Важливі нюанси інтерпретації шкал PHQ-9 і GAD-7

Дата публікації: 07.08.2026

Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»

Ключові слова: скринінг, тривожність, депресія, функціональні порушення, клінічна оцінка, GAD-7, PHQ-9, психометрія, опитувальники, PROM

iJeab / Shutterstock.com

У дослідженні навели результати рандомізованого клінічного випробування за участю 200 дорослих із депресією або тривожністю, яких набирали за допомогою онлайн-оголошень і оцінювали телефоном. Дослідники вивчали, чи впливає акцентування на слові «турбує» в інструкціях до анкет на результати за шкалами PHQ-9 та GAD-7.

Слово «турбує» міститься в основному запитанні, яке передує пунктам шкал PHQ-9 і GAD-7: «Як часто вас турбували такі проблеми?» Також воно присутнє у варіантах відповідей до кожного симптому. Учасники заповнювали шкали PHQ-9 та GAD-7 двічі протягом одного телефонного сеансу з інтервалом приблизно 1 хвилина. Під час першого тестування і в експериментальній, і в контрольній групі використовували стандартний порядок інструкцій без акцентування окремих слів. Під час другого тестування контрольна група знову отримувала стандартні інструкції, а в експериментальній групі слово «турбує» було спеціально виокремлене.

Дослідження показало на 2,6 бала більше зниження результатів за шкалою в експериментальній групі порівняно з контрольною. Це відповідало великому розміру ефекту — 1,1 — і могло мати клінічне значення для інтерпретації результатів оцінювання.

Сильні сторони та обмеження дослідження

Сильною стороною роботи було використання рандомізованого клінічного випробування, що є відносно рідкісним підходом у психометричних дослідженнях. До інших переваг належали релевантна вибірка учасників, які повідомляли про діагноз або лікування великого депресивного розладу чи генералізованого тривожного розладу протягом попередніх 12 місяців, високий рівень набору потенційно придатних учасників — 89 %, а також ретельне навчання інтерв’юерів і контроль дотримання протоколу.

Одним з обмежень було те, що акцент на слові «турбує» застосовували лише під час другого, але не першого заповнення шкали. Якби в окремій групі такий акцент використовували під час обох етапів, зміни між двома оцінюваннями могли б бути незначущими, але загальна тяжкість симптомів могла б бути нижчою в обидва моменти. Це не спростовує висновків дослідження, але пропонує альтернативне тлумачення: вплив інструкцій може стосуватися не лише змін у балах, а й загальної оцінки тяжкості симптомів.

Ще одним обмеженням є формат проведення опитування. У дослідженні шкали заповнювалися під час телефонного інтерв’ю, тоді як у практиці поширеним способом є самостійне заповнення анкет. Самостійний формат має менший ризик упередженості з боку інтерв’юера та менш залежить від варіативності подання інструкцій. Тому доцільним може бути повторення подібного дослідження для паперових і цифрових анкет, які пацієнти заповнюють самостійно.

Контекст використання PHQ-9 та GAD-7

Шкала PHQ-9 навмисно відображає критерії депресивного розладу, у яких враховуються як частота симптомів, так і ступінь дистресу або порушення функціонування. Подібний принцип застосовується і для генералізованого тривожного розладу: важливими є не лише кількість або частота симптомів, а й те, наскільки вони впливають на повсякденне життя пацієнта.

Метааналіз 52 досліджень за участю 17 357 учасників надав докази критеріальної валідності шкали PHQ-9 у порівнянні з валідованими діагностичними інтерв’ю. Інший метааналіз 32 клінічних випробувань лікування депресії показав, що PHQ-9 може бути чутливою шкалою для моніторингу змін під час лікування.

Водночас депресія та тривожність не зводяться лише до числового бала. Для інтерпретації результатів важливо враховувати щонайменше дві додаткові сфери: функціональні порушення та бажання пацієнта отримати лікування. Оригінальна шкала PHQ містила запитання про те, наскільки зазначені проблеми ускладнюють виконання роботи, домашніх справ або спілкування з іншими людьми. У великих дослідженнях валідації частка осіб із психіатричним діагнозом зростала разом із рівнем повідомлених труднощів: від 16 % серед тих, хто не відчував ускладнень, до 35 %, 73 % і 88 % серед тих, хто повідомляв про дедалі більший вплив симптомів на життя.

Додаткове запитання про бажання отримати допомогу також може мати практичне значення. В одному дослідженні додавання запитання «Чи хотіли б ви отримати допомогу з цього приводу?» до скринінгу на депресію зменшило співвідношення хибнопозитивних до істиннопозитивних результатів із 4,3 до 1,5. Такий підхід може допомагати точніше визначати пацієнтів, які не лише мають симптоми, а й готові до лікування.

Нюанси інтерпретації шкал

Інші дослідження також вказували на варіативність у тому, як респонденти розуміють частоту симптомів і ступінь того, наскільки вони їх турбують. Серед потенційних обмежень PHQ-9 також обговорюють нечіткість формулювання «кілька днів», а також комбінований характер окремих пунктів, наприклад щодо безсоння або надмірного сну, зниження або підвищення апетиту, а також психомоторного збудження або загальмованості.

Попри ці нюанси, PHQ-9 та GAD-7 залишаються широко використовуваними інструментами оцінки. На них посилалися понад 50 000 разів, їх перекладено більш ніж 100 мовами, а міжнародні наукові та фінансові організації визначали їх як основні інструменти оцінки депресії та тривожності. Водночас подальший аналіз уже наявних шкал залишається виправданим і корисним.

Глобальне використання PHQ-9 та GAD-7, а також наявність багатьох валідованих перекладів означають, що фундаментальні зміни самих шкал можуть бути складними й мати ризики для подальшого порівняння результатів. Однак увага до стандартизованого застосування, формулювання інструкцій і потенційних слабких місць може допомогти оптимізувати використання та інтерпретацію цих інструментів.

Показники результатів, повідомлені пацієнтами, можуть заповнюватися різними способами: на папері, онлайн, у додатках, за допомогою інтерактивного голосового запису або під час інтерв’ю особисто чи телефоном. Переклад іншими мовами, різні формати подання та навіть акцентування окремих слів можуть впливати на результати. Тому значення, отримане за будь-якою шкалою, не має автоматично визначати тактику лікування. Його слід поєднувати з клінічним судженням лікаря, оцінкою функціональних порушень і додатковою інформацією від пацієнта.


ДЖЕРЕЛО: jamanetwork


На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! FacebookTelegramViberInstagram.

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Блокада зірчастого ганглія може допомогти ...
Дивовижна наука про каву: як ароматний нап ...
Які препарати канабісу доступні в Україні?
Субоптимальна тривалість сну пов'язана з в ...
Депресія передувала фантомному болю, але б ...
Тривалий COVID пов'язують зі змінами в моз ...
Вправи під наглядом можуть покращити психі ...