Ін’єкційний самовідновлюваний гідрогель із гепатоцитарними сфероїдами для лікування MASLD

Дата публікації: 12.11.2026

Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»

Ключові слова: запалення, печінка, метаболізм, стеатоз, гідрогель, регенерація, біоматеріали, гепатоцити

magnific / magnific.com

Метаболічно асоційована стеатотична хвороба печінки є одним із найпоширеніших хронічних захворювань печінки та тісно пов’язана з ожирінням, інсулінорезистентністю й іншими компонентами метаболічного синдрому. Її поширеність у світі оцінюють приблизно у 38%, а ефективні терапевтичні можливості залишаються обмеженими.

У новому доклінічному дослідженні вчені створили ін’єкційний самовідновлюваний гідрогель, який має відтворювати ключові структурні та біохімічні властивості печінкової тканини. До складу системи входили децелюляризований матрикс печінки, сфероїди гепатоцитів і танінова кислота.

Властивості гідрогелю

Децелюляризований матрикс отримували шляхом видалення клітинних компонентів із тканини печінки зі збереженням позаклітинного матриксу. Така структура забезпечує механічну підтримку та біохімічні сигнали, необхідні для життєздатності й функціонування гепатоцитів.

Додавання танінової кислоти мало дві основні цілі: зменшення накопичення ліпідів і покращення механічних властивостей гідрогелю. За певної концентрації матеріал демонстрував характеристики, близькі до властивостей нормальної печінкової тканини, при цьому зберігав здатність до самовідновлення.

У лабораторних умовах гідрогель продемонстрував здатність підтримувати сфероїди гепатоцитів і створювати середовище, наближене до фізіологічного мікрооточення печінки. Додатково систему перевіряли із клітинами, отриманими з індукованих плюрипотентних стовбурових клітин людини.


Перегляньте запис:


Результати на тваринній моделі

Ефективність підходу також оцінили на моделі метаболічно асоційованої стеатотичної хвороби печінки у щурів, індукованої високожировою дієтою. Після введення гідрогелю відзначали покращення функціонального стану печінки, ліпідного обміну, біохімічних показників крові та морфологічної структури печінкової тканини. Значні зміни спостерігали вже через два тижні після введення.

За даними експерименту, матеріал поступово деградував після введення у тканину печінки, а його компоненти сприяли зменшенню накопичення ліпідів, пригніченню запалення та відновленню структури гепатоцитів.


Перегляньте запис:


Отримані дані свідчать, що ін’єкційні біоматеріали, які імітують мікрооточення печінки, потенційно можуть стати новим напрямом регенеративної терапії метаболічно асоційованої стеатотичної хвороби печінки. Водночас результати наразі мають доклінічний характер. Ефективність і безпека такого підходу продемонстровані переважно в лабораторних моделях та експериментах на тваринах, тому перед можливим застосуванням у пацієнтів необхідні подальші дослідження.


ДЖЕРЕЛО: medicalxpress


На платформі «Accemedin» багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Дослідження показує, що мікроорганізми киш ...
Дослідження виявило втрату щільності кістк ...
Чи потрібно всім перевіряти вітамін D: нов ...
Як звичайні ліки таємно руйнують мікробіом ...
Вибухова капсула як альтернатива ін’єкціям ...
Гідрогель з киснем допоможе лікувати хроні ...
Приховані піки альдостерону можуть пояснюв ...