Більш високі рівні лептину вказують на захист мозку від деменції в пізньому віці

Нове дослідження, проведене Науковим центром здоров’я Техаського університету в Сан-Антоніо (UT Health San Antonio), підтверджує тісний зв’язок між ожирінням і деменцією. Дослідники виявили, що вищі рівні лептину, гормону, який контролює масу тіла, позитивно впливають на стан білої речовини мозку у дорослих середнього віку. Це відкриття підтримує теорію про те, що варіації в рівнях лептину можуть відігравати ключову роль у розвитку деменції в пізньому віці.

Зокрема, Клаудія Сатізабал, доцент Інституту хвороби Альцгеймера при UT Health San Antonio, зазначила, що дефіцит лептину може бути пов'язаний із змінами в структурі білої речовини, що є однією з перших ознак когнітивних порушень. Це вказує на можливий розвиток хвороби Альцгеймера або судинної деменції в майбутньому.

Хвороба Альцгеймера, яка є основною причиною деменції, зачіпає мільйони людей по всьому світу. Сьогодні все більше досліджень вказують на зв'язок між ожирінням у середньому віці та підвищеним ризиком розвитку цієї хвороби. Жирова тканина більше не вважається просто пасивним резервуаром енергії, а відіграє важливу роль в ендокринній системі, впливаючи на метаболізм, запалення та ожиріння.

Лептин, гормон, що секретується жировою тканиною, відповідає за контроль апетиту та енергетичного балансу в організмі. Він також виконує важливі функції в розвитку мозку, нейрогенезі та захисті нервових клітин. Через це вчені припускають, що лептин може бути механізмом, який пов'язує ожиріння з хворобою Альцгеймера.

Раніші дослідження показували, що високі рівні лептину можуть бути пов’язані з меншим ризиком розвитку хвороби Альцгеймера та кращими показниками мозкової активності в літньому віці. Однак нове дослідження спрямоване на вивчення впливу лептину на здорових дорослих середнього віку, щоб визначити ранні зміни в мозку.

У дослідженні взяли участь 2262 учасники з Фремінгемського дослідження серця, одного з найбільших і найтриваліших когортних досліджень у США. Учені вимірювали рівень лептину та його розчинного рецептора, а також співвідношення між ними, яке вказує на біодоступність лептину в організмі. Для оцінки стану мозку використовували магнітно-резонансну томографію (МРТ).

Результати показали, що вищий рівень біодоступного лептину був пов’язаний з кращою цілісністю білої речовини мозку. Це свідчить про потенційну нейропротекторну роль лептину, який може допомагати запобігати пошкодженням мозку, що виникають на ранніх стадіях розвитку деменції.

Також ці висновки були підтверджені в дослідженні MarkVCID, яке охопило 89 когнітивно здорових латиноамериканців із Сан-Антоніо. Це дослідження спрямоване на вивчення біомаркерів, що пов'язані з захворюваннями дрібних судин головного мозку, які можуть спричиняти деменцію та інші когнітивні порушення.

Взяті разом, результати цих досліджень підкреслюють важливість лептину як захисного фактора для мозку. Біодоступність цього гормону може сприяти кращій передачі сигналів у білій речовині мозку, що знижує ризик нейродегенерації та розвитку деменції в пізньому віці. Це також підтверджує необхідність подальших досліджень, спрямованих на вивчення ролі гормонів і метаболічних процесів у збереженні когнітивного здоров’я.

ДЖЕРЕЛО: Alzheimer's & Dementia: The Journal of the Alzheimer's Association

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.