Цукровий діабет прискорює доклінічне прогресування хвороби Альцгеймера через посилення переходу амілоїду до тау-патології

Цукровий діабет вважають одним із факторів ризику когнітивного зниження та деменції. Водночас залишається незрозумілим, на якому саме етапі розвитку хвороби Альцгеймера його вплив є найбільш вираженим.

У новому лонгітюдному дослідженні проаналізували дані 1638 учасників: 765 осіб із нормальною когнітивною функцією та 873 пацієнтів із легкими когнітивними порушеннями. Цукровий діабет мали 71 учасник у когнітивно збереженій групі та 91 — у групі з легкими когнітивними порушеннями. Дослідники оцінювали клінічне прогресування, зміни когнітивних функцій і біомаркери системи ATN: накопичення амілоїду, тау-патологію та ознаки нейродегенерації.

Основні результати

Серед людей із нормальною когнітивною функцією наявність цукрового діабету була пов’язана з 73% вищим ризиком переходу до легких когнітивних порушень: HR 1,73; p=0,028.

Водночас серед пацієнтів, які вже мали легкі когнітивні порушення, діабет не був пов’язаний зі статистично значущим прискоренням переходу до хвороби Альцгеймера: HR 1,10; p=0,574.

Це свідчить, що вплив діабету може бути найбільш важливим саме на ранньому, доклінічному етапі, ще до формування виражених когнітивних порушень.

У когнітивно збережених учасників діабет також посилював взаємозв’язок між амілоїдним навантаженням і подальшим накопиченням тау-білка в енторинальній корі — ділянці мозку, яка однією з перших залучається до патологічного процесу при хворобі Альцгеймера. Крім того, діабет послаблював зв’язок між об’ємом гіпокампа та збереженням когнітивних функцій. Інакше кажучи, структурна «резервна здатність» мозку могла менш ефективно захищати від когнітивного зниження за наявності діабету. У пацієнтів, які вже мали легкі когнітивні порушення, подібних взаємодій не виявили.

Практичне значення

Отримані результати підтримують концепцію, що цукровий діабет може впливати на розвиток хвороби Альцгеймера ще до появи клінічно помітних когнітивних симптомів.

Одним із можливих механізмів може бути одночасне:

• посилення переходу від амілоїдної патології до накопичення тау;
• зменшення здатності структур мозку компенсувати патологічні зміни;
• прискорення появи перших когнітивних порушень.

Дослідники також встановили, що приблизно 36 місяців спостереження є оптимальним періодом для виявлення стійкого зв’язку між структурними змінами мозку та когнітивною динамікою у людей без вихідних когнітивних порушень. Це може бути важливим для планування майбутніх профілактичних досліджень.

Водночас робота має суттєві обмеження. Це обсерваційний аналіз уже сформованої дослідницької когорти, тому він не доводить, що саме діабет спричиняє прискорення патології Альцгеймера. Також кількість учасників із діабетом була відносно невеликою, особливо серед когнітивно збережених осіб.

Таким чином, цукровий діабет був пов’язаний із підвищеним ризиком переходу від нормального когнітивного стану до легких когнітивних порушень і з більш вираженими ранніми змінами амілоїдно-тау-патології. Водночас після формування легких когнітивних порушень такого впливу на подальший перехід до хвороби Альцгеймера не виявили.

Перегляньте запис:

ДЖЕРЕЛО: Journals.sagepub

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.