Ліки від діабету запобігли набору ваги від гормональної терапії раку
Дата публікації: 15.04.2026
Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»
Ключові слова: ожиріння, діабет, рак простати, онкологія, метаболізм, фізична активність, гормональна терапія, набір ваги, контроль маси тіла, N-лактоїлфенілаланін
Популярний препарат від цукрового діабету — метформін — запобіг набору ваги в чоловіків, які приймають гормональні препарати від раку простати. При цьому ефект на обмін речовин від метформіну був таким самим, як від інтенсивних тренувань. Тому препарат може стати способом запобігати ожирінню в пацієнтів із раком простати, які часто набирають вагу внаслідок терапії та не можуть активно займатися спортом через недугу.
Як препарат запобігав набору ваги?
Науковцям уже було відомо, що фізична активність покращує загальний стан пацієнтів із раком, навіть якщо не впливає безпосередньо на перебіг лікування. Однак пацієнти часто є надто ослабленими для тренувань, тому дослідники шукали метаболічні механізми, які могли б відтворити користь фізичного навантаження.
У центрі уваги опинилася молекула N-лактоїлфенілаланін, яка утворюється з амінокислоти фенілаланіну та лактату, що виникає у м’язах під час навантажень.
Попередні дослідження показали, що ця молекула утворюється як під час інтенсивних тренувань, так і в організмі людей, які приймають метформін.
Результати дослідження
У дослідженні взяли участь 12 чоловіків, які отримували блокатори чоловічих гормонів для запобігання росту раку простати.
Незалежно від результатів лікування, початкової маси тіла та стадії хвороби, приймання метформіну призводило до підвищення концентрації N-лактоїлфенілаланіну до рівнів, подібних до тих, що спостерігаються під час фізичних навантажень. Серед семи пацієнтів, лише один набрав вагу. Водночас у групі, яка отримувала лише гормональну терапію, троє з п’яти пацієнтів набрали вагу.
Аналіз крові показав, що кращий контроль маси тіла був пов’язаний саме з підвищеним рівнем N-лактоїлфенілаланіну, а не гормону GDF-15, який раніше вважали основним медіатором дії метформіну.
Висновки
Хоча дослідження проведене на невеликій вибірці, воно демонструє можливість відтворення метаболічних ефектів фізичної активності за допомогою фармакотерапії.
Такі препарати не замінюють фізичні навантаження, але можуть допомогти контролювати масу тіла у пацієнтів, які не можуть займатися спортом через хворобу або мають труднощі зі зниженням ваги внаслідок гормональної терапії.
Перегляньте записи:
ДЖЕРЕЛО: Nauka
На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.
Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.
Реєстрація
Вхід
Матеріали з розділу
Дослідження визначає генетичний відбиток н ...
Чи можна замінити фізичну активність новим ...
Цікавий випадок з лікарської практики: «По ...
Метформін: неглікемічні ефекти і потенційн ...
Лікування метформіном показало переваги пр ...
Муковісцидоз: симптоми, лікування, причини ...

