Гормональна контрацепція і менінгіома: нове попередження для лікарів

Державний експертний центр МОЗ України оприлюднив нову інформацію з безпеки лікарських засобів, що містять дезогестрел та етоногестрел. Причина — виявлений сигнал щодо незначного підвищення ризику менінгіоми при тривалому застосуванні цих прогестогенів. Йдеться насамперед про поточне застосування протягом одного року або довше, причому ризик зростає зі збільшенням тривалості лікування.

При цьому абсолютний ризик залишається дуже низьким: за оцінками регуляторів, приблизно один додатковий випадок менінгіоми може припадати на кожні 67 300 жінок, які застосовують дезогестрел. Однак нові дані вже призвели до конкретних змін у рекомендаціях із безпеки: наявна менінгіома або менінгіома в анамнезі тепер є протипоказанням до застосування дезогестрелу та етоногестрелу.

Які саме препарати стосуються нового попередження?

Дезогестрел та етоногестрел належать до прогестогенів і використовуються для гормональної контрацепції. Дезогестрел застосовується у пероральних контрацептивах, тоді як етоногестрел може використовуватися у формі підшкірного контрацептивного імплантату, а також у комбінації з етинілестрадіолом у вагінальних контрацептивних системах.

Важливо, що дезогестрел в організмі метаболізується до етоногестрелу. Саме тому оновлення інформації з безпеки стосується обох діючих речовин, а клінічні рекомендації щодо мінімізації ризику для них є подібними.

Наскільки великий ризик?

За даними, розглянутими Комітетом з оцінки ризиків у фармаконагляді Європейської медичної агенції, поточне тривале застосування дезогестрелу протягом одного року або більше асоціюється з невеликим підвищенням ризику внутрішньочерепної менінгіоми. При цьому ризик збільшується зі зростанням тривалості застосування.

Водночас ідеться про дуже низький абсолютний ризик. За регуляторною оцінкою, приблизно один додатковий випадок менінгіоми очікується на 67 300 жінок, які використовують дезогестрел. Тому нове попередження не означає, що гормональна контрацепція з цими прогестогенами масово спричиняє менінгіоми, але вимагає уважнішого відбору пацієнток та моніторингу при тривалому застосуванні.

Попереднє застосування інших прогестогенів теж має значення

Перед призначенням дезогестрелу або етоногестрелу рекомендовано уточнювати попереднє застосування прогестогенів, для яких зв’язок із менінгіомою вже був встановлений раніше. До них належать ципротерон, номегестрол, медроксипрогестерон та хлормадинон.

За наявними даними, ризик може бути вищим у жінок, які раніше використовували такі препарати. Тому анамнез гормональної терапії стає важливішим компонентом оцінки пацієнтки перед початком контрацепції з дезогестрелом або етоногестрелом.

Менінгіома або менінгіома в анамнезі — протипоказання

Одна з головних практичних змін полягає в тому, що дезогестрел та етоногестрел не повинні застосовуватися у жінок із наявною менінгіомою або менінгіомою в анамнезі. Відповідне протипоказання має бути внесене до інформації про лікарські засоби.

Якщо менінгіому діагностовано вже під час застосування дезогестрелу або етоногестрелу, препарат необхідно припинити. Наявні дані також свідчать, що після відміни терапії ризик менінгіоми може зменшуватися.

Перегляньте запис:

Які симптоми не можна пропустити?

Жінок, які застосовують дезогестрел або етоногестрел, рекомендовано спостерігати щодо появи ознак і симптомів, які можуть бути пов’язані з менінгіомою. Серед них — зміни зору, погіршення слуху або шум у вухах, втрата нюху, головний біль, який посилюється, порушення пам’яті, судоми, а також слабкість у руках або ногах.

Звичайно, жоден із цих симптомів окремо не є специфічним для менінгіоми. Однак їх поява або прогресування у пацієнтки, яка тривалий час використовує відповідний прогестоген, потребує клінічної оцінки та вирішення питання щодо подальшого обстеження.

Чи потрібно припиняти контрацепцію всім жінкам?

Ні. Нові дані не є рекомендацією масово припинити застосування дезогестрелу або етоногестрелу. Регулятори наголошують саме на невеликому підвищенні ризику при тривалому використанні, а загальна ймовірність розвитку менінгіоми залишається дуже низькою.

Зміна тактики потрібна насамперед за наявності менінгіоми або менінгіоми в анамнезі, а також при її діагностуванні під час лікування. Для інших пацієнток ключовими стають правильний збір анамнезу, оцінка попереднього застосування прогестогенів та інформування про симптоми, на які слід звернути увагу.

Що тепер варто змінити в роботі лікаря?

Перед призначенням контрацепції, що містить дезогестрел або етоногестрел, варто окремо уточнювати наявність менінгіоми в анамнезі та попереднє застосування прогестогенів, пов’язаних із цим ризиком. Для пацієнток, які вже тривалий час використовують такі засоби, важливо не лише оцінювати переносимість контрацепції, а й нагадувати про потенційні неврологічні симптоми.

Окремого планового скринінгу на менінгіому для всіх жінок, які використовують ці контрацептиви, у повідомленні ДЕЦ не рекомендується. Ключовим залишається клінічний моніторинг і своєчасне обстеження при появі підозрілих симптомів.

Що важливо запам’ятати лікарю?

Тривале застосування дезогестрелу або етоногестрелу протягом одного року і більше пов’язане з невеликим підвищенням ризику менінгіоми, причому ризик зростає зі збільшенням тривалості використання. Абсолютний ризик залишається низьким — орієнтовно один додатковий випадок на 67 300 жінок, які використовують дезогестрел.

Менінгіома або менінгіома в анамнезі є протипоказанням до застосування цих прогестогенів, а при встановленні діагнозу під час лікування препарат необхідно відмінити. Перед початком терапії також потрібно враховувати попереднє застосування інших прогестогенів, пов’язаних із підвищеним ризиком менінгіоми, та попереджати пацієнтку про симптоми, які потребують звернення до лікаря.

ДЖЕРЕЛО: Державний експертний центр МОЗ України

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.