Шлях «кишечник-мозок» пояснює, як імунна система викликає втрату апетиту під час паразитарної інфекції

Кожен, хто перехворів на кишкову інфекцію, знає це відчуття: втрата апетиту, яка настає і триває навіть після того, як основне захворювання минуло. Те саме відбувається з мільйонами людей по всьому світу, які хронічно заражені паразитичними глистами. Але вчені вже давно намагаються зрозуміти, чому саме так відбувається.

Тепер дослідники з University of California, San Francisco простежили молекулярний шлях, який з'єднує імунну систему кишечника з мозком під час паразитарної інфекції, пояснивши, як імунна система викликає втрату апетиту.

«Питання, на яке ми хотіли відповісти, полягало не лише в тому, як імунна система бореться з паразитами, а й у тому, як вона залучає нервову систему до зміни поведінки», — зазначив David Julius, професор Каліфорнійського університету.

Результати, розкривають нову систему комунікації між клітинами та можуть пояснити низку станів, пов’язаних із дискомфортом у кишечнику — від харчової непереносимості до синдрому подразненого кишечника.

Дві клітини, що спілкуються

Дослідження зосередилося на двох рідкісних типах клітин кишечника:

• пучкові клітини — виявляють паразитів і запускають імунну відповідь
• ентерохромафінні (EC) клітини — активують нервові сигнали до мозку

Відомо, що EC-клітини викликають: нудоту, біль, дискомфорт у кишечнику.  Однак їхня взаємодія з пучковими клітинами раніше залишалася невідомою.

Молекулярний механізм взаємодії

Перший автор дослідження, Koki Tohara, використав генетично модифіковані сенсорні клітини.

Було встановлено:

• при впливі сукцинату (молекули паразитів)
• пучкові клітини виділяють ацетилхолін

Ацетилхолін — це хімічний медіатор, який зазвичай використовують нейрони.

Подальший ланцюг реакцій:

1. ацетилхолін → вплив на EC-клітини
2. EC-клітини → виділення серотоніну
3. серотонін → активація блукаючого нерва
4. сигнал → передається до мозку

«Ми виявили, що пучкові клітини виконують функції, подібні до нейронів», — зазначив Тохара.

Двофазна активація сигналу

Дослідники встановили, що ацетилхолін виділяється у дві фази:

• перша фаза — короткий сплеск
• друга фаза — тривале виділення після активації імунної відповіді

Це пояснює, чому:

• симптоми виникають не одразу
• втрата апетиту з’являється через кілька днів

«Кишечник ніби чекає підтвердження загрози», — пояснює Джуліус.

Перегляньте запис:

Клінічне значення та перспективи

Дослідники вважають, що контроль функції пучкових клітин може стати новим напрямом терапії.

Пучкові клітини присутні не лише в кишечнику, а й у:

• дихальних шляхах
• жовчному міхурі
• репродуктивній системі

Порушення цього механізму можуть бути пов’язані з:

• синдромом подразненого кишечника
• харчовою непереносимістю
• хронічним вісцеральним болем

ДЖЕРЕЛО: Medical Xpress

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.