Чим небезпечний дефіцит заліза в організмі та як його виявити

Залізо є необхідною речовиною для життєдіяльності всіх живих організмів, за винятком деяких бактерій. Якщо б зібрати все залізо в організмі людини масою 70 кілограмів, то отримаємо невеликий цвях вагою 4–5 грамів¹. Порушення обміну заліза в організмі є одними з найпоширеніших захворювань людини у світі.

Стародавні греки, римляни, китайці, єгиптяни хоча й точно не розуміли ролі цього мінералу для здоров’я, приписували² йому терапевтичні властивості. З 1554 року є описи³ хлорозу, який переважно діагностували у дівчат-підлітків і молодих жінок. Симптомами були блідий колір обличчя, головний біль, втрата апетиту, розлади травлення, зміни настрою та втома. І незважаючи на те, що однією з причин описаного стану був дефіцит заліза, хлороз тривалий час вважали істеричним захворюванням. З 1713 року, коли залізо вперше виявили в крові, знадобилося⁴ майже два століття, щоб чітко зрозуміти його функції в організмі, хвороби, викликані його дефіцитом, та розробку ліків на його основі.

Яка функція заліза в організмі?

Залізо — це мінерал, який в організмі людини потрібен для росту і розвитку. Наприклад, його потребують⁵ клітини крові еритроцити для утворення гемоглобіну (білка, який переносить кисень від легень по тілу), міоглобіну (білка, який забезпечує киснем м’язи). Залізо є компонентом сотень реакцій, потрібне¹ для утворення деяких  білків (напиклад, для колагену шкіри), синтезу ДНК і транспорту електронів. Воно входить⁶ до складу ферментів-цитохромів, які беруть участь у процесах детоксифікації. Доведена⁷ його роль в роботі імунної системи. Залізо важливе, але його надлишок може утворювати вільні радикали (молекули, які будуть пошкоджувати клітини).

Звідки в тілі залізо?

Залізо ми отримуємо⁸ разом з продуктами харчування, і воно всмоктується в дванадцятипалій кишці ентероцитами (клітинами кишківника). Зберігається¹ в організмі у вигляді білка феритину (у печінці, селезінці, м’язах, кістковому мозку) і транспортується⁹ по тілу за допомогою трансферину (білка в крові, який зв’язується із залізом).

Організм регулює всмоктування заліза і поглинає його менше, якщо запаси заліза є достатніми. Проте деякі люди мають спадкове захворювання гемохроматоз, яке викликає надмірне накопичення заліза в організмі.

Що станеться, якщо я не отримаю достатньо заліза?

оли в нашому раціоні мало заліза, то організм спершу використовує запаси, щоб підтримувати нормальний рівень цього мінералу в крові та м’язах, а потім настає дефіцит заліза та анемія — стан, який призводить до кисневого голодування тканин. Поширеними симптомами дефіциту заліза та анемії є^{10, 1, 9}:

– відчуття хронічної втоми, погана концентрація уваги, сонливість впродовж дня;

– плаксивість і часта зміна настрою;

– сухість і блідість шкіри та слизових, тріщини в куточках рота;

– сильне випадання волосся;

– знижена стійкість до інфекції;

– м’язові судоми, судоми ніг при підйомі по сходах;

– бажання смоктати або жувати лід (у деяких випадках – холодні овочі);

– запаморочення, шум у вухах;

– дисфагія (ускладнене транспортування їжі від стравоходу до шлунку) при прийомі твердої їжі;

– погіршення симптомів супутнього захворювання серця або легенів;

– втрата апетиту;

– холодні кінцівки, важко зігрітись;

– швидка втома і низька витривалість у спортсменів;

– нігті у формі ложки (койлоніхія), ламкі нігті;

– блискучий язик з атрофією язикових сосочків;

– задуха, пришвидшення серцебиття;

– спотворення смаку (бажання їсти крейду, каміння тощо);

– синдром неспокійних ніг¹¹ (сильне бажання рухати ногами, посмикування/поколювання, часто більш відчутне ввечері та вночі).

Як знати, що в мене достатньо заліза?

Якщо ви помітили в себе чи в дитини ці симптоми, варто повідомити про них сімейному лікарю чи педіатру, і той запропонує здати загальний аналіз крові (він покаже рівень гемоглобіну й інші показники що стосуються еритроцитів, адже саме в них є 70% заліза, що перебуває в тілі людини) та кров на феритин (білок, який слугує депо заліза в організмі людей і тварин). На основі отриманих даних лікар оцінить ваш стан і, можливо, порекомендує здати ще деякі тести.

