичних закладів;
• програм раннього втручання;
• дитячих садків;
• освітніх програм;
• сервісів спеціалізованої допомоги.

У деяких випадках така підтримка тимчасово повністю припинялася. Дослідники зазначають, що багато пандемічних рішень не повністю враховували потреби вразливих груп населення, через що діти з особливими потребами та їхні сім’ї зазнали більшого негативного впливу.

Дослідження нерівності розвитку

Команда Центру досліджень дитини при Університеті Макмастера підготувала звіт щодо нерівності розвитку дітей з особливими потребами до та після пандемії COVID-19.

Для аналізу використовували:

• популяційні дані;
• соціально-економічні показники;
• рівень доходу районів проживання;
• дані Інструменту раннього розвитку (EDI).

EDI — це анкета зі 103 пунктів, яку заповнюють педагоги для оцінки розвитку дітей дошкільного віку у п’яти сферах:

• фізичне здоров’я;
• соціальна компетентність;
• емоційна зрілість;
• мовний та когнітивний розвиток;
• комунікативні навички та загальні знання.

Масштаби дослідження

У дослідженні аналізували дані дітей із семи провінцій Канади та однієї території. Загальна вибірка включала понад 540 000 дітей із особливими потребами.

Дослідники порівнювали показники до пандемії (2017–2020) та після початку пандемії (2020–2023).

Визначення особливих потреб

Дитина вважалася такою, що має особливі потреби, якщо:

• мала медичний, фізичний або психічний діагноз;
• отримувала підтримку спеціальної освіти;
• потребувала додаткових освітніх або медичних послуг.

Погіршення показників розвитку після пандемії

Після пандемії COVID-19 значно збільшилася частка дітей з особливими потребами, які не відповідали віковим очікуванням розвитку.

Найбільші труднощі спостерігалися у сферах:

• фізичного здоров’я;
• соціальної компетентності;
• емоційної зрілості;
• мовного та когнітивного розвитку;
• комунікативних навичок.

Такі діти вважалися вразливими щодо розвитку.

Зростання вразливості розвитку

Після пандемії середній рівень вразливості розвитку зріс приблизно на 2,5 відсоткових пункти. Хоча цей показник може виглядати незначним, він означає, що тисячі додаткових дітей зіткнулися з труднощами розвитку порівняно з допандемічним періодом.

Ранні труднощі розвитку пов’язані з підвищеним ризиком:

• академічних проблем;
• соціальних труднощів;
• емоційних порушень у майбутньому.

Відмінності між хлопчиками та дівчатками

Як до пандемії, так і після неї хлопчики з особливими потребами частіше демонстрували вразливість розвитку порівняно з дівчатками. Водночас саме серед дівчаток спостерігалося більш виражене зростання показників вразливості після пандемії.

Це може свідчити про те, що дівчатка з особливими потребами сильніше постраждали від порушення доступу до підтримки та освітніх сервісів.

Наслідки для системи охорони здоров’я та освіти

Отримані результати мають важливе значення для системи освіти, системи охорони здоров’я та програм раннього втручання.

Перегляньте запис:

Дослідники наголошують на необхідності:

• раннього виявлення особливих потреб;
• своєчасного доступу до підтримки;
• розвитку спеціалізованих освітніх програм;
• розширення доступу до медичної та психологічної допомоги.

Школи відіграють ключову роль у ранньому виявленні труднощів розвитку та організації індивідуальної підтримки дітей.

Автори наголошують на важливості своєчасної, цілеспрямованої та доступної підтримки дітей з особливими потребами для зменшення довгострокових наслідків порушень розвитку.

ДЖЕРЕЛО: medicalxpress

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.