Оновлені рекомендації щодо лікування ХНН зосереджуються на фармакотерапії

Міністерство у справах ветеранів США (VA) та Міністерство оборони США (DoD) опублікували оновлені клінічні рекомендації щодо лікування хронічної хвороби нирок (ХХН), зосередивши увагу на лікуванні захворювання на ранній стадії на рівні первинної медичної допомоги.

У рекомендаціях розглядаються основні останні досягнення у фармакологічному лікуванні, включаючи лікування агоністами рецепторів GLP-1 (RA) та іншими препаратами.

«ХНН пов'язана з підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань, підвищеною смертністю та погіршенням якості життя», — розповіла перша авторка рекомендацій, докторка медицини Емі Р. Шварц.
«Завдяки ранньому виявленню ХНН та активному застосуванню методів лікування, описаних у цих рекомендаціях, лікарі первинної медичної допомоги можуть уповільнити прогресування ХНН, поліпшити серцево-судинні результати та знизити смертність».

Доказова база та оновлення настанов

Клінічні настанови, нещодавно опубліковані базуються на систематичному огляді доказів, проведеному мультидисциплінарною робочою групою VA/DoD Evidence-Based Practice Work Group з метою оновлення клінічних настанов групи 2019 року щодо лікування ХНН.

Огляд, що охоплює дослідження, опубліковані в період з 2018 по 2024 рік, включає 23 рекомендації, з яких 21 є новими або оновленими, а приблизно половина стосується фармакологічного лікування.

Фармакологічні рекомендації

Що стосується рекомендацій, пов'язаних з фармакологічними рішеннями при ХНН, деякі найважливіші з них, що мають найсильніші докази, включають:

• Застосування статинів у пацієнтів з ХНН, які не перебувають на діалізі, для зменшення ризику серйозних серцевих подій (MACE) та смертності, з дослідженнями, що включають систематичний огляд та метааналіз, які показують зменшення MACE та смертності від усіх причин, пов'язаних із застосуванням статинів у цих пацієнтів.
• Застосування інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (ІАПФ) або блокаторів рецепторів ангіотензину II (БРА) у пацієнтів з гіпертонією та альбумінурією (тобто співвідношення альбуміну до креатиніну в сечі [UACR] > 30 мг/г) для уповільнення прогресування ХНН.
• Додавання SGLT2i до максимально переносимих ІАПФ або БРА у пацієнтів з ХНН, які мають цукровий діабет 2 типу (ЦД2), альбумінурію або серцеву недостатність, для зменшення ризику MACE, серцевої недостатності, прогресування ХНН та смертності. SGLT2i слід продовжувати застосовувати до початку діалізу.
• Додавання GLP-1 RA до ACEI або ARB у пацієнтів з T2D та альбумінурією для зменшення прогресування ХНН, MACE та смертності від усіх причин (посилено та розширено порівняно з попередніми рекомендаціями).

Робоча група зазначила, що «за відсутності порівняльних досліджень ефективності між SGLT2i та GLP-1 RA, SGLT2i як додаткова терапія до ACEI або ARB перед розглядом GLP-1 RA». Водночас «важливо усвідомлювати, що інгібітори SGLT2 та GLP-1 RA можуть використовуватися як рено- та кардіопротекторні препарати, а не лише для контролю глікемії».

Пацієнтів з аутосомно-домінантною полікістозною хворобою нирок (ADPKD) слід направляти до нефролога для оцінки доцільності лікування толваптаном.

«Незважаючи на проблеми з переносимістю та безпекою, на даний момент не існує інших методів лікування швидко прогресуючої ADPKD, і толваптан, швидше за все, принесе користь пацієнтам на ранніх стадіях ХНН», — написала робоча група.

Іншою важливою рекомендацією, хоча і з менш переконливими доказами, є продовження терапії ІАПФ або БРА у пацієнтів з прогресуючою ХНН (рСКФ < 30 мл/хв/1,73 м²), якщо немає протипоказань чи непереносимості.

Інші настійні рекомендації

В інших сферах лікування ХНН настійні рекомендації включають:

• Внутрішньовенне введення ізотонічних кристалоїдів перед контрастними дослідженнями у пацієнтів з підвищеним ризиком ГУН.
• Відмова від використання N-ацетилцистеїну для профілактики контраст-індукованого ГУН.
• Використання eGFR та UACR для прогнозування прогресування ХНН як незалежних предикторів ниркових та серцево-судинних наслідків.

У настановах рекомендується обстеження осіб із підвищеним ризиком ХХН з урахуванням сучасного розуміння серцево-судинно-нирково-метаболічного континууму та розширених терапевтичних можливостей.

Коментуючи клінічні настанови, Джеймс Д. Олівер III зазначив важливість інтеграції нових фармакологічних підходів у практику лікарів первинної ланки та підкреслив роль як нових, так і давно відомих класів препаратів у сповільненні прогресування ХХН.

ДЖЕРЕЛО: Medscape

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.