ІМТ батьків впливає на кардіометаболізм у нащадків, зачатих за допомогою репродуктивних технологій

Ожиріння батьків пов’язане з порушенням кардіометаболічного профілю, включаючи високий індекс маси тіла (ІМТ), артеріальний тиск і резистентність до інсуліну, у нащадків, зачатих за допомогою допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ).

МЕТОДОЛОГІЯ:

• Хоча змінені метаболічні профілі раніше спостерігалися у нащадків, зачатих за допомогою ДРТ, вплив ожиріння батьків на ДРТ не оцінювався.
• Дослідники оцінили 2047 дітей, народжених від одноплідних пологів (4-10 років; 49,39% хлопчики), зачатих за допомогою ДРТ у період з квітня 2007 року по вересень 2014 року. З червня 2014 року по жовтень 2019 року було проведено 2890 контрольних візитів.
• Батьківський ІМТ використовувався для класифікації нащадків на тих, чиї батьки мали ожиріння (n = 506; ІМТ, ≥28 кг/м²), надмірну вагу (n = 1056; ІМТ, 24-27,9 кг/м²) або недостатню вагу (n = 56; ІМТ <18,5 кг/м²). Групу батьків з нормальною вагою (n = 1272; ІМТ 18,5-23,9 кг/м²) використовували як еталонну.
• Діти були далі розділені на групи з високим і низьким споживанням енергії на основі 7-денного контролю споживання їжі дітьми, отриманого за допомогою анкети щодо частоти споживання їжі.
• Для порівняння кардіометаболічних профілів у різних групах використовували z-показники для віку та статі для ІМТ, артеріального тиску, резистентності до інсуліну та ліпідного профілю.

ВИСНОВОК:

• Високий ІМТ батьків асоціювався з кардіометаболічними параметрами потомства (P < 0,01), такими як ІМТ, співвідношення талії до росту, систолічний і діастолічний артеріальний тиск, рівень інсуліну натще та інсулінорезистентність.
• Збільшення рівня ІМТ у батьків на одну одиницю відповідало збільшенню рівня ІМТ нащадка на 0,16 одиниці.
• Аналіз показав, що ІМТ нащадків може опосередковувати 57,48%-94,75% асоціацій між ІМТ батька та кардіометаболічними результатами — включаючи z-показники для систолічного артеріального тиску, інсуліну та резистентності до інсуліну — нащадків.
• Z-показники для ІМТ і співвідношення талії до зросту були вищими у дітей, народжених батьками з ожирінням, ніж у дітей, народжених батьками з нормальною вагою, незалежно від споживання енергії нащадками (P < 0,004, поправка Бонферроні).

НА ПРАКТИЦІ:

«Достатньо низьке споживання енергії та моніторинг ІМТ є можливими втручаннями для послаблення кардіометаболічних ризиків у нащадків батьків, які страждають ожирінням», — пишуть автори.

ДЖЕРЕЛО: https://www.medscape.com