Простий тест пуповинної крові як предиктор ризику розвитку цукрового діабету 2 типу у новонароджених

Цукровий діабет 2 типу (ЦД2) є однією з найпоширеніших хронічних патологій сучасності, значно впливаючи на якість життя та тривалість життя пацієнтів. Особливе занепокоєння викликає зростання частоти ЦД2 серед дітей і підлітків. Відомо, що діти, народжені матерями з гестаційним діабетом або підвищеним рівнем глюкози під час вагітності, мають вищий ризик розвитку метаболічних порушень у майбутньому. Проте до цього часу інструменти прогнозування (вага при народженні, індекс жирової маси, рівень інсуліну пуповинної крові) мали обмежену чутливість та специфічність.

Нове дослідження, проведене Інститутом серця та діабету Бейкера (Австралія) у співпраці з Китайським університетом Гонконгу, показує, що епігенетичні маркери у ДНК пуповинної крові можуть бути використані для прогнозування ризику ЦД2 ще при народженні.

Мета дослідження

Визначити, чи можуть епігенетичні сигнатури в ДНК пуповинної крові новонароджених передбачати розвиток інсулінорезистентності та дисфункції β-клітин задовго до клінічної маніфестації ЦД2.

Методи

• Популяція дослідження: новонароджені від матерів із гестаційним діабетом або підвищеним рівнем глюкози в крові під час вагітності.
• Матеріал: пуповинна кров, отримана при народженні.
• Аналіз: визначення епігенетичних сигнатур у ДНК за допомогою сучасних методів молекулярної біології.
• Спостереження: діти проходили контрольні обстеження у віці 7, 11 та 18 років з оцінкою інсулінорезистентності та функції β-клітин.

Результати

• Виявлені епігенетичні маркери були асоційовані з ризиком розвитку інсулінорезистентності та дисфункції β-клітин ще до 18 років до маніфестації ЦД2.
• Прогностична здатність епігенетичних сигнатур перевищила традиційні клінічні маркери на 79%.
• Метод забезпечував достовірне прогнозування ризику ЦД2 не лише при народженні, але й протягом усього дитинства та підліткового віку.
• Було продемонстровано, що навіть матері з підвищеним рівнем глюкози, який не досягає діагностичного порогу гестаційного діабету, можуть передавати метаболічний ризик своїм дітям.

Перегляньте запис:

Обговорення

Це перше поздовжнє дослідження, яке підтверджує доцільність використання епігенетичних маркерів у пуповинній крові як інструменту раннього прогнозування ЦД2. Отримані результати відкривають шлях для:

• персоналізованої профілактики — корекція харчування та способу життя дитини з перших років життя,
• ранішого втручання — моніторинг груп ризику ще з моменту народження,
• переосмислення скринінгових стратегій у вагітних — розширення діагностичних критеріїв гестаційного діабету.

Важливим висновком є потреба у посиленні освітніх програм для вагітних жінок щодо здорового способу життя, правильного харчування та контролю глікемії.

Висновки

• Епігенетичний аналіз пуповинної крові є перспективним методом прогнозування ЦД2 ще при народженні.
• Використання цього тесту дозволяє діяти профілактично за десятиліття до клінічної маніфестації захворювання.
• Подальші клінічні випробування мають визначити можливість комерційного впровадження методу у програми неонатального скринінгу.

ДЖЕРЕЛО: Medical Xpress

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.