Антибіотики: що ефективніше — таблетки чи ін’єкції?

Дата публікації: 25.01.2021

Автори: Відкриті джерела

Ключові слова: антибіотики, таблетки, ін’єкції

Зважаючи на значне збільшення кількості тяжких поєднаних та множинних травм і розвиток технологій ендопротезування, зростає частота проведення хірургічного втручання на різних анатомічних ділянках.

Стратегія лікування пацієнтів ортопедичного профілю має бути спрямована на максимальне зниження частоти інфекційних ускладнень. Численні дослідження надали переконливі результати ефективності антибактеріальної профілактики, одним із методів якої є тривале застосування ін’єкційних форм антибактеріальних препаратів. Враховуючи бактеріальну контамінацію рани, біологічні характеристики збудника, стан рани та клінічні характеристики пацієнта, застосування антибіотиків доведено знижує частоту інфекційних ускладнень із 40 до 1,5%. Однак, як і раніше, шляхи введення препаратів з антибактеріальною активністю залишаються недослідженими. Ефективність застосування пероральних антибіотиків у пацієнтів ортопедичного профілю викликала зацікавленість у групи дослідників на чолі з Хо-Квонг Лі (H.K. Li), Лікарня Джона Редкліфа, Оксфорд, Великобританія, які порівняли ефективність та безпеку різних шляхів введення антибіотиків у пацієнтів з ортопедичною патологією, зокрема після ендопротезування суглобів. Результати опубліковані в «New England Journal of Medicine» (Медичний журнал Нової Англії).

Результати і методи дослідження

До дослідження було залучено 1 054 пацієнтів, яких розподілили на дві однакові групи. До лікувальної стратегії пацієнтів 1-ї групи входило внутрішньовенне введення антибіотиків. У пацієнтів 2-ї групи застосовували пероральну форму антибактеріальних препаратів. За рік спостереження з різних причин втрачено зв’язок із 3,7% пацієнтів обох груп. За первинну кінцеву точку визначено клінічний стан пацієнтів через 1 рік як мінімум за одним із таких клінічних критеріїв:

  • необхідності тривалого дренування рани або ураженої кістки;
  • наявність гноєтечі;
  • необхідність протезування суглоба.

Крім того, проводили бактеріологічний та гістологічний аналіз біоптату ураженої кістки. Аналіз, проведений трьома незалежними експертами, дав такі результати.

Не досягнуто клінічної мети у 14,6% пацієнтів ін’єкційної групи та у 13,2% пацієнтів пероральної групи.

Ступінь досягнення клінічного ефекту від застосування антибіотиків у пацієнтів обох груп визначався коефіцієнтом ризику рефрактерності до лікування. Після аналізу всіх рандомізованих пацієнтів різниця між коефіцієнтами двох дослідних груп становила –1,4%  (90% довірчий інтервал (ДІ) –4,9…–2,2 та 95% ДІ –5,6…– 2,9 відповідно).

Частота побічних ефектів від застосування фармпрепаратів в обох групах виявилася приблизно однаковою з незначним зниженням у групі перорального застосування — 27,7 та 26,2% відповідно (р=0,58).
У пацієнтів ін’єкційної групи очікувано спостерігалася вища частота інфекційного ускладнення в місці введення катетера порівняно з пероральною групою — 9,4% проти 1%.

Висновки

Таким чином, дослідники не виявили переваги парентерального шляху введення антибіотиків над пероральним у пацієнтів ортопедичного профілю з інфекційним ускладненням.

Запитання до матеріалу

Максимальна кількість балів, яку Ви можете отримати:

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Медична сестра і діабет
Втручання у спосіб життя для лікування та ...
Питання та відповіді: здорові ясна, здоров ...
Розсіяний склероз пов'язаний з особливим м ...
Дослідження показує, що здорове харчування ...
Високі показники телогенової та андрогенно ...
Нещодавно виявлений механізм може захистит ...