Клінічні настанови: респіраторно-синцитіальна вірусна інфекція. Профілактика у немовлят та дітей

Респіраторно-синцитіальний вірус (РСВ) викликає гострі захворювання дихальних шляхів у людей різного віку. Клінічні прояви залежать від віку, стану здоров’я та від того, чи є інфекція первинною, чи вторинною.

Передача RSV переважно відбувається через виділення слизових оболонок носоглотки або очей після прямого контакту з вірусовмісними виділеннями або фомітами. Загальні заходи профілактики РСВ-інфекції спрямовані на зниження виділень. Вони включають:

• Миття рук у будь-якому місці, особливо коли немовлята з групи високого ризику піддаються ризику зараження респіраторними інфекціями від старших братів і сестер.
• Практика гігієни кашлю (наприклад, прикривання рота та носа серветкою, верхньою частиною рукава або ліктя під час кашлю чи чхання; негайно викидайте серветку в контейнер для відходів; мийте руки).
• Уникнення впливу тютюнового та іншого диму.
• Обмеження участі в догляді за дитиною під час сезону RSV для немовлят високого ризику (якщо можливо).

Інфекційний контроль в установі охорони здоров'я

RSV є дуже заразним і може спричинити серйозні інфекції, пов’язані з наданням медичної допомоги, особливо у пацієнтів із групою високого ризику (наприклад, із вродженою хворобою серця чи легенів, із трансплантацією кровотворних клітин або солідних органів, літніх людей із кількома основними захворюваннями). Швидка діагностика RSV-інфекції має важливе значення для впровадження заходів із запобігання інфікування, пов’язаного з наданням медичної допомоги, у пацієнтів групи високого ризику.

Типи запобіжних заходів інфекційного контролю визначаються налаштуванням:

• Стаціонарні та амбулаторні умови — як у стаціонарних, так і в амбулаторних умовах Центри з контролю та профілактики захворювань рекомендують стандартні запоб. Миття рук і відповідне використання рукавичок є, ймовірно, найважливішими заходами контролю за інфекцією, але хірургічні маски, засоби захисту очей і одноразові халати для медичних працівників слід використовувати, коли існує ймовірність контакту з інфекційними респіраторними виділеннями.
• Стаціонар. У стаціонарі особливо важливо уникати контакту з РСВ дітей з ослабленим імунітетом (наприклад, з трансплантацією алогенних гемопоетичних клітин). На додаток до стандартних і контактних запобіжних заходів також рекомендується ізоляція пацієнтів в окремих кімнатах або в кімнатах з іншими RSV-інфікованими пацієнтами (когортні пацієнти) і обмежене транспортування пацієнтів з їхніх кімнат. Під час спалахів слід обмежити персонал, який доглядає за РСВ-інфікованими пацієнтами, від догляду за неінфікованими пацієнтами якомога частіше (когортний персонал).

Медичний персонал і відвідувачі з інфекціями верхніх дихальних шляхів повинні бути обмежені від контакту з пацієнтами високого ризику настільки, наскільки це практично, особливо в місяці піка передачі RSV.

Імунопрофілактика палівізумаб

Палівізумаб — це гуманізоване моноклональне антитіло проти F-глікопротеїну RSV, яке є висококонсервативним серед різних ізолятів. Він був ліцензований у 1998 році для профілактики серйозних РСВ-захворювань нижніх дихальних шляхів у дітей із високим ризиком РСВ-захворювання. Порівняно з імуноглобуліном RSV, який більше не доступний, палівізумаб легше вводити (внутрішньом’язово [ВМ], ніж внутрішньовенно) і не впливає на відповідь на звичайну імунізацію живими вірусними вакцинами (наприклад, проти кору, паротиту, краснухи, вітряної віспи).

