Черепно-мозкова травма: прогноз

Смертність від крововиливу внаслідок гострої черепно-мозкової травми займає 3-тє місце в структурі загальної смертності, а в молодому віці піднімається на 1-ше, випереджаючи хвороби серцево-судинної системи та онкологічні захворювання. 

Крім негативного впливу на рівень смертності, післятравматичний крововилив у головний мозок суттєво підвищує рівень неврологічної коморбідності з високою ймовірністю подальшої інвалідизації постраждалої особи. Відомо, що під час активації системи згортання крові фібриноген, або фактор згортання крові І, перетворюється на фібрин, який є часткою фібриновмісного тромбу. В умовах тяжкої черепно-мозкової травми на тлі незмінного утворення збільшується споживання фібриногену, що призводить до виснаження фактора згортання крові І та зниження рівня фібриногену сироватки. Додатково зниження показників фібриногену зумовлюють загальна втрата крові, ацидоз, гіперфібриноліз, переохолодження. 

Результати нещодавніх досліджень свідчать про зв’язок між показниками фібриногену ˂2,29 г/л та суттєвим підвищенням рівня смертності у пацієнтів з черепно-мозковою травмою в короткочасний період. Ще одне дослідження, в якому проводили комп’ютерну томографію (КТ) головного мозку через 6 год після травм, підтвердило значущість показника фібриногену як незалежного фактора ризику виникнення раннього прогресуючого ушкодження головного мозку внаслідок крововиливу. Базуючись на отриманих результатах, групою дослідників на чолі з Ке Lv, відділення нейрохірургії клініки університету Фудан, м. Шанхай (КНР), було висунуто гіпотезу щодо зв’язку між рівнем фібриногену у сироватці крові та віддаленими негативними наслідками черепно-мозкової травми. Результати опубліковані у вересневому номері журналу «Emergency Surgery».

Результати

У дослідження було залучено 2750 пацієнтів з гострою черепно-мозковою травмою, переважно чоловіків, травмованих внаслідок дорожньо-транспортних пригод та падіння. У 70,2% пацієнтів візуальне дослідження продемонструвало результати крововиливу в головний мозок. Під час оцінювання тяжкості ушкоджень за шкалою ISS середній показник у всіх пацієнтів становив 15,35±7,24. Загалом була виявлена залежність частоти виникнення після травматичних віддалених наслідків, крім рівня фібриногену у сироватці крові, від віку, результатів КТ-дослідження головного мозку та отриманих балів тяжкості стану за шкалою ISS. 

Дослідниками була підтверджена асоціація між первинно визначеним показником фібриногену ˂2 г/л та підвищенням рівня смертності пацієнтів через ≤72 год після травмування (р˂0,001). Навпаки, показник фібриногену ˂2,5–˃3 г/л був асоційований з підвищенням рівня виживаності пацієнтів (р=0,003). Додатково був зазначений негативний вплив на виживаність комбінації черепно-мозкової травми та травми грудної клітки або живота.

Таким чином, дослідники дійшли висновку, що показник сироваткового фібриногену, ймовірно, є незалежним прогностичним фактором віддалених негативних наслідків у пацієнтів  з черепно-мозковою травмою.

Оригінал: Researchgate