Надання медичної допомоги пораненим в зоні обстрілу

Дата публікації: 29.03.2022

Автори: Відкриті джерела

Ключові слова: медична допомога, C-A-B-C, зона обстрілу, поранений, постраждалий внаслідок бойових дій

Виділяють три етапи надання допомоги пораненим у військово-польових умовах:

Перший етап

допомога в «червоній зоні»

(Care Under Fire)

надання допомоги «під вогнем», в зоні обстрілу

Другий етап

допомога в «жовтій зоні»

(Tactical Field Care)

надання допомоги «на полі бою», у «військово-польових умовах», «в зоні укриття»

Третій етап

надання допомоги під час тактичної евакуації з поля бою в медичні заклади «зеленої зони» (Tactical Evacuation Care)

мобільні польові госпіталі, військові чи цивільні шпиталі, спеціалізовані клініки

На першому етапі допомога переважно складається з використання турнікету для зупинки небезпечної для життя кровотечі з ран в області кінцівок і якнайшвидшого переміщення потерпілих у безпечне місце.

Тому вкрай необхідно, щоб кожен потенційний постраждалий мав укомплектовану індивідуальну аптечку першої допомоги.

Перш ніж наблизитися до пораненого на полі бою, слід пам’ятати про самозахист.

Необхідні дії, перш ніж наблизитися до пораненого на полі бою:

  1. Оглянути територію на предмет наявності потенційної загрози:

  • наявність вогневих дій, вогневих точок, вибухових пристроїв;

  • загроза ураження бойовими хімічними або біологічними речовинами.

  1. Візуально дослідити будівлі, якщо такі є, на стійкість їх конструкцій.

  2. Визначити оптимальний шлях доступу до потерпілого і маршрут евакуації.

  3. Скласти план маршруту евакуації до того, як увійти в зону вогневого впливу противника.

  4. Визначити характер можливих травм потерпілого та медичну допомогу, яка, можливо, необхідна пораненому:

  • був поранений внаслідок падіння — у пораненого можуть бути зламані ребра, ушкоджений хребет;

  • був поранений внаслідок вибуху — поранений міг потрапити під вплив вибухової хвилі та може мати множинні осколкові поранення, контузію;

  • був поранений зі стрілецької зброї — у пораненого можуть кровоточити рани.

  1. Визначити, як ваші дії (пересування, шум, світло) можуть вплинути на вогонь супротивника.

  2. Вирішити, яку допомогу ви зможете надати, коли ви наблизитеся до пораненого, і надання якої допомоги може почекати до того моменту, коли ви транспортуєте пораненого в безпечне місце.

  3. Вжити засобів прикриття, наприклад, задимлення.

Необхідно мінімізувати ризик для себе та інших рятувальників. Рятувальна операція не повинна призводити до збільшення кількості жертв.


Ситуації, під час яких не слід надавати допомогу пораненому, перебуваючи в зоні вогневого впливу противника

Власне життя рятувальника знаходиться у безпосередній небезпеці

Інші постраждалі, що знаходяться поруч, вимагають більш термінового лікування

У потерпілого не виявляються ознаки життя – тобто поранений не реагує на голос і біль, не рухається, не дихає, у нього відсутній пульс

Після наближення до пораненого, необхідно визначити наявність у нього свідомості:

  • Запитати гучним, але спокійним голосом: «Ти в порядку?»

  • Якщо поранений знаходиться у свідомості, запитати у нього, в якому місці він відчуває біль або інші незвичні відчуття.

  • Задати пораненому питання, щоб визначити рівень його свідомості. Слід ставити питання, які потребують більш розгорнутих відповідей, ніж «так» і «ні». Приклади таких питань: «Як тебе звати?», «Яке сьогодні число?» і «Де ми знаходимося?».

  • Якщо поранений не відповідає на питання, не реагує на команди – слід перевірити його на реагування на біль: потерти грудину кісточками пальців або міцно стиснути м’яз у складці між великим та вказівним пальцем пораненого.

  • Якщо у пораненого важка кровотеча з кінцівки, або кінцівку ампутовано — накладіть турнікет (джгут) поверх одягу вище місця кровотечі.

Кровотеча з кінцівок – головна причина летальних випадків, яких можливо уникнути, тому невідкладне застосування турнікетів (джгутів) для зупинки кровотечі може бути вирішальним засобом в рятуванні життя на даному етапі.

Якщо точне місце поранення кінцівки невідомо – не витрачайте час – потрібно накласти джгут максимально високо у ділянці стегна або плеча пораненої кінцівки.

Якщо у пораненого відірвана рука, передпліччя, стегно або нога — необхідно накласти джгут, навіть якщо рана не сильно кровоточить. Природні захисні механізми організму можуть тимчасово стримувати кровотечу, але таке поранення незабаром призведе до сильної артеріальної кровотечі.

  • Не можна витрачати час, намагаючись використовувати інші методи для зупинки кровотечі, такі як накладення пов’язки, яка стискає.

  • На цій стадії не приділяється увага звільненню дихальних шляхів, оскільки головне завдання полягає у швидкому переміщенні пораненого в укриття.

  • Якщо тактична обставини не дозволяють швидко перемістити непритомного пораненого в укриття — слід спробувати повернути його на живіт, оскільки протягом 5-10 хвилин він може задихнутися від западання язика та/або захлинутися рідинами.

Слід заспокоїти пораненого і переміститися разом з ним в безпечне місце та зачекати на евакуацію до пункту збору поранених для продовження допомоги у жовтій зоні.

ДЖЕРЕЛО

Запитання до матеріалу

Максимальна кількість балів, яку Ви можете отримати:

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Що робити у разі радіаційної аварії?
Зонування місця події
Алгоритм КОЛЕСО
Як зробити планову операцію під час війни
Як уберегтися від ботулізму?
Знеболення на полі бою
Конверсія інших видів джгутів