Ефективність і результативність — Ефективність палівізумабу була продемонстрована в рандомізованих дослідженнях. У метааналізі трьох попередніх рандомізованих досліджень, у яких порівнювали профілактику палівізумабом і плацебо у 2831 немовляти із бронхолегеневою дисплазією (БЛД) або іншими захворюваннями високого ризику (наприклад, ≤35 тижнів вагітності, вроджена вада серця [ІХС]), палівізумаб зменшив кількість госпіталізацій з приводу RSV зі 101 до 50 на 1000 (відносний ризик [ВР] 0,49, 95% ДІ 0,37-0,64) і госпіталізацій у відділення інтенсивної терапії з 34 до 17 на 1000 (ВР 0,5, 95% ДІ від 0,3 до 0,81 у двох дослідженнях з 2789 пацієнтів) без збільшення ризику побічних ефектів.

Спостереження після отримання ліцензії вказує на те, що частота госпіталізації, пов’язаної з RSV, серед немовлят із високим ризиком, які отримують палівізумаб, подібна до частоти госпіталізації, пов’язаної з RSV, описана в попередніх дослідженнях, що підтверджує ефективність поза межами випробування. Однак у перехресному аналізі рівень госпіталізації з приводу бронхіоліту з усіх причин у Сполучених Штатах Америки знизився між 2000 і 2016 роками (з 17,9 до 13,5 на 1000 людино-років). Оскільки частота госпіталізації RSV серед дітей, які не отримують палівізумаб, зменшується, величина користі від палівізумабу зменшується, збільшуючи кількість дітей, яких необхідно лікувати, щоб запобігти одноразовій госпіталізації, а також співвідношення витрат і користі.

Показання для палівізумабу — наші пропозиції щодо профілактики палівізумабом загалом узгоджуються з рекомендаціями Американської академії педіатрії (AAP), які були підтверджені у 2019 році.

Недоношеність із бронхолегеневою дисплазією . Термінологія та визначення БЛД (також відомого як неонатальна хронічна хвороба легенів) з часом змінилися. З метою профілактики палівізумабом ми використовуємо визначення неонатальної хронічної хвороби легенів, надане в рекомендаціях AAP: гестаційний вік <32 тижні, 0 днів і потреба в доповненні киснем протягом перших 28 днів після народження. Ми пропонуємо профілактику палівізумабом для немовлят із БЛД, які:

• Молодше одного року на початку сезону RSV, або
• Вік від 12 до 23 місяців і необхідна медична терапія (наприклад, додатковий кисень, глюкокортикоїди, діуретики) для БЛД протягом шести місяців після початку сезону RSV.

Палівізумаб знижує ризик госпіталізації для цих немовлят із невеликою кількістю побічних ефектів, але може бути пов’язаний із високими витратами з власної кишені.

Користь палівізумабу для недоношених немовлят із БЛД була продемонстрована в рандомізованих дослідженнях. У підгруповому аналізі передліцензійного багатоцентрового рандомізованого дослідження палівізумаб знизив абсолютний рівень госпіталізації у 762 немовлят із БЛД з 12,8% до 7,9% (відносне зниження на 39%, 95% ДІ 20-58%). У систематичному огляді проспективних порівняльних досліджень у недоношених немовлят із БЛД застосування палівізумабу було пов’язане зі зниженням середньозваженої частоти госпіталізації (6,2 проти 17,6 відсотка, діапазон абсолютного зниження від 4,9 до 14,2 відсотка; відносне зниження на 65 відсотків)., діапазон від 38 до 72 відсотків).

