Переломи кісток, які часто не пов'язані з остеопорозом

Багато переломів можуть бути ранніми ознаками остеопорозу. Однак, за даними нового загальнонаціонального австрійського дослідження, проведеного Інститутом остеології імені Людвіга Больцмана, у повсякденній клінічній практиці їх часто не розпізнають і не фіксують як попереджувальні сигнали. Частіше така діагностична прогалина стосується чоловіків.

Остеопороз — це захворювання, при якому кістки втрачають щільність і стабільність, що суттєво підвищує ризик переломів. Його часто діагностують лише після першого типового остеопоротичного перелому, наприклад перелому стегна. Нове дослідження надало перший комплексний загальнонаціональний огляд того, як остеопороз і різні типи переломів співіснують у медичних записах австрійських лікарень.

Результати показують, що переломи зазвичай є частиною складної картини супутніх захворювань. Це підкреслює необхідність послідовного скринінгу на остеопороз під час діагностики перелому. Переломи кісток рідко мають одну причину: мінеральна щільність кісткової тканини є лише частиною загальної картини, а супутні захворювання, ризик падіння та загальний стан здоров’я також відіграють важливу роль.

Дані дослідження

Щоб краще зрозуміти ці взаємозв’язки, дослідники проаналізували дані австрійських лікарень щодо понад 1,7 мільйона пацієнтів віком 50–79 років. Дані були отримані із заяв на страхове відшкодування за період з 2003 до 2014 року. Замість того щоб вивчати окремі стани ізольовано, дослідники аналізували, які діагнози найчастіше супроводжують остеопороз та різні типи переломів.

За словами Ельми Дервіч, дані про страхові виплати такого масштабу дозволяють розглядати остеопороз і переломи не як ізольовані діагнози, а як частину ширшої взаємопов’язаної картини захворювань у динаміці. Старша наукова співробітниця LBI Osteology Мартіна Беганова зазначила, що в клінічній практиці остеопороз і переломи часто супроводжуються іншими захворюваннями, зокрема серцево-судинними, метаболічними та неврологічними розладами.

Роланд Кочіян, завідувач відділення остеології та рідкісних захворювань кісток у Віденській лікарні імені Гануша, підкреслив, що для зменшення ризику подальших переломів важливо враховувати загальний стан здоров’я пацієнта. За його словами, результати дослідження підкреслюють важливість ретельного обстеження на остеопороз після перелому кістки з метою запобігання новим переломам.

Діагностичні прогалини

Дослідження показало, що остеопороз не завжди систематично діагностують при багатьох типах переломів, хоча такі переломи часто можуть вказувати на приховану слабкість кісток і в деяких випадках уже відповідають критеріям переломів крихкості. Відмінності між типами переломів були особливо вираженими: переломи стегна найчастіше супроводжувалися задокументованим діагнозом остеопорозу, особливо серед жінок віком понад 60 років.

Водночас інші переломи — зокрема переломи передпліччя, плеча та таза — досі не завжди розпізнаються в клінічній практиці як ознаки остеопорозу. При цьому вони можуть відповідати критеріям встановленого діагнозу остеопорозу та потребувати негайного обстеження і початку цілеспрямованої терапії для запобігання подальшим переломам.

Особливо важливо, що переломи часто не виникають ізольовано, а тісно пов’язані з переломами в інших частинах скелета. За словами Кочіяна, кожен перелом крихкості слід розглядати як попереджувальний сигнал, що вказує на необхідність зупинити ланцюг переломів на ранній стадії. Водночас у дослідженні враховували лише випадки госпіталізації, тому переломи, які лікували амбулаторно, не були включені до аналізу.

Дослідження також виявило помітні відмінності між жінками та чоловіками. У жінок остеопороз частіше фіксували разом із різними хронічними захворюваннями, зокрема остеоартритом, тоді як у чоловіків діагноз часто встановлювали лише після того, як перелом уже стався. Остеопороз діагностували або фіксували у зв’язку з переломами значно рідше у чоловіків та у пацієнтів віком 50–69 років. Водночас чоловіки цієї вікової групи частіше мали супутні захворювання, пов’язані з травмами та вживанням алкоголю.

За словами Дервіч, остеопороз у чоловіків може діагностуватися занадто пізно. Це означає втрату важливих можливостей для своєчасного втручання та запобігання подальшим переломам. Раннє діагностування може мати вирішальне значення для збереження здоров’я кісток у довгостроковій перспективі.

ДЖЕРЕЛО: medicalxpress

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.