Клінічна настанова: Скринінг новонароджених на кістозний фіброз: керівництво на основі систематичного огляду, розроблене Фондом кістозного фіброзу США

1. Історичний контекст і термінологія

Скринінг новонароджених (СН) на кістозний фіброз (КФ) став можливим у 1979 році, коли було розроблено метод вимірювання імунореактивного трипсиногену (ІРТ) із використанням висушеного зразка крові. Немовлятам, у яких рівень ІРТ у першому зразку перевищував норму, проводили повторне вимірювання ІРТ — ця схема отримала назву протоколу ІРТ-ІРТ.

На початку 1990-х років, після ідентифікації гена-регулятора трансмембранної провідності при кістозному фіброзі (CFTR) та поширеного варіанта c.1521_1523del (p.Phe508del; історична назва: F508del або [дельта]F508), деякі програми СН замінили друге вимірювання ІРТ молекулярним тестуванням на наявність F508del, впровадивши протокол ІРТ-ДНК. Завдяки цьому з’явилася можливість знизити пороговий рівень ІРТ, що підвищило чутливість методу й пришвидшило виявлення дітей із КФ. Однак це також призвело до упередженості в діагностиці на користь немовлят європейського походження, у яких частіше трапляється варіант F508del.

Упродовж наступних 20 років прогрес у технологіях генетичного тестування, відкриття нових варіантів CFTR і глибше розуміння патогенності мутацій та зв’язку «генотип–фенотип» зумовили перехід до аналізу розширених панелей варіантів як до основної стратегії ІРТ-ДНК у США [7]. Важливу роль у цих досягненнях відіграв проєкт CFTR2 (Clinical and Functional TRanslation of CFTR), започаткований у 2012 році. Його метою було описати генетичні варіанти, виявлені у людей із КФ, і надати їхнє тлумачення разом із клінічними кореляціями на відкритому вебресурсі.

Перегляньте запис:

Станом на вересень 2024 року CFTR2 інтерпретував 1167 варіантів CFTR, з яких 1085 були визнані такими, що спричиняють КФ, тобто можуть призводити до хвороби, якщо знаходяться у транскомбінації з іншим патогенним варіантом. Завдяки CFTR2 лабораторії змогли точніше ідентифікувати та тлумачити варіанти CFTR, включаючи їх до програм СН, а також для скринінгу носіїв і діагностики.

Останнім часом у скринінгу почали застосовувати технологію секвенування нового покоління (NGS), яка забезпечує швидкий аналіз повної або часткової послідовності CFTR у великих обсягах. У поєднанні з розширеними знаннями про патогенний потенціал варіантів CFTR, які надає CFTR2, NGS довела свою ефективність у рамках СН на КФ. Результати секвенування, отримані після аналізу панелі варіантів, формують алгоритм, що має назву ІРТ-ДНК-СЕК (або ІРТ-ДНК-EGA — розширений генетичний аналіз). Програмне забезпечення для звітності може обмежувати результати секвенування до налаштованого переліку із сотень варіантів, що утворюють велику панель для штатів, які вирішили продовжувати використовувати протокол ІРТ-ДНК у СН на КФ.

Нерівність у скринінгу новонароджених на кістозний фіброз та в діагностиці

Скринінг новонароджених на кістозний фіброз (КФ) проводиться в багатьох країнах світу і з 2010 року є обов’язковим у всіх штатах США, перебуваючи під юрисдикцією департаментів охорони здоров’я на рівні штатів. Проте відмінності у підходах до алгоритмів скринінгу та подальших дій у різних штатах можуть призводити до нерівного доступу, відмінностей у чутливості методів та своєчасності втручання.

Представники історично маргіналізованих расових та етнічних груп (соціальні конструкції, що зазвичай відображають фізичні особливості та спільну культуру й можуть бути пов’язані з генетичним походженням) частіше зазнають негативного впливу від таких варіацій у практиці скринінгу. Це спричиняє ситуацію, за якої система скринінгу не забезпечує рівноправного виявлення дітей, які мають ризик розвитку КФ. Цю проблему відзначали ще на етапі впровадження скринінгу, оскільки було зрозуміло, що стандартні панелі CFTR, які застосовуються у скринінгу, часто обмежувалися 23 варіантами, рекомендованими для виявлення носіїв Американською колегією медичної генетики та геноміки (так звана ACMG-23), що переважно сприяло виявленню немовлят європейського (неіспаномовного) походження.

