Здоров'я лікаря — дзеркало здоров’я нації: що показали опитування до Всесвітнього дня здоров’я

Щороку 7 квітня світова спільнота відзначає Всесвітній день здоров’я — ініціативу, започатковану Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) з метою привернення уваги до ключових проблем, що впливають на здоров’я людства. Та що ж насправді означає «бути здоровим»? Сучасне розуміння цього поняття значно ширше, ніж просто відсутність хвороб. Здоров’я охоплює фізичний, психічний, емоційний, соціальний та навіть духовний добробут людини. Воно формується не лише в кабінеті лікаря, а й у нашому щоденному способі життя, середовищі, доступі до чистої води, якісного харчування, освіти, медичної допомоги та безпеки. У Всесвітній день здоров’я на освітній платформі Аксемедін було опубліковано серію опитувань серед лікарів, що охоплюють одразу кілька важливих тем: якість сну медичних працівників, знання про вплив води на здоров’я та аспекти жіночого здоров’я. Вони стосуються не лише професійної діяльності лікарів, а і їхнього особистого добробуту — що, своєю чергою, впливає на якість надання медичної допомоги пацієнтам. Результати виявилися не лише цікавими, а й тривожними.

Чому це важливо? По-перше, сон лікаря — це не лише питання індивідуального здоров’я, а й безпеки пацієнтів, ефективності прийняття клінічних рішень і стійкості до професійного вигорання. По-друге, вода як фактор здоров’я часто недооцінюється навіть у медичній спільноті, хоча її якість і доступність прямо впливають на епідеміологічну ситуацію, розвиток хронічних хвороб і загальне благополуччя. І по-третє, здоров’я жінок — це не лише гінекологія, а широкий спектр тем: від серцево-судинних хвороб до психоемоційного стану, які потребують більшої уваги й міждисциплінарного підходу.

Аналіз цих опитувань дає змогу глибше зрозуміти потреби лікарської спільноти, виявити потенційні прогалини в знаннях та практиках і, зрештою, сприяти побудові системи охорони здоров’я, що дбає не лише про пацієнта, а й про того, хто надає допомогу. Це корисно для всіх нас, адже здоровий лікар — запорука здорового суспільства.

Отже, перейдімо до результатів опитувань.

Сон лікарів: хронічна нестача сну як професійна норма

Сон є життєво необхідною фізіологічною функцією, особливо критичною для фахівців медичної сфери, які часто зазнають хронічного стресу, перевтоми та порушень добового ритму. Опитування охопило ключові аспекти сну: якість засинання, частоту думок про сон, тривалість та відчуття бадьорості після сну.

Втім, серед отриманих даних є і ті, що викликають щире занепокоєння. Так, кожен восьмий медичний працівник (12%) змушений задовольнятися менш ніж п’ятьма годинами сну на добу — критично малою кількістю для повноцінного відновлення організму. Більше п’ятої частини респондентів (22%) зізнаються, що часто думають про сон — ймовірно, відчуваючи його брак чи неякісність. Тривожним є й той факт, що 30% учасників опитування мають труднощі із засинанням, а 39% — із ранковим пробудженням. Загалом майже половина опитаних (47%) вказують на потенційні проблеми з якістю або тривалістю сну: 35% не відчувають бадьорості після пробудження, а ще 12% не можуть однозначно оцінити свій стан. Це — не просто особистий дискомфорт, а питання якості медичної допомоги.

Наукові дослідження свідчать: вже після однієї ночі з менш ніж 6 годинами сну значно погіршується концентрація, уповільнюється реакція, зростає ризик помилок. У довготривалій перспективі — підвищення ризику серцево-судинних захворювань, ожиріння, депресії та синдрому емоційного вигорання.Найчастіша причина відсутності якісного сну: нічні зміни, надмірна кількість пацієнтів, «немає часу навіть на відновлення». Для лікарів сон перетворюється на предмет розкоші — хоча має бути базовим правом. Недосип — це симптом. Не тільки професійного вигорання, а й дисфункції графіків, оплати, організації чергувань. Це — проблема, яку слід вирішувати на рівні управління системою, а не індивідуальної сили волі.