Важливо не варто займатися самолікування, трактувати собі аналізи. Адже, наприклад, в лабораторних референтних значеннях можуть бути неправильні показники. Скажімо, згідно з даними¹² медичного ресурсу UpToDate, нижня межа норми для феритину — 40, і аж ніяк не 5, як можемо зустріти.

Дефіцит заліза виникає задовго до анемії

Умовно можемо поділити вичерпування запасів заліза на 3 етапи^13,6:

Етап 1. Дефіцит заліза внаслідок виснаження запасів заліза (iron depletion).

Рівень гемоглобіну в аналізах буде нормальним, але в організмі є лише невелика кількість «запасного заліза», яка незабаром закінчиться. На цій стадії зазвичай людина не відчуває жодних симптомів.

Етап 2. Латентний (прихований) дефіцит, або залізодефіцитний еритропоез (iron-deficient erythropoiesis).

Гемоглобін у крові нижчий за норму, низький феритин. Люди відчувають перші симптоми, до прикладу, сильну втому.

Етап 3. Залізодефіцитна анемія (iron deficiency anemia).

Вона виникає, коли рівень гемоглобіну такий низький, що кров не в змозі доставити до наших клітин достатню кількість кисню. У людей виражені багато симптомів, зокрема блідість шкіри, запаморочення, знижена імунна функція. У дітей залізодефіцитна анемія може вплинути на ріст і розвиток мозку.

Латентний дефіцит та анемія не лікується м’ясом, гречкою чи соком граната! Потрібно підібрати препарат заліза у певному дозуванні на кілька місяців. Не варто самостійно діагностувати або ж лікувати дефіцит чи анемію. Перевантаження організму залізом може бути небезпечним, оскільки надмірне накопичення заліза може пошкодити вашу печінку та викликати інші ускладнення. Високі дози препаратів заліза, призначені навмання, можуть бути смертельними. Дієтотерапія важлива, але як допоміжний елемент для покращення засвоєння заліза з їжі та ліків, а не основа лікування.

Які причини залізодефіциту та анемії? 

Причин багато, проте основні¹ з них такі: недостатня кількість заліза, що надходить з їжею (внаслідок дієт, незбалансованого харчування, непродуманого вегетаріанського та веганського раціонів, через дефіцит білка та деяких вітамінів, які потрібні для засвоєння заліза й виконання ним своїх функцій); порушення всмоктування заліза (при захворюваннях ШКТ, таких як гастрит, виразкова хвороба, неспецифічний виразковий коліт, геморой, целіакія), кровотеча (до прикладу, внаслідок рясних місячних, пологових/післяпологових та операційних кровотеч), успадковані анемії, «анемія спортсменів» (деякі спортсмени втрачають залізо через піт та під час гемолізу — розщеплення еритроцитів, — спричиненого сильним скороченням м’язів та ударами ніг, що неодноразово б’ються об землю, наприклад, у марафонців).

На скільки поширеним є дефіцит заліза та хто в групі ризику?

Від анемії страждає приблизно третина населення світу. Дефіцит заліза займав¹⁴ дев’яте місце серед 26 факторів ризику у GBD (Global Burden of disease — група показників, що характеризують смертність та інвалідність від основних захворювань, травм та факторів їх ризику). У 2000 році залізодефіцит був причиною 841 тисяч смертей і понад 35 мільйонів втрачених років життя (йдеться про роки життя в неповному здоров’ї, тобто сума втрачених років через передчасну смертність та прожитих років з інвалідністю внаслідок поширених захворювань).

Дефіцит заліза, анемія частіше трапляються¹⁵ у дітей і жінок, однак дорослі чоловіки також можуть його мати. Це залежить від соціально-економічного статусу та стану здоров’я (інтенсивне заняття спортом, незбалансоване харчування, післяопераційний період, захворювання шлунково-кишкового тракту тощо).

За оцінками ВООЗ, 42% дітей у віці до п’яти років і 40% вагітних жінок у всьому світі страждають від анемії.

У групі ризику¹⁶ — діти, жінки до 50 років (дітородного віку, вагітні й ті, які годують грудьми), вегетаріанці, донори крові.

Дефіцит заліза є найпоширенішим дефіцитом харчування у дітей, особливо у віці до п’яти років. Загальна поширеність анемії серед них у 2010 році становила¹⁷ 32,9 %. Тому рекомендується¹⁸ робити обов’язковий аналіз крові дітям на виявлення цих станів на 9–12 місяцях життя.

