Вчені б'ють на сполох у зв'язку з поширенням небезпечних амеб по всьому світу

Вільноживучі амеби тривалий час залишалися малопомітною темою для систем охорони здоров’я. Проте нові дані свідчать, що ці мікроорганізми можуть стати дедалі важливішою проблемою через зміну клімату, старіння водної інфраструктури та складність їх виявлення.

У перспективній статті, опублікованій у журналі Biocontaminant, дослідники звернули увагу на зростаючі ризики, пов’язані з поширенням вільноживучих амеб та їх потенційним впливом на здоров’я людини.

Що таке вільноживучі амеби?

Вільноживучі амеби — це одноклітинні організми, які природно мешкають у:

• ґрунті;
• прісних водоймах;
• водопровідних та технічних системах;
• штучних резервуарах води.

Більшість із них не становлять небезпеки та виконують екологічні функції в природних екосистемах. Проте окремі види можуть викликати тяжкі інфекції у людини.

Одним із найбільш відомих прикладів є Naegleria fowleri — так звана «амеба, що поїдає мозок». Інфікування можливе при потраплянні забрудненої води в носову порожнину, після чого збудник здатний мігрувати до центральної нервової системи та спричиняти первинний амебний менінгоенцефаліт — рідкісне, але надзвичайно тяжке захворювання з високою летальністю.

Чому ці організми викликають занепокоєння?

Особливість вільноживучих амеб полягає у високій стійкості до факторів навколишнього середовища.

За даними авторів дослідження, вони здатні:

• переносити підвищені температури;
• виживати після впливу окремих дезінфікуючих засобів, зокрема хлору;
• тривалий час існувати у водних системах;
• зберігатися навіть у середовищах, які традиційно вважаються безпечними.

Саме тому звичайні підходи до очищення води можуть бути недостатніми, особливо у застарілих або недостатньо модернізованих системах водопостачання.

«Ефект троянського коня»: прихована небезпека

Потенційна проблема полягає не лише в самих амебах.

Дослідники звертають увагу, що вільноживучі амеби можуть виступати своєрідним резервуаром для інших патогенів:

• бактерій;
• вірусів;
• умовно-патогенних мікроорганізмів.

Усередині амеб ці збудники можуть отримувати додатковий захист від впливу дезінфектантів та факторів зовнішнього середовища.

Такий механізм отримав назву «ефект троянського коня», оскільки потенційно сприяє тривалішому виживанню патогенів у системах водопостачання.

Крім того, науковці припускають, що подібні умови можуть сприяти формуванню антибіотикорезистентності.

Перегляньте записи:

Роль зміни клімату

Підвищення температури навколишнього середовища розглядається як один із факторів розширення ареалу поширення цих організмів.

Багато видів вільноживучих амеб краще розмножуються саме у теплій воді.

У зв’язку з цим прогнозують:

• збільшення кількості регіонів ризику;
• розширення географії випадків;
• підвищення актуальності контролю рекреаційних водойм;
• необхідність посиленого моніторингу водних систем.

Останні повідомлення про випадки інфікування після контакту з водою вже привернули увагу фахівців у різних країнах.

Які рішення пропонують дослідники?

Автори закликають до застосування підходу «Єдине здоров’я» (One Health), який передбачає спільну роботу спеціалістів різних напрямків:

• медицини;
• епідеміології;
• екології;
• мікробіології;
• систем водопостачання.

Серед основних напрямків роботи:

• удосконалення епіднагляду;
• створення більш чутливих методів діагностики;
• модернізація технологій очищення води;
• моніторинг систем водопостачання;
• оцінка впливу кліматичних змін.

Що це означає для клінічної практики?

Інфекції, пов’язані з вільноживучими амебами, залишаються рідкісними, однак лікарям варто пам’ятати про них при:

• тяжких менінгоенцефалітах невідомої етіології;
• швидкопрогресуючих неврологічних симптомах після контакту з водоймами;
• атипових інфекціях у пацієнтів з імунодефіцитами;
• випадках ураження центральної нервової системи з негативними стандартними мікробіологічними результатами.

Зростання температури, урбанізація та навантаження на водні системи можуть поступово змінювати епідеміологію цих інфекцій.

Висновки

Вільноживучі амеби перестають розглядатися виключно як екологічне явище. Сьогодні вони привертають увагу фахівців як потенційний компонент глобальних ризиків для здоров’я.

Їхня здатність виживати у несприятливих умовах, взаємодіяти з іншими патогенами та поширюватися внаслідок кліматичних змін формує новий напрямок для досліджень у сфері інфекційної безпеки та громадського здоров’я.

ДЖЕРЕЛО: Sciencedaily

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.