Панелі біомаркерів для диференціації ризику прогресування хронічної хвороби нирок у дітей
Дата публікації: 04.07.2025
Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»
Ключові слова: хронічна хвороба нирок, хронічна ниркова недостатність, ХХН, біомаркери, eGFR, ХХН у дітей, альбумін/креатинін, KIM-1, EGF
Біомаркери плазми (молекула ураження нирок-1, KIM-1), біомаркери сечі (EGF/креатинін і співвідношення альбумін/креатинін у сечі) та швидкість клубочкової фільтрації (eGFR) дозволили виділити чотири прогностичні групи у дітей з ризиком прогресування хронічної хвороби нирок (ХХН).
Ці панелі біомаркерів можуть краще відображати складність ХХН у педіатричній популяції та забезпечують ширшу оцінку стану нирок, порівняно з традиційними показниками.
У попередніх дослідженнях були ідентифіковані такі біомаркери, пов’язані з прогресуванням ХХН у дітей: KIM-1 у плазмі, рецептори TNF-1 і TNF-2, KIM-1 у сечі, EGF, хемоаттрактантний білок моноцитів-1, α-1 мікроглобулін у сечі. У цьому дослідженні, в межах когорти CKiD (Chronic Kidney Disease in Children), було використано бутстреп-дерева виживання для визначення комбінацій біомаркерів, що найкраще прогнозують прогресування захворювання.
Отримайте безплатно цей курс:
(деталі на сторінці курсу)
До дослідження було включено 599 дітей віком від 6 місяців до 16 років з eGFR 30–90 мл/хв/1,73 м². Біомаркери вимірювали через 5 місяців після включення у зразках збереженої плазми та сечі. Первинною кінцевою точкою було досягнення 50% зниження eGFR або розвиток термінальної стадії ниркової недостатності.
Середній вік пацієнтів становив 12 років (IQR 8–15), 62% були хлопчиками. Базовий eGFR — 53 мл/хв/1,73 м² (IQR 40–66), співвідношення білка до креатиніну — 0,33 мг/мг (IQR 0,12–0,95). Упродовж періоду спостереження 34% дітей (205 осіб) досягли первинної кінцевої точки.
Модель регресійного дерева дозволила виділити 4 прогностичні групи. Найвищий ризик прогресування виявлено у групі з високими значеннями альбуміну/креатиніну та низькими значеннями EGF/креатиніну в сечі — 100% дітей з цієї групи (n = 24) досягли кінцевої точки за середній час 1,3 року (95% ДІ 1,0–1,7).
Коли модель ризику, побудована на основі біомаркерів, була додана до клінічної моделі, показник дискримінації (C-статистика) покращився з 0,76 (95% ДІ 0,71–0,80) до 0,85 (95% ДІ 0,81–0,88).
Панель біомаркерів, що включає співвідношення альбумін/креатинін у сечі, EGF/креатинін у сечі, KIM-1 у плазмі та eGFR, демонструє високу прогностичну здатність щодо ризику прогресування ХХН у дітей. Цей підхід дозволяє покращити індивідуалізацію моніторингу та прийняття клінічних рішень у педіатричній нефрології.
ДЖЕРЕЛО: American Society of Nephrology
На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.
Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.
Реєстрація
Вхід
Матеріали з розділу

Ліки, що запобігають мігрені, значно зменш ...

Понад половина дорослих і третина дітей ма ...

Тривале використання гормональних контраце ...

Компьютерно-томографическая характеристика ...

Краще харчування матері прискорює ріст моз ...

Ведення діабету під час вагітності: станда ...