Недоношеність без бронхолегеневої дисплазії — пропозиції щодо профілактики палівізумабом у недоношених дітей без БЛД залежать від ступеня недоношеності:

• Ми пропонуємо призначати палівізумаб недоношеним немовлятам без БЛД, які народилися на терміні вагітності менше ніж 29 тижнів і яким на початку сезону RSV було менш як 12 місяців.
• Для недоношених немовлят без БЛД, які народилися між 29 і 32 тижнями вагітності та яким на початку сезону RSV було менше ніж 12 місяців, автори цього тематичного огляду приймають рішення в кожному конкретному випадку після обговорення потенційні вигоди та витрати з опікуном(ами) немовляти. Додаткові фактори, які слід враховувати при прийнятті рішення, включають фактори ризику важкого захворювання (наприклад, вік <4 місяців під час піка сезону RSV, відвідування дитячого садка, старші брати та сестри вдома, куріння батьків, поширеність RSV у суспільстві). Рекомендації професійних товариств щодо профілактики палівізумабом у недоношених немовлят без БЛД, які народилися між 29 і 32 тижнями вагітності, є суперечливими.

У підгруповому аналізі багатоцентрового рандомізованого дослідження, яке порівнювало палівізумаб і плацебо, палівізумаб зменшив частоту госпіталізації у 740 немовлят із недоношеними без БЛД (1,8 проти 8,1 відсотка); Подальший аналіз підгруп за гестаційним віком не проводився. У систематичному огляді проспективних порівняльних досліджень у недоношених немовлят, народжених на терміні <35 тижнів вагітності (з БЛД або без нього), застосування палівізумабу було пов’язане зі зниженням середньозваженої частоти госпіталізації через RSV (3 проти 9,5). діапазон абсолютного зниження ризику 0,2-14,7 відсотка).

Інші потенційні цільові групи — ми розглядаємо профілактику палівізумабом у кожному конкретному випадку для дітей в інших цільових групах, які мають підвищений ризик захворюваності, пов’язаної з РСВ, або які мають обмежений доступ до лікування важких респіраторних захворювань.

Вроджена вада серця. Рішення щодо профілактики палівізумабом для дітей із ІХС слід приймати індивідуально відповідно до ступеня порушення серцево-судинної системи і приймати після консультації з кардіологом немовляти.

Профілактика палівізумабом, швидше за все, буде корисною для немовлят віком до 12 місяців, які:

• Аціанотична хвороба серця та отримують ліки для контролю серцевої недостатності та потребуватимуть кардіохірургічних процедур.
• Легенева гіпертензія середнього та тяжкого ступеня.

Немовлята з ІХС, які отримують профілактику палівізумабом і потребують серцевого шунтування під час сезону РСВ, повинні отримувати післяопераційну дозу палівізумабу 15 мг/кг внутрішньом’язово, як тільки вони стануть стабільними, оскільки спостерігалося зниження середньої концентрації палівізумабу в сироватці більш ніж на 50 відсотків після шунтування серця.

Переваги палівізумабу для дітей із гемодинамічно значущою ІХС були продемонстровані в багатоцентровому рандомізованому дослідженні, яке включало 1287 дітей віком до двох років. Палівізумаб зменшив лабораторно підтверджену госпіталізацію з РСВ (5,3 проти 9,7 відсотка; 45-відсоткове зниження, 95% ДІ 23-67) і тривалість госпіталізації (57,4 проти 129 днів на 100 дітей). У підгруповому аналізі палівізумаб зменшив кількість випадків госпіталізації через РСВ серед дітей з аціанотичною хворобою серця (5 проти 11,8 відсотка) і ціанотичною хворобою серця (5,6 проти 7,9 відсотка), але зниження у дітей з ціанотичною хворобою серця не було статистично значущим.

Подальші обсерваційні дослідження показують, що частота госпіталізації RSV для дітей із гемодинамічно значущою ІХС, які не отримують палівізумаб, становить лише 2-3 відсотки, що нижче, ніж в отримувачів плацебо в рандомізованому дослідженні (9,7 відсотка). Оскільки частота госпіталізації РСВ серед дітей із гемодинамічно значущою ІХС, які не отримують палівізумаб, зменшується, кількість пацієнтів, яких необхідно лікувати, щоб запобігти одноразовій госпіталізації, збільшується, як і співвідношення витрат і користі.

