Епілепсія, ліки і грудне вигодовування: чи треба боятися?

Для жінок з епілепсією питання грудного вигодовування часто пов’язане із занепокоєнням щодо потрапляння протисудомних лікарських засобів у грудне молоко та їхнього можливого впливу на розвиток дитини.

Попри добре відомі переваги грудного вигодовування, саме потенційна експозиція дитини до протисудомної терапії залишається одним із факторів, що впливають на рішення жінок з епілепсією розпочинати та продовжувати грудне вигодовування. Водночас даних про віддалені нейророзвиткові наслідки застосування сучасних схем терапії було недостатньо.

У вересні 2026 року в JAMA Network Open опубліковано результати дослідження MONEAD, у якому оцінили нейророзвиток дітей у віці 6 років після грудного вигодовування на тлі прийому матерями сучасних протисудомних лікарських засобів.

Що досліджували?

MONEAD — проспективне багатоцентрове обсерваційне когортне дослідження, проведене у 20 центрах лікування епілепсії у США. Вагітних учасниць включали з грудня 2012 року до жовтня 2016 року, а дітей спостерігали до 6-річного віку. Дослідники порівнювали нейророзвиткові результати у дітей жінок з епілепсією, які отримували протисудомну терапію, та дітей здорових жінок.

Тривалість грудного вигодовування поділили на три категорії:

• відсутність грудного вигодовування;
• понад 0, але менше 6 місяців;
• 6 місяців або довше.

Серед схем терапії окремо аналізували монотерапію ламотриджином, монотерапію леветирацетамом, іншу монотерапію та політерапію.

Основними кінцевими точками у віці 6 років були вербальні мовні здібності та адаптивне функціонування. Додатково оцінювали невербальні здібності, загальні концептуальні здібності, окремі домени адаптивної поведінки та ризик ознак розладу аутистичного спектра.

Хто увійшов до аналізу?

Щонайменше один основний нейророзвитковий показник у віці 6 років був доступний для 273 дітей жінок з епілепсією, які отримували протисудомні лікарські засоби, та 84 дітей здорових жінок.

До фінального аналізу мовного розвитку увійшли 262 дитини жінок з епілепсією та 80 дітей здорових жінок, а до аналізу адаптивної поведінки — відповідно 261 і 83 дитини.

Серед дітей жінок з епілепсією:

• 26,0% не отримували грудного молока;
• 28,2% перебували на грудному вигодовуванні менше 6 місяців;
• 45,8% — 6 місяців або довше.

У групі здорових жінок ці показники становили відповідно 13,1%, 17,9% та 69,0%.

Чи відрізнявся нейророзвиток дітей?

Серед дітей, які отримували грудне молоко, статистично значущих відмінностей між дітьми жінок з епілепсією та дітьми здорових жінок за основними нейророзвитковими показниками у віці 6 років не виявили.

Скоригований середній показник вербального мовлення становив 107,93 проти 107,18 бала
(різниця 0,75; 95% ДІ від −2,40 до 3,89; p=0,64).

Показник загального адаптивного функціонування становив 102,91 проти 102,14 бала
(різниця 0,78; 95% ДІ від −2,52 до 4,07; p=0,64).

Також не було виявлено статистично значущих відмінностей щодо інших оцінюваних нейророзвиткових показників.

Чи має значення тривалість грудного вигодовування?

У групі жінок з епілепсією тривалість грудного вигодовування не була статистично значуще пов’язана з вербальними мовними здібностями дитини у 6 років.

Водночас грудне вигодовування протягом 6 місяців або довше асоціювалося з вищим показником адаптивної поведінки порівняно з відсутністю грудного вигодовування:

різниця — 4,68 бала; 95% ДІ 1,34–8,03; p=0,01.

Для грудного вигодовування тривалістю менше 6 місяців статистично значущої різниці не виявили.

Детальніший аналіз показав, що ця асоціація була зумовлена переважно кращими показниками у двох доменах адаптивної поведінки:

практичний домен: різниця 5,27 бала; 95% ДІ 1,84–8,70; p=0,003;

концептуальний домен: різниця 3,50 бала; 95% ДІ 0,28–6,71; p=0,03.

Для соціального домену статистично значущої асоціації не отримали.

Перегляньте запис:

Ламотриджин, леветирацетам та інші схеми

При аналізі основних нейророзвиткових результатів окремо для ламотриджину, леветирацетаму, іншої монотерапії та політерапії статистично значущих відмінностей у мовному розвитку та загальному адаптивному функціонуванні залежно від тривалості грудного вигодовування не виявили.