Перегляньте записи:

Виклики та пріоритети у сфері жіночого здоров’я очима медичної спільноти

Більшість медичних працівників, які взяли участь в опитуванні (79%), зазначили, що працюють з приблизно однаковою кількістю пацієнтів обох статей. Це свідчить про відсутність вираженої гендерної сегрегації у повсякденній клінічній практиці. Лише 15% респондентів фокусують свою роботу переважно або виключно на жінках, що може вказувати як на спеціалізацію, так і на специфіку закладів охорони здоров’я, у яких вони працюють. Водночас вражаюча більшість опитаних — 89% — висловили переконання, що жіноче здоров’я є ключовою складовою загального добробуту нації. Такий результат демонструє високий рівень обізнаності та відповідальності серед медичної спільноти щодо важливості жіночого здоров’я в контексті національної системи охорони здоров’я.

Серед запропонованих тем найбільший інтерес медичних працівників викликають питання дитячої гінекології (22,5%) та психічного здоров’я жінок, зокрема прояви депресії й тривожності (22,2%). Натомість меншої уваги приділяється таким надзвичайно важливим аспектам, як профілактика небажаної вагітності та проблема насильства. Це вказує на необхідність переосмислення акцентів у медичній освіті та підвищення рівня обізнаності щодо цих критичних тем.

Тривожним є також той факт, що 32% респондентів не змогли оцінити динаміку абортів у 2024 році, а понад половина (53%) — не мають уявлення про приблизну кількість таких випадків. Лише 26% вважають, що кількість абортів зменшилася. Така статистика чітко окреслює наявні інформаційні прогалини, які заважають не лише ефективному моніторингу, а й формуванню обґрунтованої політики у сфері репродуктивного здоров’я.

За результатами опитування, основною причиною жіночої смертності, на думку 58% опитаних, є серцево-судинні захворювання. Водночас найпоширенішим онкологічним захворюванням серед жінок медичні працівники назвали рак молочної залози — так вважають 63% респондентів. Ці оцінки узгоджуються зі світовими епідеміологічними трендами та підтверджують актуальність проблеми. У цьому контексті особливої ваги набуває необхідність посилення профілактичних програм, спрямованих на раннє виявлення та запобігання хворобам, які найбільше загрожують здоров’ю жінок.

А які виклики стоять перед жіночим здоров’ям у 2025 році? На думку медичних працівників, найсерйознішою загрозою залишається високий рівень стресу та пов’язані з ним психологічні проблеми — на цьому наголосили 74% опитаних.

Згідно з результатами опитування, проведеного серед медичних фахівців, найефективнішим профілактичним заходом для збереження здоров’я жінок більшість респондентів (58%) вважають регулярне медичне обстеження та скринінг. Це свідчить про глибоке усвідомлення ролі ранньої діагностики у запобіганні серйозним захворюванням, які часто залишаються безсимптомними на ранніх стадіях. Також важливою частиною здорового способу життя визнано збалансоване харчування та дотримання режиму дня (10%), що прямо впливає на фізичне та метаболічне здоров’я жінок. Стільки ж опитаних (11%) наголошують на значенні психологічної підтримки та управління стресом, адже емоційне благополуччя нерозривно пов’язане з соматичним здоров’ям. Натомість фізичні вправи та заняття спортом, хоч і мають доведений позитивний вплив на організм, не набрали голосів у цьому опитуванні, що може свідчити про недооцінку цього компонента профілактики.