Нервово-м’язові розлади. Рішення щодо профілактики палівізумабу протягом першого року життя для дітей із нервово-м’язовими захворюваннями, які порушують здатність виводити секрет із верхніх дихальних шляхів (наприклад, неефективний кашель), слід приймати в кожному конкретному випадку. Такі діти можуть бути під загрозою тривалої госпіталізації через інфекції нижніх дихальних шляхів. Однак популяційних і проспективних досліджень, які б визначали ризик госпіталізації RSV у дітей із нервово-м’язовими захворюваннями, бракує.

Легеневі аномалії — рішення щодо профілактики палівізумабом протягом першого року життя дітей з вадами легень, трахео-стравохідною норицею, захворюваннями верхніх дихальних шляхів або станами, що вимагають трахеостомії, слід приймати в кожному конкретному випадку. Діти з цими захворюваннями можуть мати ризик тривалої госпіталізації через інфекцію нижніх дихальних шляхів. Однак популяційних і проспективних досліджень, які б визначали ризик госпіталізації дітей з легеневими аномаліями, щодо RSV, бракує.

Пацієнти з ослабленим імунітетом — рішення щодо профілактики палівізумабом у пацієнтів з ослабленим імунітетом необхідно приймати в кожному конкретному випадку. Хоча профілактика палівізумабом не оцінювалася у дітей з ослабленим імунітетом у контрольованих дослідженнях, діти з тяжкими імунодефіцитами (наприклад, тяжкий комбінований імунодефіцит або тяжкий набутий імунодефіцит, діти віком до двох років, які перенесли трансплантацію легень, трансплантацію серця або трансплантацію гемопоетичних стовбурових клітин) може принести користь від імунопрофілактики.

Синдром Дауна — профілактичне застосування палівізумабу може бути виправданим для немовлят із синдромом Дауна та додатковими факторами ризику інфекції нижніх дихальних шляхів RSV, включаючи народження під час піку сезону RSV.

Синдром Дауна, незалежно від недоношеності або гемодинамічно значущої ІХС, здається, є фактором ризику РСВ-інфекції нижніх дихальних шляхів і госпіталізації. Крім того, діти з синдромом Дауна, які госпіталізовані з РСВ-інфекцією, мають підвищений ризик розвитку важкої РСВ-інфекції (наприклад, потреба в інтенсивній терапії, тривале перебування в лікарні).

У контрольованих дослідженнях імунопрофілактика RSV у дітей із синдромом Дауна не оцінювалася. Однак у проспективних реєстрових дослідженнях застосування палівізумабу було пов’язане зі зниженням ризику госпіталізації серед дітей віком до 2 років із синдромом Дауна. Необхідно підтвердити цей висновок у рандомізованому дослідженні, перш ніж палівізумаб можна буде регулярно рекомендувати дітям із синдромом Дауна.

Стани, при яких палівізумаб не показаний

Муковісцидоз — ми не пропонуємо проводити профілактику палівізумабом для дітей з муковісцидозом (МВ), якщо у них немає інших показань до палівізумабу. Хоча RSV, мабуть, пов’язаний із загостренням легенів у дітей із CF, переваги палівізумабу не були добре вивчені.

У систематичному огляді 2016 року виявлено одне рандомізоване дослідження профілактики палівізумабу у дітей з муковісцидозом і зроблено висновок, що необхідні додаткові рандомізовані дослідження, щоб зробити тверді висновки щодо безпеки та ефективності палівізумабу у дітей з муковісцидозом. У подальшому ретроспективному аналізі даних з Реєстру пацієнтів Фонду кістозного фіброзу не було виявлено жодного зв’язку між прийомом палівізумабу протягом перших двох років життя та покращенням результатів у віці семи років (наприклад, функція легень, час до першого позитивного респіраторного посіву на Pseudomonas або госпіталізації, пов’язані з легеневими захворюваннями).Рекомендації AAP щодо профілактики палівізумабом вказують на те, що палівізумаб може бути виправданим для дітей віком до 12 місяців із муковісцидозом і ознаками БЛД та/або порушенням харчування, а також дітей віком до 2 років із муковісцидозом і проявами важкого захворювання легенів (тобто попередня госпіталізація з приводу загострення легенів, аномалії на рентгенографії грудної клітки або томографії грудної клітки, які зберігаються, якщо вони стабільні, або вага для довжини <10- го процентиля).