Впровадження скринінгу новонароджених на КФ асоціюється з кращими показниками харчування та кращою функцією легень, навіть з урахуванням загального покращення клінічної допомоги при КФ. Немовлята, які не були виявлені в ході скринінгу або пізно потрапили до спеціаліста, мають гірші клінічні результати порівняно з тими, хто отримав ранню допомогу. Раннє проведення тесту на піт, клінічна оцінка або госпіталізація до центру КФ асоціюються з кращими результатами, зокрема з нормальним ростом.

Затримки у встановленні діагнозу чи початку лікування, зумовлені нерівністю в алгоритмах скринінгу або хибними уявленнями про ризики, посилюють уже наявні відмінності в стані здоров’я серед пацієнтів із КФ чорношкірого та іспаномовного походження. Такі хибні уявлення можуть стосуватися того, що КФ нібито не виникає в цих групах населення, або плутанини між поняттями скринінгового та діагностичного тесту. У контексті КФ-скринінгу деякі медичні працівники можуть надто самовпевнено виключати КФ на підставі нормального результату скринінгу, сприймаючи його як діагностичний тест. Насправді ж скринінг виявляє лише підвищений ризик, але не виключає повністю ймовірність КФ у дітей, які не були виявлені.

Обґрунтування керівництва зі скринінгу новонароджених на КФ

Попри велику кількість досліджень щодо ефективності скринінгу новонароджених у різних країнах та програмах, на сьогодні в США не існує узгоджених рекомендацій щодо найкращих практик у цій сфері. Хоча більшість програм прагнуть до максимально повного виявлення дітей із КФ, чітко визначеного порогового рівня чутливості немає.

Обґрунтованою метою для програм скринінгу є досягнення 95% чутливості, тобто виявлення 95% усіх випадків КФ, із забезпеченням рівного охоплення серед основних популяцій відповідно до відомих варіантів CFTR у цих групах. Цей підхід має аналогії в рекомендаціях Європейського товариства КФ (хоча без конкретного акценту на рівність між етнічними групами), а також у рекомендаціях Американської колегії медичної генетики та геноміки для скринінгу носіїв, де прямо вказано на досягнення 95% виявлення в основних популяціях США.

Окрім тестування ІРТ та молекулярного аналізу, у цьому керівництві також розглядаються частота тестування та стратегії комунікації, які мають бути невід’ємною частиною найкращих практик у скринінгу.

Цей документ є результатом ініціативи Фонду кістозного фіброзу США, яка постала у відповідь на зростаюче розмаїття серед пацієнтів із КФ, розвиток технологій секвенування та накопичення знань щодо патогенності варіантів CFTR завдяки проєкту CFTR2. Мета ініціативи — підвищити справедливість та зменшити розриви в діагностиці й лікуванні серед різних расових, етнічних і генетичних груп. Це керівництво має на меті описати практики, що сприяють рівності, чутливості та своєчасності у виявленні КФ у новонароджених. Очікується, що його впровадження покращить результати лікування як у США, так і в усьому світі.

Перегляньте запис:

2. Методи

Комітет Фонду кістозного фіброзу

Фонд кістозного фіброзу США сформував міждисциплінарний комітет, до якого увійшли клініцисти та дослідники у сфері КФ, батьки дітей із КФ, виявлених за допомогою СН, фахівці державних програм скринінгу, педіатр первинної ланки та генетичний консультант. Комітет працював над розробкою шести систематичних оглядів.

Кожен огляд був зареєстрований у відповідному реєстрі до початку аналізу літератури. Деталі методології подано в додаткових матеріалах.