Окремої уваги заслуговує ще один важливий результат: 21% опитаних лікарів вважають підвищення рівня медичної освіти серед жінок-пацієнтів ключовим профілактичним чинником. Кожен п’ятий лікар підкреслює, що недостатній рівень обізнаності жінок щодо власного здоров’я є однією з найсерйозніших проблем сьогодення. Така ситуація вказує на необхідність систематичної інформаційної роботи, розробки доступних і цікавих освітніх заходів для широкої аудиторії. Саме просвітницькі кампанії можуть стати ефективним інструментом профілактики, який доповнить клінічну практику та сприятиме формуванню відповідального ставлення до здоров’я з боку самих пацієнток.

Оцінка рівня доступності медичних послуг для жінок в Україні засвідчує наявність серйозних викликів. Лише 5% медичних працівників вважають, що доступність медичних послуг для жінок в Україні перебуває на хорошому рівні, тоді як 58% респондентів відзначають наявність суттєвих обмежень — передусім через регіональні диспропорції та нестачу кваліфікованих спеціалістів. Така ситуація вказує на глибоку проблему нерівного доступу до медичної допомоги, особливо в сільській місцевості, й потребує термінового зміцнення інфраструктури та кадрового потенціалу. Це вкотре акцентує на необхідності системних змін: розвитку медичної інфраструктури в сільських та віддалених районах, створенні умов для рівномірного розподілу фахівців та підвищенні їх професійного рівня.

Перегляньте записи:

Це тривожна тенденція: згідно з даними ВООЗ, регулярні профілактичні огляди дозволяють виявляти до 70% випадків онкології жіночої репродуктивної системи на ранніх стадіях. Натомість затримки в діагностиці часто призводять до пізнього виявлення і складного лікування.Крім того, багато жінок в опитуванні зізналися: хронічна втома, менструальні порушення, біль — стали «звичними». Це нормалізація страждання, яка ховається за високим професіоналізмом і турботою про пацієнтів.Вода — не просто джерело життя, а діагностичний маркер здоров’я

Вода є основою життя, і її якість та кількість безпосередньо впливають на фізіологічні процеси в організмі людини. Право людини на воду, яке визнала Генеральна Асамблея ООН у 2010 році, передбачає, що кожна людина має право на достатню, безпечну, прийнятну, фізично доступну та доступну за ціною воду для особистого та побутового користування.Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) пов’язує з водою низку хвороб і станів, які виникають або через споживання забрудненої води, або через недостатню кількість води для підтримання гігієни. До них належать:

• Інфекційні хвороби, зумовлені наявністю патогенних мікроорганізмів у воді, серед яких респонденти найчастіше вказували гепатит А (88,9%), холеру (38,9%) і черевний тиф (33,3%). Також до цієї групи належать дизентерія (бактеріальна та амебна), сальмонельоз, поліомієліт, норовірусна та ротавірусна інфекції.
• Захворювання, що передаються через воду або пов’язані з водним середовищем, такі як шистосомоз (білгарціоз) (22,2%), гельмінтози, спричинені кишковими паразитами, та дракункульоз (гвінейський хробак) (5,6%).
• Становища, обумовлені нестачею чистої питної води та неналежною гігієною, зокрема діарейні захворювання (50%), особливо серед дітей до 5 років, інфекції шкіри та очей, включно з трахомою (5,6%), а також інфекції сечостатевої системи.
• Хронічні патології, викликані хімічним забрудненням води, серед яких виділяють отруєння миш’яком (характерне для деяких регіонів Південної Азії), флюороз при надлишковому вмісті фтору у воді (16,7%) та нітратну інтоксикацію, відому як синдром «синьої дитини».

ВООЗ наголошує, що доступ до безпечної води, належної санітарії та гігієни (WASH) — один із найефективніших способів запобігання цим хворобам і збереження життя мільйонів людей щороку.