Профілактика рецидиву свистячого дихання. Хоча палівізумаб знижує ризик рецидиву свистячого дихання у недоношених немовлят без БЛД або інших супутніх серцево-легеневих захворювань, профілактика палівізумабом не рекомендована для зниження ризику рецидиву свистячого дихання або астми у недоношених немовлят без БЛД.

Профілактика РСВ, пов’язаного з наданням медичної допомоги. Для немовлят, яким палівізумаб не показаний іншим чином, палівізумаб не рекомендується для профілактики РСВ, пов’язаного з наданням медичної допомоги.

Доза та схема

● Режим — доза палівізумабу становить 15 мг/кг внутрішньом’язово один раз на місяць, як правило, для максимум п’яти доз із максимальним інтервалом між дозами 35 днів. Винятки щодо максимальної кількості п’яти доз можуть бути зроблені в регіонах, де під час пандемії коронавірусної хвороби 2019 (COVID-19) була підвищена міжсезонна активність RSV. У двох великих обсерваційних дослідженнях інтервали ≤35 днів між дозами були пов’язані зі зниженням ризику госпіталізації.

● Час введення першої дози — перша доза вводиться перед початком сезону RSV (зазвичай у листопаді в північній півкулі, але може змінюватися залежно від географічного регіону).

● Немовлята, які відповідають вимогам для палівізумабу, але залишаються госпіталізованими до моменту призначення першої дози, можуть отримати першу дозу за 48-72 години до виписки додому або відразу після виписки.

● Кількість доз — якщо немовля відповідає вимогам для початку профілактики на початку сезону РСВ і не госпіталізовано з приводу прориву РСВ-інфекції, слід ввести всі п’ять доз, навіть якщо немовля стає настільки дорослим, що профілактика більше не показана. Наприклад, немовля, яке народилося на терміні вагітності менше ніж 29 тижнів і не має БЛД, якому в січні виповнюється 12 місяців, все одно має отримати імунопрофілактику в лютому та березні.

Немовляті, яка відповідає критеріям палівізумабу і народжена під час сезону РСВ, можна вводити менш як п'ять доз. Немовля, народжене в лютому, зазвичай отримує лише дві дози (у лютому та березні), але може отримати більше, якщо місцевий сезон RSV подовжиться на квітень або травень. Лікарняна лабораторія або відділ охорони здоров’я можуть мати дані, які допоможуть визначити, коли закінчився місцевий сезон RSV.

Хоча використовувалися скорочені схеми з трьох або чотирьох доз, дослідження, що оцінюють ефективність скорочених або часткових схем у запобіганні госпіталізації RSV, мають суперечливі результати.

Збільшення міжсезонної активності під час пандемії COVID-19 — під час пандемії COVID-19 міжсезонна активність RSV зросла в деяких регіонах Північної та Південної півкуль, що призвело до збільшення кількості госпіталізацій і відвідувань відділень невідкладної допомоги. У регіонах із міжсезонною активністю, яка була подібною до типової осінньо-зимової пори року, AAP підтримала введення палівізумабу відповідним немовлятам поза типово рекомендованим графіком. Протягом сезону RSV 2022-2023 AAP підтримує надання більш ніж п’яти послідовних доз палівізумабу відповідним дітям, які почали лікування палівізумабом раніше, ніж зазвичай рекомендовано, через підвищення міжсезонної активності, якщо активність RSV зберігається на високих рівнях у певному регіоні протягом осені та зима.