Зростає ймовірність мати анемію серед дітей, чиї матері мали її під час вагітності/грудного вигодовування, в недоношених дітей та тих, яким неправильно ввели прикорм (не давали залізовмісних продуктів, давали багато тваринного молока чи замінювали ним грудне або адаптовану суміш). Американська академія педіатрії не рекомендує вживати молоко у вигляді напою дітям до року (додавати в страви невелику кількість можна, наприклад в кашу чи млинці). Пов’язана¹⁹ така рекомендація з тим, що залізо, яке є в продуктах, гірше засвоюється у поєднанні з кальцієм, що є у молоці, тому велика кількість молока до року недоцільна.

Люди, які не їдять м’ясо, субпродукти та рибу та морепродукти, можуть мати більший ризик розвитку залізодефіцитної анемії, якщо вони не їдять інші продукти, багаті на залізо.

Люди, які регулярно здають кров, можуть мати підвищений ризик залізодефіцитної анемії, оскільки донорство крові може виснажити запаси заліза. Однак збалансоване харчування та перерви між процедурами зазвичай нівелюють цей ризик.

Які продукти багаті залізом?

Залізо з їжі надходить⁹ у двох формах: гемовій і негемовій. Гем (небілковий фрагмент гемоглобіну) міститься тільки в продуктах тваринного походження, і завдяки цій структурі залізо краще засвоюється. Негемове залізо міститься в рослинних та тваринних продуктах (оскільки тварини споживають рослинну їжу з негемовим залізом).

Продукти, багаті на гемове залізо, організм може²⁰ засвоїти на 25–30%. Сюди належать червоне м’ясо, птиця, морепродукти, риба, субпродукти. Засвоєння негемового заліза коливається в межах 1–10%. Це крупи, бобові, горіхи, зелень, інжир, курага, чорнослив, буряк, капуста. Вітамін С (зелень, ягоди, болгарський перець, квашені овочі, ківі, цитрусові) і гемове залізо, вжиті під час одного прийому їжі, покращують⁹ засвоєння негемового заліза. Водночас харчові волокна в надмірній кількості пригнічувати всмоктування негемового заліза (тому не потрібно сипати в усі страви висівки, льон). Так само впливаютть велика кількість кальцію (особливо з добавок), певні речовини з кави, чаю. Тому вживання продуктів з залізом, залізовмісні препарати варто розмежувати з ними в часі.

З огляду на те, що залізо є одним з найпоширеніших дефіцитних речовин згідно з даними²¹ ВООЗ, варто переглянути свій раціон і перевірити, чи є в ньому продукти, багаті на залізо та вітамін С. Якщо ж ви помітили у себе перераховані тут симптоми, у вас рясні місячні, ви часто здаєте кров, вагітні, нещодавно перенесли операції, ви вегетаріанець, обговоріть з лікарем потребу дослідження рівня заліза у вас. Не варто самостійно діагностувати або ж лікувати дефіцит чи анемію, профілактично приймати БАДи чи ліки, бо це може бути небезпечно.

Джерела:

1.Залізодефіцитна анемія.

2.Довідник з важливих харчових мінеральних елементів.

3.Early history of iron deficiency. Elizabeth M. E. Poskitt.

4.Залізо в медицині.

5.Фактична довідка про залізо.

6.Гемоглобін і функції заліза.

7.Харчування та імунна система.

8.Залізо у Всесвіті, його роль для здоров'я та розвитку хвороб.

9.Залізо як джерело поживних речовин.

10.Залізодефіцитна анемія. NHS.

11.Синдром неспокійних ніг. NHS.

12.Лабораторні дані при різних стадіях дефіциту заліза.

13.Залізо та його дефіцит.

14.Дефіцит заліза: поширеність і наслідки.

15.Залізодефіцитна анемія: патофізіологія, оцінка, лікування.

16.Залізодефіцитна анемія. MayoClinic.

17.Дефіцит заліза у немовлят і дітей до 12 років.

18.Підхід до дитини з анемією.

19.Діагностика та профілактика дефіциту заліза та залізодефіцитної анемії у дітей до 3 років.

20.Аналіз споживання гемового та негемового заліза.

21.ВООЗ. Мікронутрієнти.

22.ВООЗ. Анемія.

ДЖЕРЕЛО: https://kunsht.com.ua/