Нові клінічні рекомендації EASL щодо трансюгулярного портосистемного шунтування (TIPS)

У червні 2025 року Європейська асоціація з вивчення печінки (EASL) оприлюднила перші в історії клінічні настанови щодо трансюгулярного портосистемного шунтування (TIPS). Документ спрямований на уніфікацію стандартів медичної допомоги пацієнтам із цирозом печінки, ускладненим портальною гіпертензією, та визначення оптимального застосування TIPS у клінічній практиці.

TIPS є малоінвазивною процедурою, яка створює канал між портальною та системною циркуляцією, знижуючи портальний тиск. Попри те, що TIPS застосовується вже понад три десятиліття, показання до процедури, методика її виконання, профілактика ускладнень і тривале ведення пацієнтів значно варіювалися між центрами. Нові рекомендації EASL систематизують доказову базу, охоплюючи більше 500 публікацій, і формулюють клінічно релевантні висновки для щоденної практики.

Основні теми, охоплені у рекомендаціях

Показання до TIPS:

• Профілактика рецидиву варикозної кровотечі;
• Лікування рефрактерного асциту;
• Раннє застосування при гострій варикозній кровотечі;
• Синдром Гепатопульмональний і порто-легеневий;
• Портальна гіпертензія у контексті трансплантації печінки;
• Спленартеріальна аневризма та інші ускладнення портальної гіпертензії.

Вибір пацієнтів:
Рекомендації акцентують на мультидисциплінарному підході до відбору пацієнтів. Прогностичні моделі включають MELD, Child-Pugh, оцінку кардіального ризику. Визначені чіткі протипоказання до процедури, зокрема тяжка печінкова енцефалопатія, правошлуночкова недостатність, неконтрольована інфекція, значна коагулопатія, синдром Гепаторенальний 2 типу в термінальній стадії без можливості трансплантації.

Підготовка до процедури:
Включає обов’язкову ехокардіографію, лабораторний скринінг (печінкові ферменти, креатинін, білірубін, МНВ), скринінг на інфекції, оцінку нутритивного статусу, неврологічний огляд. Окремо наведено алгоритм стратифікації ризику печінкової енцефалопатії з урахуванням когнітивних тестів.

Перегляньте запис:

Технічні аспекти TIPS:
Детально описані типи шунтів (покриті vs. непокриті), діаметри стендів (залежно від клінічної задачі), оптимальний градієнт портосистемного тиску (<12 мм рт. ст. або зниження ≥20% від початкового). Обґрунтовано доцільність централізованої підготовки інтервенційних радіологів і важливість дотримання ангіографічного протоколу.

Менеджмент ускладнень:
Печінкова енцефалопатія: профілактика з використанням лактули, рифаксиміну, нутритивна підтримка, зменшення діаметру шунта у випадку рецидивів. Описано підходи до лікування стенозів (балонна дилатація, повторна імплантація), гемолітичної анемії, серцевої декомпенсації.

Післяпроцедурне спостереження:
Доплерографія шунта через 24–72 год, через 1 міс., 3 міс., 6 міс., а потім кожні 6 міс. Лабораторний моніторинг (альбумін, натрій, МНВ, аміак), оцінка нутритивного і когнітивного статусу, планування трансплантації в разі потреби. Рекомендовані пацієнтські маршрути для амбулаторного нагляду.

Спеціальні популяції:
У пацієнтів літнього віку необхідна прецизійна оцінка супутньої патології. При ВІЛ-інфекції — контроль вірусного навантаження. У хворих із НАЖХП — оцінка метаболічного профілю. У жінок репродуктивного віку — збереження фертильності. Після трансплантації печінки — показання лише за життєвими обставинами.

Також рекомендуємо розділ Протоколи,
що містить адаптовані для системи охорони здоров’я України
клінічні настанови та протоколи, що слугують доказовою основою для ефективного лікування.

Організаційні аспекти:
Створення мультидисциплінарних центрів TIPS, регіональна маршрутизація пацієнтів, національні реєстри результатів, мінімізація варіабельності між центрами. Рекомендовано адаптацію настанов на рівні країн і закладів.

Дослідницькі прогалини та майбутні напрямки:
Необхідні дослідження щодо впливу TIPS на виживаність у пацієнтів із різними етіологіями цирозу, оптимального таймінгу при асциті, впливу нутритивного статусу, показань до TIPS у пацієнтів з HCC, роль ендотеліальної дисфункції, імунного статусу, оцінка ролі нових біомаркерів та інструментів стратифікації ризику.

Ці настанови EASL відображають перехід від емпіричного до персоналізованого підходу у веденні пацієнтів із цирозом. Вони мають стати основою для оновлення локальних протоколів, зокрема в країнах із високим тягарем портальної гіпертензії.

ДЖЕРЕЛО: Journal of hepatology

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.