Некодуючий ген пов'язаний з основними соціальними та поведінковими рисами при аутизмі

Згідно з дослідженням, давно недооцінена ділянка геному людини може відігравати важливу роль у формуванні соціальних порушень та повторюваної поведінки, характерних для розладу аутистичного спектра (РАС), не впливаючи при цьому на когнітивні здібності.Дослідницька група ідентифікувала ген PTCHD1-AS — довгу некодуючу РНК на Х-хромосомі — як фактор, пов’язаний із підвищеним ризиком розвитку РАС у чоловіків. Виявлено, що делеції цього гена змінюють соціальну взаємодію та підсилюють повторювану поведінку, водночас не порушуючи навчання, пам’ять чи інші когнітивні функції.

Некодуюча РНК та аутизм

На сьогодні відомо близько сотні генів і генетичних варіацій, пов’язаних із РАС, однак більшість із них кодують білки та впливають на широкий спектр неврологічних функцій. Нове дослідження допомагає відокремити механізми, відповідальні саме за ключові поведінкові прояви аутизму.

За словами старшого автора дослідження, генетика Стівена Шерера, PTCHD1-AS відкриває нові можливості для вивчення біології РАС і допомагає краще зрозуміти, які саме біологічні шляхи пов’язані з основними ознаками аутизму.

Довгі некодуючі РНК, до яких належить PTCHD1-AS, не утворюють білків, але регулюють активність інших генів. Донедавна їхня роль у розвитку неврологічних захворювань залишалася маловивченою.

Що показало дослідження

Науковці проаналізували геномні дані понад 9300 осіб із міжнародних баз даних та встановили, що делеції PTCHD1-AS на Х-хромосомі асоціюються з підвищеним ризиком РАС у чоловіків. У жінок ризик нижчий через наявність другої Х-хромосоми.

Для підтвердження результатів дослідники створили модель мишей із відсутнім PTCHD1-AS. Самці таких мишей демонстрували:

• порушення соціальної поведінки;
• збільшення повторюваних дій;
• відсутність змін у навчанні, пам’яті та увазі.

Це свідчить про те, що PTCHD1-AS впливає переважно на поведінкові аспекти РАС.

Перегляньте запис:

Як ген впливає на мозок

Дослідники встановили, що порушення PTCHD1-AS змінює синаптичну пластичність у стріатумі — ділянці мозку, пов’язаній із контролем поведінки та повторюваних дій.

Також виявлено:

• зміни в експресії генів і білків, пов’язаних із синаптичною пластичністю;
• порушення процесів мієлінізації;
• зниження активності протеїнкінази C;
• посилення окремих форм нейрональної пластичності.

Для дослідження використовували мультидисциплінарний підхід, який поєднав:

• генетику людини;
• моделі мишей;
• мультиомний аналіз;
• електрофізіологічні дослідження.

Перегляньте запис:

Перспективи для майбутньої терапії

Автори вважають, що результати можуть стати основою для створення більш точних методів лікування РАС, спрямованих саме на основні поведінкові прояви аутизму. Наступним етапом стане вивчення молекулярних і клітинних механізмів, на які впливає PTCHD1-AS, а також пошук потенційних терапевтичних мішеней.

Дослідники наголошують, що навіть невеликі зміни в некодуючих ділянках ДНК можуть суттєво впливати на формування поведінки та соціальної взаємодії людини.

ДЖЕРЕЛО: medicalxpress

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.