Стратегія PICO, застосування та терміни

Було сформульовано запитання за моделлю PICO (населення, втручання, порівняння, результат) для ідентифікації компонентів процесу СН, що впливають на рівність, чутливість та своєчасність діагностики КФ у немовлят. Питання вартості, розподілу ресурсів та реалізації не розглядалися, хоча визнається їхній суттєвий вплив на можливість втілення рекомендацій.

У межах цього документа не розглядаються питання виявлення синдрому CFTR-залежного метаболічного порушення (CRMS) або стану "позитивний результат СН із невизначеним діагнозом" (CFSPID), а також догляд за дітьми з підтвердженим КФ і генетичне консультування, оскільки ці теми вже охоплені попередніми рекомендаціями.

Шість систематичних оглядів проводилися з листопада 2023 до травня 2024 року. У липні 2024 року відбулося очне голосування комітету з 14 учасників (включаючи клініцистів, батьків, фахівців програм СН, педіатра, працівника фонду та генетичного консультанта). Для затвердження рекомендацій було необхідно досягти 80% згоди.

Фонд КФ передбачає, що ці рекомендації слугуватимуть настановою для клініцистів, пацієнтів, педіатрів, фахівців зі скринінгу та інших зацікавлених осіб. Рекомендації сформульовано таким чином, щоб вони були універсальними й застосовними до всіх новонароджених, які проходять скринінг на КФ у США. Хоча для деяких програм повна реалізація може видаватися недосяжною через потребу в суттєвих змінах, навіть поступове впровадження елементів цього керівництва є важливим кроком до більш ефективного, справедливого та чутливого скринінгу.

Інтерпретація варіантів CFTR

Термінологія, яка використовується для тлумачення клінічного значення варіантів гена CFTR, може відрізнятися між лабораторіями СН, діагностичними установами та експертними групами. У цьому документі використано термін "патогенні варіанти CFTR" для позначення мутацій, що мають бути включені до звіту після панельного або секвенуючого аналізу.

Враховуючи, що не всі патогенні варіанти можна виявити за допомогою стандартних методів секвенування, програми СН мають зосереджуватись на тих варіантах, які визнано такими в межах проєкту CFTR2 і які розташовані в кодувальних або прилеглих ділянках гена CFTR. Програми також можуть самостійно вирішувати, чи включати до алгоритмів скринінгу інші типи варіантів, зокрема структурні, глибоко інтронні, варіанти зі змінною патогенністю або ті, що ще не інтерпретовані CFTR2.

3. Результати

Комітет з новонароджуваного скринінгу на муковісцидоз (CF NBS) розробив сім рекомендаційних заяв (Таблиця 1).

Оскільки якість та кількість досліджень обмежені, ці рекомендації відображають консенсус комітету. Всі заяви отримали 100% погодження.

Таблиця 1. Заяви консенсусу щодо рекомендацій.

3.1. Імунореактивний трипсиноген

Усі протоколи CF NBS починаються з вимірювання імунореактивного трипсиногену (IRT) на краплі крові новонародженого (Рисунок 1), рівень якого зазвичай підвищений у немовлят з муковісцидозом, але може також бути підвищеним у носіїв муковісцидозу або з інших причин, таких як температура навколишнього середовища, сезонність, варіації між наборами тестів, загальний стан здоров’я немовляти, його харчування, гестаційний вік та спадковість. Деякі програми NBS проводять два вимірювання IRT, або для всіх немовлят, або тільки для тих, у кого перше вимірювання показало підвищений рівень. У всіх програмах США, якщо у новонародженого виявляють підвищений рівень IRT за протоколом CF NBS, його зразок направляють на наступний рівень скринінгу — молекулярне тестування варіантів гена CFTR.

Рекомендація 1: Фонд муковісцидозу рекомендує використовувати плаваючий поріг для імунореактивного трипсиногену, а не фіксований.