У вторинному аналізі підгрупи монотерапії ламотриджином, яка включала 96 дітей, грудне вигодовування протягом ≥6 місяців порівняно з його відсутністю асоціювалося з вищими показниками всіх трьох доменів адаптивного функціонування:

• практичного — різниця 8,07; 95% ДІ 2,29–13,85; p=0,02;
• концептуального — різниця 9,65; 95% ДІ 3,55–15,75; p=0,001;
• соціального — різниця 5,14; 95% ДІ 0,19–10,09; p=0,04.

Однак ці підгрупові результати слід трактувати обережно через невелику кількість учасників після поділу за окремими схемами терапії.

Монотерапія проти політерапії

Серед 212 дітей, які зазнавали впливу протисудомної монотерапії, у тих, кого годували грудьми 6 місяців або довше, показники адаптивної поведінки були вищими, ніж у дітей без грудного вигодовування:

103,34 проти 97,46 бала; скоригована різниця — 5,88; 95% ДІ 2,21–9,55; p=0,001.

Для грудного вигодовування менше 6 місяців значущої різниці не виявили.

У групі політерапії статистично значущої асоціації між тривалістю грудного вигодовування та когнітивними або поведінковими результатами не спостерігали.

Автори окремо наголошують, що політерапія в цьому дослідженні не асоціювалася з погіршенням нейророзвиткових результатів залежно від грудного вигодовування.

Якою була експозиція дитини до протисудомних засобів?

Фармакокінетичні дані цієї когорти показали, що приблизно 49% концентрацій протисудомних лікарських засобів у немовлят, які отримували грудне молоко, були нижчими за нижню межу кількісного визначення. Автори зазначають, що експозиція через грудне молоко є значно нижчою, ніж внутрішньоутробна.

Для леветирацетаму концентрація у грудному молоці становила 75–155% від концентрації в материнській плазмі, однак сироваткова концентрація у немовлят була приблизно 5,2% від материнської.

Для ламотриджину співвідношення концентрації у молоці та сироватці становило 18–74%, а співвідношення сироваткових концентрацій у дитини та матері — приблизно 28,9%, із більшою варіабельністю, ніж для леветирацетаму.

Перегляньте записи:

Що це означає для клінічної практики?

За результатами MONEAD, грудне вигодовування на тлі сучасної протисудомної терапії, представленої переважно ламотриджином і леветирацетамом, не асоціювалося з несприятливими нейророзвитковими наслідками у дітей у віці 6 років.

Більше того, грудне вигодовування протягом 6 місяців або довше асоціювалося з вищими показниками адаптивної поведінки порівняно з відсутністю грудного вигодовування. li_2026_oi_260992_1790109520.67…

Водночас важливо враховувати обсерваційний дизайн роботи: дослідження демонструє асоціацію, але не доводить причинно-наслідковий зв’язок між тривалішим грудним вигодовуванням та кращими поведінковими показниками.

Обмеження дослідження

Попри проспективний дизайн і статистичну корекцію за численними потенційними змішувальними факторами, автори не виключають залишкового конфаундингу. Наприклад, тривалість грудного вигодовування може бути пов’язана з іншими характеристиками догляду або середовища, які також впливають на розвиток дитини.

Крім того, робота була вторинним аналізом когорти MONEAD і первинно не була розрахована на детальне порівняння окремих схем терапії. Після поділу учасників на підгрупи за конкретними протисудомними засобами вибірки ставали невеликими, що обмежує можливість робити остаточні висновки щодо окремих препаратів.

Також дослідники не мали інформації про виключно грудне вигодовування, тому оцінити можливий дозозалежний зв’язок між експозицією через грудне молоко та нейророзвитковими наслідками було неможливо.

Ще одним обмеженням є те, що учасниць переважно залучали у спеціалізованих центрах лікування епілепсії, тому результати можуть не повністю відображати популяцію жінок, яких ведуть в інших умовах.

Висновки

У проспективному багатоцентровому дослідженні MONEAD експозиція до сучасних протисудомних лікарських засобів через грудне молоко не була пов’язана з несприятливими когнітивними або поведінковими результатами у дітей у віці 6 років.

Грудне вигодовування протягом 6 місяців або довше у дітей жінок з епілепсією асоціювалося з вищими показниками адаптивної поведінки, тоді як для меншої тривалості статистично значущої асоціації не спостерігали.

Отримані результати підтримують можливість грудного вигодовування у жінок з епілепсією, які отримують сучасну протисудомну терапію, та відповідають висновку авторів про доцільність підтримувати грудне вигодовування щонайменше протягом 6 місяців.

ДЖЕРЕЛО: JAMA Network Open

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.