Як не втримати, то змиритись: чому виникають нервові тіки і як з цим жити
Дата публікації: 14.12.2022
Автори: Відкриті джерела
Ключові слова: стрес, тіки, тіковий розлад, синдром Туретта
Українці перебувають в умовах хронічного стресу через повномасштабне вторгнення росії, що у декого може спровокувати появу нервових тіків. Що таке нервові тіки? Що є причиною появи тіків? Як можна полегшити прояви недуги та коли слід звертатися до лікаря?
Що таке нервовий тік
Деякі люди скаржаться на появу раптових неконтрольованих рухів або звуків – нервових тіків чи тимчасового тікового розладу. Рухові тіки називаються моторними, а звукові, коли людина раптово і ненавмисне видає якісь звуки, наприклад хрюкання, – голосовими. Людина може мати тіки одного типу, але вони можуть і чергуватися чи проявлятися одночасно. Частота появи тіків буває змінною, збільшуючись під час стресу або тривоги, однак недуга є тимчасовою і один напад триває не довше трьох місяців.
Спеціалісти Центру контролю і профілактики захворювань США порівнюють нервові тіки з гикавкою. Навіть якщо людина не хоче гикати, її тіло це робить. Звісно, можна докласти зусиль і змусити себе не гикати кілька секунд, але гикавка відновиться, щойно людина втомиться її утримувати. Щось подібне відбувається з моторними або голосовими тіками, наприклад коли сіпається око або з’являються схожі на хрюкання звуки.
Які бувають тікові розлади
Медики виокремлюють три типи тікових розладів:
– провізорний тіковий розлад є найбільш поширеним: напади тіків тимчасові й тривають не більше ніж рік;
– хронічний тіковий розлад триває більше ніж рік. Тіки бувають або механічними, або вокальними, але не відбувається чергування чи поєднання різних видів тіків;
– синдром Туретта – найменш поширений вид тіків. Людина зазвичай має кілька видів рухових і один голосовий тік, які з’являються і зникають щонайменше протягом року.
Хто страждає найбільше
За даними Американської академії дитячої та підліткової психіатрії тіки частіше трапляються у дітей, ніж у дорослих і вражають до 10% школярів молодшого віку.
Діти найчастіше страждають від синдрому Туретта, за якого фізичні та вербальні тіки проявляються одночасно. Перші ознаки захворювання проявляються у віці 5–10 років як рухові тіки голови та шиї. У більшості випадків кількість тіків зменшується у підлітковому віці, а іноді вони й зовсім зникають. Але багато людей із синдромом Туретта мають тіки і в дорослому віці, а у декого вони з віком можуть посилюватися.
Що спричиняє тікові розлади
Наразі незрозуміло, що спричиняє тіки. Науковці припускають, що їх можуть спровокувати зміни у тих частинах мозку, які контролюють рух. Ба більше, тіки часто поєднуються з іншими хворобами: синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю, обсесивно-компульсивним розладом, церебральним паралічем чи хворобою Гантінґтона. Вживання кокаїну або амфетаміну також може спровокувати появу нервових тіків.
Науковці з Технічного університету Дрездена в огляді літератури для журналу European Child & Adolescent Psychiatry дійшли висновку, що генетичні фактори є важливою передумовою розвитку тіків, але зміни в роботі імунної системи та стрес можуть бути основними рушіями прояву симптомів.
Під час стресу активується так звана гіпоталамо-гіпофізарно-надниркова вісь: мозок надає інформацію про стрес до паравентрикулярного ядра гіпоталамуса, яке запускає синтез адренокортикотропного гормону. Він виділяється у кров і, потрапляючи до наднирників, зв’язується з корою надниркових залоз, активуючи синтез гормону кортизолу.
Кілька невеликих досліджень свідчать про підвищену активність згаданої осі у пацієнтів із синдромом Туретта порівняно зі здоровими людьми. Наприклад, діти із синдромом Туретта більше бояться процедури МРТ, маючи вищі рівні кортизолу в слині порівняно зі здоровими дітьми5. Крім того, діти з нервовими тіками наприкінці дня також мали дещо нижчий рівень кортизолу в слині, порівняно з дітьми, які не мали таких особливостей. Автори стверджують, що зниження вечірнього кортизолу може бути результатом хронічного щоденного стресу, оскільки нижчий вечірній профіль кортизолу також був виявлений у людей, які довго перебували в умовах хронічного стресу.
Чи може війна посилити прояви хвороби
Хоч би де зараз перебували українці – на окупованих територіях, на лінії фронту, в умовній безпеці глибоко в тилу чи в безпечних країнах заходу – ми всі переживаємо стрес, який на п’ятому місяці повномасштабної війни набув ознак хронічного. Оскільки стрес може спровокувати появу усіх трьох типів стресових розладів, є ймовірність, що люди зі схильністю можуть виявити у себе перші прояви рухових або звукових тіків.
Як можна цьому зарадити самостійно
Люди, які мають будь-який із проявів нервових тіків, часом відчувають дискомфорт і хвилюються – це лише підвищує рівень стресу і погіршує їхній стан. Попри те, що наразі лікарі не можуть вилікувати нервові тіки, можна спробувати зменшити їхній вплив на життя та самопочуття людини:
– Не надавати особливого значення тікам, адже концентрація на проблемі лише підвищує рівень стресу.
– Стрес посилює тіки, тому варто максимально уникати стресових ситуацій. Це складно зробити під час війни, але варто намагатися уникати обставин, які додають хвилювань, наприклад, запізнення на зустріч чи інші активності, що особисто вас напружують або турбують.
– Важливо за можливості мати достатню кількість здорового сну, адже втома погіршує тіки.
– Краще не намагатися стримати тік, адже це потребує зусиль і не принесе вагомих результатів, самопочуття лише погіршиться.
– Важливо навчитися жити з тіками та не звертати на них увагу не лише якщо таке стається з вами, а й з вашими ближніми.
Коли слід звернутися по допомогу
У Національній службі охорони здоров’я Британії зазначають, що тіки серйозно не впливають на здоров’я людини і не пошкоджують мозок. До сімейного лікаря слід звернутися лише в тому разі, коли:
– частота тіків різко зростає;
– тіки викликають біль та дискомфорт (наприклад, деякі тіки призводять до випадкових поранень);
– з’являється страх, збентеження або бажання соціальної ізоляції як наслідок раптової появи тіків;
– напади тіків заважають виконанню повсякденних обов’язків і супроводжуються гнівом, депресією або бажанням завдати собі шкоди. Сімейний лікар вас огляне і за потреби скерує до психотерапевта чи інших спеціалістів, які зможуть надати фахову допомогу.