Клишоногість: актуальність, діагностика, лікування та наслідки без лікування (до Всесвітнього дня клишоногості)
Дата публікації: 03.06.2025
Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»
Ключові слова: діагностика, лікування, ортопедія, рецидив, клишоногість, Понсеті, гіпсування, ахілотомія
Клишоногість (лат. Congenital Talipes Equinovarus, CTEV) — складна структурна деформація стопи, що охоплює сукупність кісткових, м’язових та зв’язкових аномалій. Проблема має глобальне значення: щорічно фіксується 150000–200000 нових випадків, з яких 80% припадають на країни з обмеженим доступом до медичних послуг. Своєчасна діагностика, ефективне лікування за методом Понсеті та ретельний моніторинг є критично важливими для запобігання довгостроковим інвалідизуючим наслідкам.
Етіопатогенез і патоморфологія
Форми клишоногості:
- Ідіопатична (80–90%) — ізольована, не пов’язана з іншими аномаліями.
- Синдромальна — поєднується з іншими вадами (артрогрипоз, spina bifida).
- Позиційна — функціональна, без структурних змін, піддається консервативній корекції.
Патофізіологічні особливості:
- Стопа в положенні equinus, varus, adductus, з внутрішньою ротацією.
- Аномалії таранної та п’яткової кісток, короткі ахіллові сухожилки, гіпоплазія литкових м’язів.
- Скутість і фіксація — визначальні критерії істинної клишоногості.
Діагностика
Пренатальна (20–24 тижні вагітності):
- Ультразвукова діагностика: візуалізація деформації стопи, повторні огляди для виключення позиційної форми.
- При підозрі на асоційовані патології — амніоцентез, генетичне секвенування, каріотипування.
Постнатальна оцінка:
- Шкала Пірані для оцінки тяжкості клишоногості
Шкала Пірані є стандартизованим інструментом для кількісної оцінки ступеня контрактур при вродженій клишоногості. Вона використовується для первинної діагностики, моніторингу ефективності лікування та прийняття рішень щодо подальшої тактики (наприклад, необхідності ахілотомії).
Загальні принципи
- Оцінюється 6 ознак деформації: 3 у середній частині стопи, 3 у задній.
- Кожна ознака оцінюється у балах: 0 — норма, 0,5 — помірне порушення, 1 — виражена патологія.
- Загальний бал (ЗБ): варіюється від 0 до 6.
Перегляньте запис:
Шкала контрактури середньої частини стопи (MFCS)
1. Медіальна складка (MC)
Оцінюється при легкій дорзифлексії стопи.
- 0 — відсутні або поверхневі складки
- 0,5 — помірні складки, не повністю зникають при корекції
- 1 — одна глибока, виражена складка, дна якої не видно
2. Вигнута бічна межа (CLB)
Спостерігається з підошовної поверхні стопи.
- 0 — край прямий
- 0,5 — вигин на рівні плеснових кісток
- 1 — вигин починається вже на рівні п’ятково-кубоподібного суглоба
3. Латеральна головка таранної кістки (LHT)
Пальпація таранної кістки без форсованої корекції.
- 0 — кістка повністю зміщується під човноподібну.
- 0,5 — частково зміщується.
- 1 — не зміщується взагалі.
Шкала контрактури задньої частини стопи (HFCS)
1. Задня складка (ЗС)
Оцінюється після легкого випрямлення стопи.
2. Порожня п'ята (EH)
Оцінюється шляхом пальпації п’яткової ділянки.
- 0 — п’яткова кістка легко пальпується
- 0,5 — відчутна з труднощами
- 1 — глибоко розташована, майже не пальпується
3. Рігідний еквінус (RE)
Оцінюється при спробі тильного згинання стопи з випрямленим коліном.
- 0 — тильне згинання понад 90°
- 0,5 — до 90°
- 1 — не досягає 90°
Інтерпретація
- 0–1 бали: легка форма, достатньо 2–3 гіпсувань
- 2–4 бали: середньої тяжкості — стандартний курс Понсеті
- 5–6 балів: тяжка форма — висока ймовірність потреби в ахілотомії
2) Рентгенографія стопи не рекомендована для новонароджених через незавершене окостеніння.
Лікування: доказова стратегія Понсеті
Основні етапи:
1. Серійне гіпсування (з 7–10 дня життя):
- Щотижневе накладання гіпсу після мануальної корекції.
- У середньому — 5–7 гіпсів.
2. Ахілотомія (тенотомія ахіллового сухожилка):
- У 80–90% випадків — необхідна для досягнення повної корекції.
- Здійснюється під місцевою анестезією.
3. Фіксація стопи ортезами (Dennis-Browne bar):
- Постійно перші 3 місяці після зняття гіпсу.
- Далі — уночі до 4-річного віку.
Переваги методу Понсеті:
- Рівень успішної повної корекції > 90%.
- Зниження необхідності у відкритих хірургічних втручаннях.
- М’який та біомеханічно обґрунтований підхід.
- Підходить для застосування навіть у країнах з обмеженими ресурсами.
Ускладнення при відсутності лікування або недотриманні протоколу
- Функціональна інвалідність — стопа не бере участі в опорі, пацієнт пересувається на зовнішньому краї.
- Хронічні виразки, больовий синдром, артроз гомілковостопного суглоба.
- Соціальні наслідки: стигма, освітня та трудова дискримінація.
- Психологічні розлади: знижена самооцінка, ізоляція, депресивні стани.
Клінічні рекомендації
- Ранній початок лікування: оптимально — у перші 1–2 тижні життя.
- Суворе дотримання графіка гіпсування та режиму ортезування.
- Спостереження мінімум до 4–5 років життя — попередження рецидивів.
- Навчання батьків: пояснення важливості комплаєнсу в тривалому ортезуванні.
- Тимчасові рецидиви часто можна скоригувати повторним гіпсуванням, без хірургії.
Висновки
Всесвітній день клишоногості — не просто інформаційна кампанія, а глобальна стратегія рівного доступу до раннього лікування. Для лікарів первинної ланки, ортопедів і неонатологів ключовими є раннє виявлення, комунікація з родиною, дотримання доказових протоколів Понсеті та запобігання рецидивам.
Метод Понсеті — це не лише техніка, а стратегія відновлення функціонального життя.
ДЖЕРЕЛО: Global Clubfoot Initiative Pirani Scoring Sheet
На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.
Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.
Реєстрація
Вхід
Матеріали з розділу

Внутрішньогрудні форми саркоїдозу у підліт ...

Перший в Україні досвід степлерної поздовж ...

Нові рекомендації: як грудне вигодовування ...

Чи корисний вітамін Е для здоров'я кісток?

Нове керівництво щодо генетичного тестуван ...

Дослідження показують, що ківі може швидко ...
