Недосипання й мозок: як брак сну запускає руйнівні метаболічні зміни
Дата публікації: 17.04.2025
Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»
Ключові слова: мозок, сон, нейрони, обмін речовин, недосипання, статті Аксемедін, окисний стрес
Нестача сну — це не просто втома й дратівливість. Вона здатна змінити саме функціонування мозку на клітинному рівні. Нове дослідження, опубліковане в журналі Science Signaling, показало, що недосипання серйозно порушує обмін речовин у нейронах, змушуючи клітини відмовлятися від підтримки таких складних процесів, як пам’ять і мислення, на користь базового виживання.
Ці зміни дивовижно схожі на метаболічні порушення, які фіксують у людей з хворобою Альцгеймера та іншими нейродегенеративними розладами. В умовах, коли третина дорослих і переважна більшість підлітків хронічно недосипають, такі дані викликають тривогу: сон — не розкіш, а фундамент для збереження когнітивного здоров’я.

Що відбувається з мозком без сну?
Науковці проаналізували результати численних досліджень, зокрема на тваринах і людях, щоб зрозуміти, як саме недосипання змінює біохімію мозку. Вони зосередилися на вивченні енергетичного обміну, передачі сигналів між нейронами, стану синапсів — місць зв’язку клітин — та загального впливу сну на інтелектуальні функції.
З’ясувалося, що недосипання порушує критичний баланс між анаболізмом (створенням нових клітинних структур і молекул) і катаболізмом (їх розщепленням для отримання енергії). Під час тривалого неспання активуються переважно катаболічні процеси: організм починає розкладати власні ресурси, щоб забезпечити життєдіяльність клітин. І перш за все — нейронів, які споживають найбільше енергії.
Глюкоза, головне «паливо» мозку, стає менш доступною. Це змушує клітини звертатися до запасів жирів. Але розщеплення жирів у мозку — процес неефективний. У результаті накопичуються окиснені форми жирів, що провокують так званий окисний стрес. Це — вкрай небезпечний стан, який ушкоджує клітинні структури, зокрема ДНК, та підвищує ризик загибелі клітин.
Зміни, схожі на нейродегенерацію
Один з найтривожніших висновків дослідження — схожість цих метаболічних зсувів зі станом клітин у пацієнтів з нейродегенеративними захворюваннями. Хронічний окисний стрес, порушення використання глюкози, зниження здатності до утворення нових синапсів — усе це характерно для хвороби Альцгеймера. Це означає, що навіть у здорової людини хронічне недосипання може створити «фон», який сприяє нейродегенерації.
Не лише мозок страждає
Хоча головна увага була зосереджена на мозкових клітинах, порушення обміну речовин не минає безслідно й для інших тканин. Під удар потрапляють клітини м’язів, печінки, жирової тканини — усі, що мають високі енергетичні потреби. Результат — втома, ослаблення імунітету, порушення контролю апетиту, схильність до накопичення жиру та загальне прискорене старіння організму.
Два дні без сну — мінус декілька років здоров’я
Дослідження довели: всього дві ночі з недостатньою тривалістю сну змушують людину відчувати себе старшою на кілька років. Це не лише суб’єктивне відчуття — це реальне зміщення в роботі фізіологічних систем. Імунітет, серцево-судинна система, ендокринна регуляція — усе працює гірше вже після одного чи двох погано проведених ночей.
Перегляньте запис:
Надолужити чи ні?
Хороша новина: деякі наслідки можна компенсувати. Зокрема, кілька ночей здорового сну після періоду недосипання можуть частково відновити функцію імунної системи. А відсипання на вихідних здатне знизити ризик серцево-судинних ускладнень. Проте це не вирішує проблему повністю. Організму, особливо мозку, потрібен стабільний і регулярний здоровий сон.
Чи є вихід?
Науковці вже почали шукати способи, які могли б захистити мозок від шкоди, спричиненої недосипанням. Один з напрямків — це дослідження ролі мелатоніну, гормону, що регулює цикл сну і неспання. Деякі результати свідчать, що його терапевтичне застосування може покращувати пам’ять та зменшувати симптоми нейродегенеративних хвороб. Однак це — лише один із можливих напрямів. Ключ до збереження здоров’я мозку криється в якісному сні, який ми даємо собі щодня.
ДЖЕРЕЛО: Science Signaling
На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.
Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.
Реєстрація
Вхід
Матеріали з розділу

Клінічне завдання. Транзиторна ішемічна ат ...

Втрата зору та високий рівень холестерину ...
.jpg)
Патоморфологічні механізми руйнації сполуч ...

Що варто знати про інфекційний мононуклеоз

Бронхоектази

Клінічний випадок. Дівчинка з раннім пубер ...