Але чи будь-яка вода є корисною? Половина респондентів рекомендує фільтровану воду, тоді як менше обирають мінеральну чи джерельну. Кип’ячена вода теж залишається популярною (25%). Це відображає практичний підхід населення до очищення води.
Багато людей щоденно вживають газовану мінералізовану воду, але 55% опитаних лікарів вважають таку практику небезпечною для здоров’я — можливо, через вміст вуглекислого газу або добавок.

На запитання про талу воду 40% відповіли ствердно, що вказує на зацікавленість у нетрадиційних підходах до гідратації. Проте 30% сумніваються або заперечують ефективність. 85% переконані, що жорстка вода може завдавати шкоди. 95% вважають, що лікарі мають приділяти більше уваги якості води в рамках профілактики. Це підтверджує потребу у включенні водного фактора в загальні медичні протоколи.

У питанні очищення питної води лікарі залишаються вірними принципам доказової медицини — безпечність, ефективність і досяжність методу мають першочергове значення. За результатами опитування, проведеного серед медичних працівників, найбільшу довіру викликає кип’ятіння — його обрали 38% респондентів. Це не дивно, адже кип’ятіння з давніх часів є доступним способом знищення більшості патогенних мікроорганізмів, включно з бактеріями, вірусами і паразитами. Дослідження свідчать, що кип’ятіння води протягом щонайменше однієї хвилини ефективно нейтралізує потенційні загрози для здоров’я.

На другому місці з однаковим результатом (по 31%) опинилися фільтрація та зворотний осмос — методи, які ґрунтуються на сучасних технологіях фізичного бар’єру. Фільтраційні системи здатні видаляти механічні домішки, хлор та важкі метали, а зворотний осмос — це ще глибший рівень очищення, що дозволяє усунути навіть розчинені солі, віруси та бактерії. Однак ці методи потребують належного обслуговування і високої якості устаткування, що може бути стримувальним фактором у побутовому використанні.

Загалом, лікарі визнають ефективність як традиційних, так і сучасних методів очищення води, і вибір найкращого способу часто залежить від конкретних умов — хімічного складу води, доступу до обладнання та цілей очищення. Водночас пріоритетом залишається головне — захист здоров’я людини через споживання безпечної, якісної води.

95% респондентів вважають, що лікарі мають приділяти більше уваги якості води в рамках профілактики. Це підтверджує потребу у включенні водного фактора в загальні медичні протоколи.

Гідратація — це лакмусовий папірець ставлення до тіла. Поки вода — не цінність, здоров’я — під загрозою навіть без вірусів. Результати опитування свідчать про високу поінформованість населення щодо важливості вживання чистої питної води. Проте існують прогалини у розумінні окремих аспектів, таких як методи очищення, роль альтернативних форм води, а також звички щоденного споживання.

Необхідне розширення програм гігієнічної освіти, особливо серед населення, яке сумнівається у якості водопровідної води або не стежить за власною гідратацією.

Культура самознехтування навіть тут: медики рекомендують пацієнтам пити воду, але самі нехтують нею. Проблема системна. Адже, пити достатньо чистої води не просто звичка — це акт поваги до себе та основа профілактики десятків хвороб.

Перегляньте запис:

Чому ці три теми — спільна історія?

На перший погляд — це окремі проблеми. Але насправді вони перетинаються у найголовнішому: базове здоров’я формується з повсякденних рішень. Спати, пити воду, проходити огляд. Це — не слабкість, а сила. Особливо для тих, хто щодня рятує інших. І це не провина окремих людей. Це наслідок культурного коду, брак системної профілактики, ігнорування «базових» тем. Всесвітній день здоров’я — це не про плакати з гаслами. Це момент подивитися вглиб. Якщо не відкоригувати ці щоденні звички — ні система, ні суспільство не витримають довгостроково.

Здоров’я починається не з клініки. А з поваги. До тіла. До себе. До правди.

Наше опитування стало нагадуванням: лікарі теж люди. І якщо ми хочемо мати здорову націю — маємо починати з турботи про тих, хто її лікує.На платформі

Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.