Проривна інфекція RSV — імунопрофілактику слід припинити, якщо у немовляти виникає проривна інфекція, яка потребує госпіталізації. Ризик повторної госпіталізації RSV протягом того самого сезону надзвичайно низький (<0,5 відсотка]. Крім того, повторні інфекції зазвичай менш важкі, ніж первинна інфекція.

Застосування в домашніх умовах — застосування палівізумабу в домашніх умовах може збільшити дотримання графіка. У дослідженні реєстру введення в домашніх умовах було пов’язане зі зниженням частоти госпіталізації, пов’язаної з RSV (0,4 проти 1,2 відсотка при введенні в амбулаторних умовах).

Побічні явища. Були описані рідкісні випадки серйозних реакцій гіперчутливості після початкової дози, а також після повторного впливу. Серед 13 025 немовлят, зареєстрованих у канадському реєстрі дітей, які отримували палівізумаб для RSV (2008–2013), шість пацієнтів (0,05 відсотка) мали 14 реакцій гіперчутливості (2,8 на 10 000 пацієнто-місяців). Лише у чотирьох інших пацієнтів спостерігалися серйозні побічні ефекти, які, ймовірно, або ймовірно, були пов’язані з палівізумабом, але ці події неможливо було класифікувати, оскільки записи були неповними.

У двох дослідженнях, що оцінювали безпеку палівізумабу протягом двох послідовних сезонів, серйозних побічних ефектів не було відзначено. Лише в 1 із 118 дітей спостерігалося значне підвищення титру антитіл до антипалівізумабу, і реакція антитіл знижувалася при продовженні дозування. У систематичному огляді резистентні до палівізумабу резистентні до палівізумабу мутанти були виділені приблизно у 5 відсотків дітей, які отримували щомісячну профілактичну терапію палівізумабом і потребували госпіталізації через прорив інфекції RSV.

Палівізумаб не заважає звичайній імунізації дітей, включаючи живі вірусні вакцини (наприклад, вакцина проти кору, паротиту, краснухи; вакцина проти вітряної віспи).

Нірсевімаб

Нірсевімаб — це моноклональне антитіло, яке націлено на конформацію попереднього злиття F-глікопротеїну RSV. Має тривалий період напіввиведення та потужну нейтралізуючу дію. У багатоцентрових плацебо-контрольованих рандомізованих дослідженнях за участю здорових немовлят, народжених на терміні вагітності ≥29 тижнів, одноразова ін’єкція нірсівемабу виявилася безпечною та ефективною для запобігання інфекції нижніх дихальних шляхів RSV, яка вимагає медичної допомоги (наприклад, звернення до відділення невідкладної допомоги чи клініки). та госпіталізація, пов’язана з RSV, протягом 150 днів.

Розробка вакцини

Живі аттенуйовані вакцини знаходяться в стадії розробки для немовлят і дітей раннього віку. У об’єднаних даних п’яти випробувань фази 1 у дітей віком від 6 до 24 місяців живі ослаблені вакцини проти РСВ запобігли гострому респіраторному захворюванню, викликаному РСВ, за медичною допомогою (розрахункова ефективність 67 відсотків, 95% ДІ 24-85 відсотків).

Проблеми, пов’язані з розробкою вакцини проти RSV для немовлят раннього віку, включають незрілий імунітет, пригнічення імунної відповіді материнськими антитілами, антигенно дивергентні штами та уникнення посилення захворювання у реципієнтів, які згодом інфікуються вірусом дикого типу. На цей час FDA дозволило вакцинацію проти RSV пацієнтам від 60 років.

Резюме та рекомендації

● Загальні заходи — Загальні заходи щодо запобігання зараженню RSV включають миття рук, дотримання гігієни кашлю, уникнення тютюнового та іншого диму, а також обмеження участі в догляді за дітьми під час сезону RSV для немовлят із групи високого ризику (якщо це можливо).

