Левофлоксацин: кому його варто призначати особливо обережно?

Фторхінолони залишаються важливими антибактеріальними засобами, однак їх застосування потребує чіткого дотримання показань. Державний експертний центр МОЗ України оприлюднив інформаційний лист для медичних працівників із нагадуванням про обмеження застосування системних та інгаляційних фторхінолонів через ризик рідкісних, але серйозних, тривалих, інвалідизуючих і потенційно незворотних побічних реакцій.

Левофлоксацин належить до цієї групи, тому перед його призначенням важливо оцінити не лише показання, а й фактори, які можуть підвищувати ризик небажаних наслідків.

Коли фторхінолони не слід призначати?

У повідомленні наголошується, що системні та інгаляційні фторхінолони не слід призначати пацієнтам, у яких раніше виникали серйозні побічні реакції під час застосування хінолонів або фторхінолонів.

Також їх застосування не рекомендоване:

• при нетяжких або самообмежувальних інфекціях, зокрема фарингіті, тонзиліті та гострому бронхіті;
• при інфекціях легкого та середнього ступеня тяжкості, якщо можуть бути застосовані інші антибактеріальні засоби, які зазвичай рекомендуються при цих станах;
• при небактеріальних інфекціях, зокрема небактеріальному хронічному простатиті;
• для профілактики діареї мандрівників;
• для профілактики рецидивуючих інфекцій нижніх сечовивідних шляхів.

До інфекцій легкого та середнього ступеня тяжкості, щодо яких у листі окремо нагадують про обмеження, належать неускладнений цистит, загострення хронічного бронхіту та хронічного обструктивного захворювання легень, гострий бактеріальний риносинусит і гострий середній отит.

У цих випадках фторхінолони можуть розглядатися лише тоді, коли інші антибактеріальні засоби, які зазвичай рекомендуються для лікування відповідної інфекції, вважаються недоцільними.

Які серйозні побічні реакції можливі?

Системні та інгаляційні фторхінолони асоціюються з дуже рідкісними, але потенційно тяжкими реакціями, які можуть бути тривалими — протягом місяців або років, інвалідизуючими та потенційно незворотними.

Серед описаних реакцій:

• тендиніт;
• розрив сухожилля;
• артралгія;
• біль у кінцівках;
• порушення ходи;
• нейропатії, пов’язані з парестезією;
• депресія;
• втома;
• погіршення пам’яті;
• галюцинації;
• психоз;
• розлади сну;
• порушення органів чуття — слуху, зору, смаку та нюху.

Особливу увагу привертає ураження сухожиль. Тендиніт або розрив сухожилля можуть виникнути вже протягом перших 48 годин після початку лікування. Водночас такі наслідки можуть проявитися і через кілька місяців після припинення терапії.

Найчастіше згадується ураження ахіллового сухожилля, однак можливе залучення й інших сухожиль.

Кому левофлоксацин слід призначати з особливою обережністю?

Ризик тендиніту та розриву сухожилля, пов’язаних із застосуванням фторхінолонів, може бути вищим у певних групах пацієнтів.

Особливо обережно їх слід призначати:

• пацієнтам літнього віку;
• пацієнтам із нирковою недостатністю;
• пацієнтам після трансплантації солідних органів;
• пацієнтам, які одночасно отримують кортикостероїди.

Таким чином, для цих пацієнтів рішення щодо застосування левофлоксацину потребує особливо ретельної оцінки співвідношення очікуваної користі та можливого ризику.

Чому одночасне застосування кортикостероїдів має значення?

У листі окремо наголошується на пацієнтах, які одночасно застосовують кортикостероїди. У них ризик ушкодження сухожиль, пов’язаного з фторхінолонами, може бути підвищеним.

Тому наявність такої терапії має враховуватися ще до призначення левофлоксацину, поряд із віком пацієнта, функцією нирок і трансплантаційним анамнезом.

Про що слід попередити пацієнта?

Медичним працівникам рекомендовано обговорити з пацієнтом можливість розвитку серйозних побічних реакцій та пояснити, що деякі з них можуть мати тривалий характер.

Пацієнт має знати про необхідність негайно звернутися до лікаря при появі перших ознак серйозної побічної реакції під час лікування.

Це особливо важливо з огляду на те, що частина реакцій може виникати рано після початку терапії, тоді як інші можуть зберігатися або проявлятися через значний проміжок часу.

Чому про обмеження нагадують повторно?

Обмеження застосування фторхінолонів були суттєво посилені в Європі ще у 2019 році після загальноєвропейського огляду ризику серйозних, тривалих, інвалідизуючих та потенційно незворотних побічних реакцій, які переважно уражають опорно-руховий апарат і нервову систему.

Проте подальше дослідження, профінансоване Європейською медичною агенцією, показало, що фторхінолони продовжують застосовувати поза межами рекомендованого використання. Саме тому медичним працівникам повторно нагадують про необхідність дотримуватися встановлених обмежень.

Що важливо запам’ятати лікарю?

Левофлоксацин не є антибактеріальним засобом, який варто використовувати «про всяк випадок» при поширених нетяжких інфекціях.

Перед його призначенням потрібно оцінити, чи справді є затверджене показання, чи існує відповідна альтернатива та чи належить пацієнт до групи підвищеного ризику серйозних побічних реакцій.

Особливої уваги потребують пацієнти літнього віку, особи з нирковою недостатністю, після трансплантації солідних органів та ті, хто одночасно застосовує кортикостероїди.

А якщо в анамнезі вже була серйозна побічна реакція на хінолон або фторхінолон, повторне застосування препаратів цієї групи не рекомендується.

ДЖЕРЕЛО: Державний експертний центр МОЗ України

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.