Пероральний лактоферин для лікування анемії у педіатричній практиці внаслідок хронічних захворювань нирок: рандомізоване контрольоване дослідження

Дата публікації: 14.02.2025

Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»

Ключові слова: хронічна хвороба нирок, анемія, статті Аксемедін

Вступ

Анемія є частим ускладненням у дітей із хронічною хворобою нирок (ХХН), що негативно впливає на якість життя, ріст, розвиток і загальний прогноз пацієнтів. Вона може бути зумовлена зниженим всмоктуванням заліза, запаленням та частими крововтратами. Традиційне лікування анемії передбачає застосування внутрішньовенних препаратів заліза, що може спричиняти побічні ефекти. Нещодавно увага дослідників була прикута до лактоферину як альтернативного перорального засобу лікування анемії.

Методи

Було проведене рандомізоване контрольоване дослідження, в якому взяли участь 60 дітей із анемією, пов’язаною з ХХН. Учасники були розподілені на дві групи:

  • Група 1: 30 дітей отримували пероральний лактоферин у дозі 100 мг щоденно протягом 3 місяців.
  • Група 2: 30 дітей отримували внутрішньовенний декстран заліза (50 мг тричі на тиждень протягом 3 місяців).

До і після лікування оцінювалися такі параметри: рівень гемоглобіну (Hb), еритроцитів (RBC), середній корпускулярний гемоглобін (MCH), рівень заліза, ширина розподілу еритроцитів (RDW-SD), середня корпускулярна концентрація гемоглобіну (MCHC), інтерлейкін-6 (IL-6) та фактор диференціювання росту-15 (GDF-15).

Результати

Обидва методи лікування виявилися ефективними у підвищенні рівня гемоглобіну та покращенні гематологічних показників. Проте у групі, що отримувала лактоферин, спостерігалося більш значне підвищення рівня Hb, RBC, MCH, заліза, RDW-SD, MCHC, а також зниження рівня IL-6 і GDF-15. Внутрішньовенне введення декстрану заліза показало значні зміни у рівні заліза, швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ), IL-6, GDF-15 і RDW-SD. Однак після 3 місяців лікування суттєвих відмінностей між групами щодо більшості параметрів не спостерігалося.

Обговорення

Пероральний лактоферин продемонстрував ефективність у лікуванні анемії, порівнянну з внутрішньовенним введенням заліза. Його перевагою є краща переносимість, відсутність серйозних побічних ефектів та імуномодулюючі властивості. Лактоферин не тільки сприяє всмоктуванню заліза, але й знижує рівень запальних маркерів, що може мати довгострокові позитивні наслідки для дітей із ХХН.

Висновки

Пероральний лактоферин є ефективним засобом для лікування анемії у дітей із ХХН, демонструючи подібну ефективність до внутрішньовенного введення заліза, але з кращою переносимістю та меншими побічними ефектами. Подальші дослідження необхідні для оцінки довгострокових наслідків його застосування.


ДЖЕРЕЛО: Nature


На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! FacebookTelegramViberInstagram.

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Дослідники повідомляють про прогрес у пошу ...
Частина 3. Запобігання трансмісії ВГС у ві ...
Неінвазивний аналіз сечі покращує раннє ви ...
Селективно-сегментарная резекция почки как ...
Скринінг нирок виявляється корисним для мо ...
К вопросу о новой классификации заболевани ...
Проблема бульозного циститу у дітей із нер ...