Прогностична модель тяжкості пневмонії у дітей у відділенні невідкладної допомоги: результати багатонаціонального проспективного когортного дослідження

Інструменти стратифікації ризику для оцінки тяжкості позалікарняної пневмонії (ПП) у дітей в умовах з достатнім рівнем медичного забезпечення залишаються обмеженими. Для вирішення цієї проблеми дослідники Мережі досліджень у галузі дитячої невідкладної допомоги провели багатонаціональне проспективне когортне дослідження, метою якого було створення моделей для прогнозування ступеня тяжкості ПП у дітей, які звернулися до відділення невідкладної допомоги (ВД).

Основним завданням дослідження стало розроблення інструменту прогнозування ризику, який дозволяє диференціювати легкий перебіг ПП від помірного чи тяжкого, щоб покращити прийняття рішень щодо доцільності госпіталізації.

Проспективне когортне дослідження тривало з 6 лютого 2019 року по 30 червня 2021 року на базі 73 ВД у 14 країнах. До дослідження включали дітей віком від 3 місяців до 14 років з клінічним діагнозом позалікарняної пневмонії. Пацієнти виключалися за наявності нещодавньої госпіталізації або хронічного складного захворювання (наприклад, імунодефіциту).

Рівень тяжкості визначався наступним чином:

• Легка форма: амбулаторне лікування або госпіталізація <24 годин без необхідності в кисні чи внутрішньовенній інфузії.
• Помірна форма: госпіталізація <24 годин із кисневою підтримкою або інфузіями, або госпіталізація ≥24 годин без тяжких ускладнень.
• Тяжка форма: плевральне дренування, госпіталізація в ОРІТ >24 год, вентиляція з позитивним тиском, септичний шок, вазоактивна підтримка, ЕКМО або смерть — упродовж 7 днів після первинного звернення.

Для створення моделей прогнозування використовували логістичну регресію з валідацією методом бутстрап.

Перегляньте запис:

Результати

До загальної вибірки увійшло 2222 дитини (49,7% дівчаток, 50,3% хлопчиків; середній вік — 3 роки). З них:

• 1290 (58,1%) мали легку форму ПП;
• 812 (36,5%) — помірну;
• 120 (5,4%) — тяжку.

Первинний аналіз провели для 1901 дитини з повним набором даних:

• 1011 (53,2%) — легка форма;
• 772 (40,6%) — помірна;
• 118 (6,2%) — тяжка.

Наявність закладеності носа або ринореї була пов’язана зі зниженим ризиком тяжкої форми ПП (скориговане OR 0,59; 95% ДІ 0,46–0,76). Водночас такі симптоми як біль у животі (OR 1,52), відмова від пиття (OR 1,57), прийом антибіотиків до візиту у ВД (OR 1,64), втягнення грудної клітки (OR 2,86), тахіпное (>95-го процентиля; OR 1,63), тахікардія (>95-го процентиля; OR 1,64) і гіпоксемія (сатурація 90–92% — OR 3,24; <90% — OR 13,39) були значущими предикторами тяжчого перебігу захворювання.

Перегляньте записи:

Модель продемонструвала високу дискримінативну здатність для відокремлення легкої форми ПП від помірної чи тяжкої: c-статистика — 0,82 (95% ДІ 0,80–0,84). Аналогічні результати отримано для підгрупи з рентгенологічно підтвердженою ПП (додаткові фактори: ослаблене дихання, мультифокальні затемнення) — c-статистика 0,82 (95% ДІ 0,80–0,85).

Отримані моделі прогнозування тяжкості дитячої позалікарняної пневмонії є точними, доступними та потенційно корисними у щоденній клінічній практиці. Вони дозволяють клініцистам швидко оцінювати ризики тяжкого перебігу захворювання та ухвалювати обґрунтовані рішення щодо госпіталізації.

Після зовнішньої валідації ці інструменти можуть бути інтегровані в клінічну практику в умовах розвинених систем охорони здоров’я як частина алгоритмів підтримки прийняття рішень.

ДЖЕРЕЛО: The lancet

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.