Вживання більшої кількості харчових консервантів пов'язане з підвищеним ризиком розвитку діабету 2 типу

Halfpoint / Shutterstock.com

Підвищене споживання харчових консервантів, які широко використовуються в промислово оброблених харчових продуктах та напоях для продовження терміну їх зберігання, пов'язують із підвищеним ризиком розвитку цукрового діабету 2 типу.

Висновки базуються на даних про здоров’я та харчування понад 100 000 дорослих, які брали участь у когортному дослідженні NutriNet-Santé, і були опубліковані в журналі Nature Communications.

Як класифікуються та маркуються консерванти

Консерванти належать до сімейства харчових добавок і широко використовуються харчовою промисловістю в усьому світі. З трьох з половиною мільйонів продуктів харчування та напоїв, перелічених у базі даних Open Food Facts World у 2024 році, понад 700 000 містять принаймні одну з цих речовин.

Добавки з консервуючими властивостями були об’єднані дослідниками Inserm у дві категорії:

  • неантиоксиданти — пригнічують ріст мікроорганізмів або уповільнюють хімічні зміни, що призводять до псування продуктів;
  • антиоксиданти — затримують або запобігають псуванню продуктів шляхом усунення або обмеження рівня кисню в упаковці.

На упаковці ці добавки, як правило, позначаються європейськими кодами:

  • від E200 до E299 — консерванти у строгому сенсі;
  • від E300 до E399 — антиоксидантні добавки.

Методи дослідження та характеристика учасників

Експериментальні дослідження раніше показали, що деякі консерванти можуть пошкоджувати клітини та ДНК і мати негативний вплив на метаболізм, однак зв’язок між цими добавками та розвитком цукрового діабету 2 типу залишався недостатньо вивченим.

Дослідницька група під керівництвом Матільди Тув’є, директора з досліджень Inserm, поставила за мету оцінити зв’язок між впливом харчових консервантів і ризиком діабету 2 типу. Для цього були використані дані понад 100 000 французьких дорослих учасників дослідження.

У період з 2009 по 2023 рік учасники регулярно повідомляли про:

  • медичну історію,
  • соціально-демографічні характеристики,
  • рівень фізичної активності,
  • спосіб життя та стан здоров’я,
  • детальне споживання їжі (24-годинні харчові щоденники з назвами і марками промислових продуктів).

Ці дані були зіставлені з кількома базами даних та поєднані з вимірами вмісту харчових добавок у продуктах і напоях, що дозволило кількісно оцінити вплив консервантів на учасників протягом усього періоду спостереження.

Основні результати щодо ризику діабету 2 типу

Загалом у харчових записах учасників було виявлено 58 консервантів:

  • 33 — у строгому сенсі,
  • 27 — антиоксидантні добавки.

З них 17 речовин були проаналізовані окремо — ті, які споживали щонайменше 10% учасників когорти.

Аналіз враховував численні потенційні фактори впливу, зокрема:

  • соціально-демографічні характеристики,
  • споживання тютюну та алкоголю,
  • якість харчування (калорійність, вміст цукру, солі, насичених жирів, клітковини тощо).

У період з 2009 по 2023 рік серед 108 723 учасників було зафіксовано 1131 випадок цукрового діабету 2 типу.

Більш високе загальне споживання консервантів було пов’язане зі збільшенням частоти діабету 2 типу:

  • на 47% — для всіх консервантів загалом,
  • на 49% — для неантиоксидантних консервантів,
  • на 40% — для антиоксидантних добавок,

порівняно з найнижчими рівнями споживання.

З 17 консервантів, проаналізованих окремо, 12 були пов’язані з підвищеним ризиком діабету 2 типу, зокрема:

  • неантиоксидантні: сорбат калію (E202), метабісульфіт калію (E224), нітрит натрію (E250), оцтова кислота (E260), ацетати натрію (E262), пропіонат кальцію (E282);
  • антиоксидантні: аскорбат натрію (E301), альфа-токоферол (E307), ериторбат натрію (E316), лимонна кислота (E330), фосфорна кислота (E338), екстракти розмарину (E392).

Коментарі дослідників та рекомендації

«Це перше у світі дослідження зв’язку між консервантами та захворюваністю на цукровий діабет 2 типу. Хоча результати потребують підтвердження, вони узгоджуються з експериментальними даними, що вказують на шкідливий вплив деяких із цих сполук», — пояснює Матільда Тув’є.

«У ширшому сенсі ці дані доповнюють аргументи на користь перегляду нормативних актів, що регулюють використання харчових добавок у харчовій промисловості, з метою поліпшення захисту споживачів», — додає Анаїс Хазенбелер.


ДЖЕРЕЛО: medicalxpress


На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! FacebookTelegramViberInstagram.

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Трансплантація стовбурових клітин крові та ...
Полегшення СПК: чи поєднання дієти з низьк ...
Вчені розробили готову до використання іму ...
Рослинна їжа має пріоритет над м’ясом у зв ...
Користь від зниження ліпідів у первинній п ...
Порівняння ефекту клопідогрелю та аспірину ...
GLP-1 може бути настільки ж ефективним, як ...