● Інфекційний контроль у закладах охорони здоров’я. Заходи профілактики інфекцій RSV, пов’язаних із наданням медичної допомоги, включають миття рук і належне використання рукавичок, масок, халатів і засобів захисту очей для медичних працівників, ізоляцію пацієнтів в окремих кімнатах або в кімнатах з іншими Пацієнти, інфіковані РСВ (супутні пацієнти), і когортний медичний персонал.

● Імунопрофілактика палівізумабом — палівізумаб є гуманізованим моноклональним антитілом проти F-глікопротеїну RSV. Це запобігає госпіталізації дітей із високим ризиком захворювання RSV з невеликими побічними ефектами, але може бути пов’язано з великими витратами з власної кишені.

● Для немовлят із БЛД, вік яких молодше одного року на початку сезону РСВ, або віком від 12 до 23 місяців, яким потрібна медична терапія (наприклад, додатковий кисень, глюкокортикоїди, діуретики) для БЛД протягом шести місяців після початку РСВ. сезону, ми пропонуємо профілактику палівізумабом, а не її відсутність (ступінь 2А).

● Для немовлят віком до одного року, які народилися на терміні гестації <29 тижнів (тобто ≤28 тижнів, 6 днів), які не мають БЛД, ми пропонуємо профілактику палівізумабом, а не безпрофілактику (ступінь 2B).

● Для немовлят віком до одного року, які народилися між 29 та 32 тижнями гестації, автори цієї теми розглядають індивідуальні рішення щодо палівізумабу, враховуючи додаткові фактори ризику (наприклад, вік <4 місяців під час пікового сезону РСВ, відвідування дитячого садка, батьки куріння, старші брати та сестри вдома, поширеність RSV у суспільстві).

● Інші потенційні цільові групи. Інші потенційні цільові групи для профілактики палівізумабом перераховані нижче. Рішення щодо дітей у цих групах слід приймати в кожному конкретному випадку, як правило, після консультації з фахівцем (наприклад, кардіологом, неврологом).

● Доза та схема введення. Палівізумаб у дозі 15 мг/кг вводять внутрішньом’язово один раз на місяць, як правило, максимум п’ять доз. Винятки щодо максимальної кількості п’яти доз можуть бути зроблені в регіонах, де під час пандемії COVID-19 була підвищена міжсезонна активність RSV.

Першу дозу вводять перед початком сезону RSV (зазвичай у листопаді для немовлят у північній півкулі). Інтервал між прийомами не повинен перевищувати 35 днів. Якщо профілактику палівізумабом розпочинають на початку сезону RSV, слід ввести всі п’ять доз

● Побічні явища. Серйозні побічні явища (наприклад, тяжка реакція гіперчутливості), пов’язані із застосуванням палівізумабу, трапляються рідко. Стійкі до палівізумабу ізоляти були вилучені приблизно у 5 відсотків дітей, госпіталізованих із проривом RSV-інфекції під час щомісячної профілактики палівізумабом.

● Нірсевімаб — це моноклональне антитіло, яке націлено на конформацію попереднього злиття F-глікопротеїну RSV. Має тривалий період напіввиведення та потужну нейтралізуючу дію. У багатоцентрових плацебо-контрольованих рандомізованих дослідженнях за участю здорових немовлят, народжених на терміні вагітності ≥29 тижнів, одноразова ін’єкція нірсівемабу виявилася безпечною та ефективною для запобігання інфекції нижніх дихальних шляхів RSV, яка вимагає медичної допомоги

● Живі атенуйовані вакцини знаходяться в стадії розробки для немовлят і дітей раннього віку. На даний момент FDA дозволило вакцинацію проти RSV пацієнтам від 60 років.

ДЖЕРЕЛО: https://www.wolterskluwer.com/

Також рекомендуємо ознайомитися:

1. Записи семінарів в межах «Ukrainian Vaccination and Epidemiology Week».
2. Курс «Імунопрофілактика» від провідного спеціаліста Федора Лапія.