21 вересня — Всесвітній день боротьби з хворобою Альцгеймера
Дата публікації: 21.09.2026
Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»
Ключові слова: хвороба Альцгеймера, деменція, когнітивні порушення, старіння, рання діагностика, нейродегенеративні захворювання, порушення пам’яті, Всесвітній день боротьби з хворобою Альцгеймера, World Alzheimer’s Day
Порушення пам’яті, яке впливає на повсякденне життя, не варто пояснювати лише старінням. 21 вересня у світі відзначають World Alzheimer’s Day — день, покликаний підвищувати обізнаність про хворобу Альцгеймера та інші деменції, зменшувати стигму й нагадувати про значення раннього звернення по медичну допомогу.
Сьогодні у світі понад 55 мільйонів людей живуть із хворобою Альцгеймера та іншими формами деменції. Хвороба Альцгеймера є прогресуючим захворюванням головного мозку, яке поступово впливає на пам’ять, мислення та здатність виконувати повсякденні дії.
Всесвітній день боротьби з хворобою Альцгеймера відзначають щороку 21 вересня. Вперше його провели у 1994 році з нагоди 10-річчя Alzheimer’s Disease International. Сьогодні це центральна дата Всесвітнього місяця обізнаності про хворобу Альцгеймера.
У 2026 році головний акцент — ранній діагноз
Цьогорічна кампанія Alzheimer’s Disease International проходить під гаслом «The Earlier You Know, The More You Can Do: A Dementia Diagnosis Matters» — «Чим раніше ви знаєте, тим більше можете зробити: діагноз деменції має значення».
У центрі уваги — своєчасна діагностика та те, що вона відкриває доступ до ширшого спектра можливостей: лікування, немедикаментозних втручань, планування подальшої допомоги та підтримки для людини й родини. ADI також наголошує, що розвиток досліджень дедалі більше підсилює значення виявлення захворювання на ранніх етапах.
Тобто питання сьогодні вже не лише в тому, чи є когнітивні порушення, а й у тому, наскільки рано вони були помічені та оцінені.
Пам’ять погіршується з віком — але не кожна забудькуватість є нормальною
Саме тут часто виникає складність. Забути ім’я і згадати його пізніше може бути звичайною віковою зміною. Але регулярно забувати нещодавно отриману інформацію, важливі події, ставити ті самі запитання або дедалі більше залежати від нагадувань у справах, з якими людина раніше справлялася самостійно, — вже інша ситуація.
Alzheimer’s Association прямо наголошує: втрата пам’яті, яка порушує повсякденне життя, не є нормальною частиною старіння.
Саме тому фраза «це просто вік» не повинна автоматично завершувати діагностичний пошук.
Альцгеймер — це не лише про пам’ять
Хвороба може проявлятися значно ширше.
До можливих ранніх ознак Alzheimer’s Association відносить труднощі з плануванням і розв’язанням звичних завдань, проблеми з виконанням знайомих дій, дезорієнтацію в часі або місці, труднощі з просторовим сприйняттям, появу нових проблем із мовленням чи письмом, часте перекладання речей у незвичні місця без можливості відновити послідовність дій, погіршення здатності приймати рішення, відмову від звичних соціальних активностей та зміни настрою або особистості.
Жоден окремий симптом сам по собі не встановлює діагноз хвороби Альцгеймера. Проте поява стійких когнітивних або поведінкових змін, особливо якщо вони починають впливати на самостійність людини, є підставою для медичної оцінки.
Чому не варто чекати, поки симптоми стануть очевидними
Раннє звернення потрібне не лише для того, щоб назвати захворювання.
По-перше, симптоми порушення пам’яті та мислення можуть мати різні причини, тому необхідно з’ясувати, що саме їх спричиняє.
По-друге, раннє виявлення деменції дозволяє раніше обговорити доступні варіанти лікування, підтримки та подальшого спостереження. Alzheimer’s Association зазначає, що при ранньому виявленні можна розглянути терапевтичні можливості, які для частини пацієнтів допомагають полегшувати симптоми та довше підтримувати незалежність.
А сучасні дослідження ризику, діагностики й лікування хвороби Альцгеймера продовжують активно розвиватися.
Ще одна проблема — стигма
Всесвітній день боротьби з хворобою Альцгеймера існує не лише для поширення медичних фактів.
Одне з його головних завдань — зменшення стигми навколо деменції. Страх перед діагнозом, переконання, що когнітивні зміни є «нормальним старінням», або небажання говорити про них можуть відкладати звернення по допомогу. Саме тому глобальні кампанії закликають більше говорити про деменцію, ставити запитання та не залишати пацієнта і його близьких наодинці із симптомами.
І, мабуть, один із найважливіших меседжів 21 вересня звучить дуже просто:
помітні зміни пам’яті, мислення чи поведінки — це привід для оцінки, а не автоматичний наслідок віку.
У 2026 році цей акцент стає ще чіткішим: чим раніше встановлено причину когнітивних змін, тим більше можливостей залишається для лікування, підтримки та планування подальшої допомоги.
ДЖЕРЕЛО: Alzheimer’s Association
На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.
Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.
Реєстрація
Вхід
Матеріали з розділу
Назальна вакцина на основі антибіотик-ін ...
Передчасне старіння стовбурових клітин кро ...
Аналіз результатів опитування щодо застосу ...
Зниження ризику деменції у молодших поколі ...
Ниркова денервація для лікування артеріаль ...
Серцево-судинні захворювання: вплив курінн ...

