Медикаментозне лікування апендициту показало довгострокові ефективні результати

Дата публікації: 12.10.2023

Автори: Редакція платформи «Аксемедін»

Ключові слова: хірургічне лікування, апендицит, апендектомія, медикаментозне лікування

Більшість пацієнтів, які отримують антибіотики, а не хірургічне лікування апендициту, мають успішні віддалені результати, але деяким може знадобитися хірургічне втручання через 20 років.

МЕТОДОЛОГІЯ:

  • Подальше спостереження за 292 пацієнтами, які брали участь у двох рандомізованих контрольованих дослідженнях, проведених у 1990-х роках Шведським національним реєстром пацієнтів
  • Обидва дослідження розділили пацієнтів на дві групи: тих, хто переніс апендектомію, і тих, хто отримував лікування апендициту антибіотиками.
  • Дослідники вивчили частоту рецидивів апендициту, які вимагали хірургічного втручання пізніше в житті.

Рекомендуємо переглянути семінар «Функціональні розлади травлення – топ звернень до лікаря первинної ланки. Алгоритм дії» від провідного фахівця Кожевіна Романа Володимировича.


ВИСНОВОК:

  • 29% пацієнтів у неопераційній групі, які були успішно виписані під час початкового дослідження, зрештою прооперували.
  • Деякі пацієнти, які спочатку отримували антибіотики, потребували хірургічного втручання через 20 років.
  • 9,5% пацієнтів, які не проходили операцію, звернулися до хірургічної амбулаторії з приводу болю в животі, у порівнянні з 0,01% тих, хто переніс операцію

НА ПРАКТИЦІ:

«Більш ніж половина пацієнтів, які отримували безопераційне лікування, не мали рецидивів і уникали хірургічного втручання протягом приблизно двох десятиліть. Немає жодних доказів тривалого ризику безопераційного лікування, крім ризику рецидиву апендициту», — повідомляють автори.

ДЖЕРЕЛО:

Саймон Ітон, доктор філософії з Інституту дитячого здоров’я UCL Great Ormond Street у Лондоні, був відповідним автором дослідження, опублікованого сьогодні в Інтернеті в JAMA Surgery. Дослідження фінансувалося Центром біомедичних досліджень NIHR при лікарні Грейт Ормонд Стріт і Шведською дослідницькою радою.

ОБМЕЖЕННЯ:

Дані були ретроспективними, тому дослідники не могли відстежити, як обставини та характеристики пацієнтів змінювалися з часом. Більшість пацієнтів були чоловіками, і дослідникам не вистачало результатів гістопатології для пацієнтів, для яких нехірургічне лікування спочатку було успішним, але яким пізніше знадобилася апендектомія. Вони також покладалися на діагностичні стандарти, які використовувалися в 1990-х роках, коли проводилися початкові дослідження; вони були менш складними та точними, ніж останні стандарти.


Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Запис семінару «Хвороба Меньєра»
Судово-медична експертиза
Конференція «Питання імунології в педіатрі ...
Безоары желудка у детей
Постстрептококовий гломерулонефрит у дітей
Алергія: під прицілом кожен другий
Ультразвуковое исследование печени в норме ...