Синдром канабіноїдної гіперемезії

Синдром канабіноїдного гіперемезису (СКГ) – це синдром циклічного болю в животі, блювання або нудоти у підлітків і дорослих, які постійно вживають марихуану. Полегшення симптомів за допомогою гарячого душу або ванни є загальною рисою.

Будь ласка, пройдіть опитування: Що відомо про медичний канабіс, лікарю?

Клінічні особливості:

• Біль у животі, блювота та нудота, які виникають циклічно. Біль інтенсивний, найчастіше розлитий, навколопупковий або епігастральний. Блювота може бути сильною, до 30 епізодів щодня.
• Гарячий душ або ванна полегшують симптоми у багатьох пацієнтів, що часто призводить до примусового купання.
• Пов’язаний із регулярним (принаймні щотижня, щоденно у багатьох пацієнтів) вживанням канабісу протягом понад 1 року. Симптоми зазвичай починаються протягом 24 годин після останнього вживання канабісу та можуть з’явитися в будь-який час доби.

Діагностична оцінка:

• СКГ — це клінічний діагноз, який підтверджується зникненням симптомів після припинення вживання канабісу.
• Оцінка зосереджена на виключенні іншої етіології симптомів та/або потенційних ускладнень надмірного блювання (наприклад, порушення електролітного балансу, гостре ураження нирок).
• У пацієнта, який мав кілька попередніх звернень із подібними симптомами, попереднє відповідне обстеження без виявлення гострої хірургічної патології черевної порожнини, обстеження може бути більш специфічним і може не включати візуалізації черевної порожнини.
• Негативний результат імунологічного аналізу метаболіту ТГК у сечі (тобто скринінг на наркотики), ймовірно, виключає СКГ (якщо пацієнт не використовує лише синтетичні канабіноїди, які не реагують на перехресну реакцію зі стандартним імуноаналізом ТГК у сечі).

Менеджмент:

1. Регідратація: внутрішньовенно ізотонічний фізіологічний розчин або лактат Рінгера (наприклад, 1 л протягом 1 години).
2. Антагоніст дофаміну: дроперидол 0,625 або 1,25 мг в/в або галоперидол 0,05-0,1 мг/кг (максимальна початкова в/в доза 2,5-5 мг). Можливе дозозалежне подовження інтервалу QT; якщо це можливо, зробіть ЕКГ, якщо присутні фактори ризику подовження інтервалу QT (наприклад, потреба в повторних дозах, електролітні розлади, серцево-судинні захворювання, інші ліки, що подовжують інтервал QT).
3. Протиблювотні засоби: ондансетрон (або інші, такі як метоклопрамід) часто спочатку вводять, але зазвичай неефективні.

Пацієнт зі стійкими симптомами:

1. Капсаїциновий крем з концентрацією 0,025-0,1% наноситься тонкою плівкою на живіт.
2. Протиблювотний засіб із фармакологічною активністю, відмінною від оригінального протиблювотного засобу, якщо його призначають (наприклад, ондансетрон, метоклопрамід, прохлорперазин і димедрол).
3. Бензодіазепіни (наприклад, лоразепам 1 мг внутрішньовенно), але призначати з обережністю через ризик розвитку залежності.

Не рекомендується вводити опіоїди, враховуючи ризик довготермінових побічних ефектів (наприклад, толерантності, залежності, спричиненої опіоїдами гіпералгезії, розладу вживання опіоїдів та передозування), особливо у пацієнтів із періодичними проявами болю.

Довгострокове лікування: відмова від канабісу запобігає рецидивам. Пацієнтам, які не можуть різко утриматися, рекомендовано використовувати продукти зі зниженою концентрацією ТГК і зменшеною частотою вживання з кінцевою метою утримання.

ДЖЕРЕЛО:  UpToDate

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.