Які ліки від безсоння більш ефективні та мають менше побічних ефектів?
Дата публікації: 03.03.2025
Автори: Редакція платформи «Аксемедін»
Ключові слова: безсоння, бензодіазепіни, лікування безсоння, антагоністи орексинових рецепторів, циклопіролони, мелатонінові рецепторні агоністи
Безсоння – це поширений розлад сну, який негативно впливає на якість життя, когнітивні функції, фізичне здоров’я та загальне самопочуття пацієнтів. Правильний вибір медикаментозного лікування є критично важливим, оскільки фармакотерапія безсоння може як покращити стан пацієнта, так і викликати значні побічні ефекти.
Згідно з новими даними систематичних оглядів і мета-аналізів, деякі фармакологічні втручання при безсонні мають кращий профіль ефективності та переносимості, ніж інші. Важливо розуміти, які препарати слід застосовувати для короткочасного та довготривалого лікування безсоння, а також оцінювати їхній ризик розвитку побічних ефектів і залежності.
Порівняльна ефективність і переносимість.
Дослідження продемонстрували, що певні групи препаратів можуть бути ефективними як для короткочасного, так і для довготривалого лікування безсоння:
- Найкращі профілі ефективності та переносимості продемонстрували похідні циклопіролонів та антагоністи орексинових рецепторів. Вони забезпечують покращення якості сну при мінімальних побічних ефектах, хоча можуть викликати запаморочення, головний біль та нудоту.
- Трициклічні антидепресанти та неселективні антагоністи орексинових рецепторів мали кращий профіль переносимості, однак даних про їхню ефективність недостатньо для широкого застосування.
- Бензодіазепіни та небензодіазепінові агоністи ГАМК-рецепторів виявилися ефективними для короткочасного лікування, але мають вищий ризик побічних ефектів, таких як седація, когнітивні порушення та розвиток залежності.
- Мелатонінові рецепторні агоністи не показали значної клінічної ефективності в лікуванні безсоння, проте можуть бути корисними в окремих випадках, наприклад, при порушеннях циркадного ритму.
Ризики бензодіазепінів.
Попри високу ефективність бензодіазепінів, їхній профіль безпеки викликає занепокоєння. Основні ризики:
- розвиток толерантності та залежності;
- синдром відміни;
- підвищений ризик падінь та когнітивних порушень у літніх пацієнтів;
- порушення денної активності через залишковий седативний ефект. З огляду на ці фактори, довготривале використання бензодіазепінів не рекомендується.
Перспективи фармакотерапії.
Останні дослідження зосереджені на антагоністах орексинових рецепторів, які демонструють перспективні результати для лікування безсоння, зокрема при хронічному його перебігу. Деякі нові препарати з цієї групи відзначилися хорошою ефективністю при відносно низькій частоті побічних ефектів. Зокрема, антагоністи орексину можуть стати більш безпечною альтернативою бензодіазепінам для довготривалого лікування безсоння.
Клінічні рекомендації
При виборі фармакотерапії для пацієнтів із безсонням необхідно враховувати:
- тяжкість розладу;
- наявність коморбідних станів (депресія, тривожні розлади, хронічний біль);
- ризик розвитку залежності;
- профіль побічних ефектів;
- вік та індивідуальні особливості пацієнта.
Загалом, застосування когнітивно-поведінкової терапії та корекції способу життя залишається основою лікування хронічного безсоння, а фармакологічні втручання слід розглядати як допоміжний метод, особливо у випадках гострої або тяжкої форми розладу.
Перегляньте запис:
Висновки
- Найбільш ефективними препаратами для лікування безсоння виявилися похідні циклопіролонів та антагоністи орексинових рецепторів.
- Бензодіазепіни та їхні аналоги мають вищий ризик розвитку побічних ефектів і не рекомендуються для довготривалого використання.
- Мелатонінові рецепторні агоністи не показали значної клінічної ефективності, але можуть бути корисними у пацієнтів із порушенням циркадного ритму.
- Антагоністи орексинових рецепторів демонструють перспективність у лікуванні хронічного безсоння, оскільки мають кращу переносимість у порівнянні з бензодіазепінами.
- Фармакотерапію слід розглядати як допоміжний метод лікування безсоння, а першочерговими мають бути когнітивно-поведінкові втручання та корекція гігієни сну.
Подальші дослідження можуть допомогти покращити вибір терапії для пацієнтів із хронічним безсонням, орієнтуючись на нові механізми дії препаратів та індивідуалізований підхід до лікування.
ДЖЕРЕЛО: Medscape
На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.
Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.
Реєстрація
Вхід
Матеріали з розділу

Чи можна СДУГ діагностувати генетично?

Оптимальне лікування перианальної хвороби ...

Оптимізація здоров’я військовослужбовців: ...

Генералізований тривожний розлад у доросли ...

Нове міжнародне дослідження показало, що д ...

Згідно з новим дослідженням, запахи можуть ...