У немовлят з муковісцидозом, яких пропускають під час NBS, рівень IRT часто виявляється нижчим за поріг виявлення на першому рівні алгоритму NBS. Дослідження випадків, пропущених під час скринінгу в Колорадо, показали, що сім з восьми випадків, пропущених за допомогою фіксованого порогу 60 нг/мл, можна було б виявити за допомогою плаваючого порогу на 96-му процентилі. Порівняння різних програм NBS показало, що випадки, пропущені за фіксованим порогом, трапляються частіше, ніж у програмах з плаваючим порогом (3,48% проти 2,36%, відповідно). Використання плаваючого порогу мінімізує вплив зовнішніх факторів, таких як зміна температури або варіації між наборами тестів, що знижує кількість пропущених випадків. Однак плаваючий поріг не враховує специфічні обставини, такі як стрес при народженні.

Рекомендація 2: Фонд муковісцидозу рекомендує використовувати стратегію направлення за дуже високим рівнем імунореактивного трипсиногену (VHIRT) у програмах NBS, де варіантний панель не включає всі муковісцидозні варіанти гена CFTR2 або не досягає щонайменше 95% чутливості серед усіх груп населення в штаті.

Стратегія VHIRT, що інколи називається "резервною" або "запасною", передбачає виявлення новонароджених як таких, що мають позитивний результат на скринінгу, якщо рівень IRT перевищує особливо високий поріг (звичайно вище 99-го процентилю) і при відсутності виявлення варіантів CFTR на другому етапі тестування. Ця стратегія активно використовувалася на етапі, коли другий етап тестування включав лише кілька варіантів, зокрема F508del, щоб підвищити ймовірність виявлення дітей з муковісцидозом, варіанти яких не входили в панель.

3.2. Молекулярне тестування CFTR

Для немовлят, зразки крові яких проходять на другий етап програми NBS для молекулярного аналізу, визначають обмежену кількість варіантів гена CFTR, які оцінюються та повідомляються як частина варіантної панелі CFTR.

Рекомендація 3: Фонд муковісцидозу рекомендує, щоб алгоритми NBS не обмежували виявлення варіантів гена CFTR лише варіантом F508del або варіантами, включеними в панель ACMG-23.

У 2001 році, а потім у 2004 році, ACMG рекомендував панель із 23 патогенних варіантів CFTR, включаючи F508del, для використання при скринінгу носіїв муковісцидозу під час вагітності. Однак обмеження тестування до лише F508del або панелі ACMG-23 має порівняно низьку чутливість у загальній популяції CF.

Рекомендація 4: Фонд муковісцидозу рекомендує, щоб програми NBS проводили скринінг на всі варіанти, що викликають муковісцидоз, за допомогою CFTR2.

Різні програми NBS використовують розширену панель варіантів, що включає понад 100 варіантів, що покращує чутливість порівняно з обмеженими панелями варіантів. Однак навіть при використанні розширених панелей чутливість виявлення варіанту нижча за 95%, особливо в популяціях американських індіанців, азіатів, чорних, іспаномовних або змішаних рас. Скринінг на всі муковісцидозні варіанти, визнані CFTR2, покращує чутливість для загальної популяції та особливо для зазначених груп.

Рекомендація 5: Фонд муковісцидозу рекомендує проводити скринінг на варіанти CFTR двічі на тиждень або частіше, якщо ресурси дозволяють.

Тимчасові фактори, такі як методи доставки, частота тестування та години роботи лабораторій, можуть впливати на своєчасність скринінгу на муковісцидоз. Тестування на варіанти CFTR не рідше двох разів на тиждень сприяє більш ранньому діагнозу.

Рекомендація 6: Фонд муковісцидозу рекомендує включити етап секвенування CFTR після вимірювання IRT і тестування на варіанти CFTR для покращення специфічності та позитивної прогностичної цінності NBS.

Більше програм NBS використовують секвенування CFTR як третій етап для зниження кількості хибнопозитивних результатів та покращення виявлення у генетично різноманітних популяціях.

3.3. Спілкування після новонародженого скринінгу

Рекомендація 7: Фонд муковісцидозу рекомендує повідомляти як основного лікаря, так і спеціаліста з муковісцидозу про ненормальні результати новонародженого скринінгу.

Коли лабораторії NBS отримують позитивний результат, лікар має повідомити родину та організувати подальше діагностичне обстеження і клінічний нагляд.

4. Обговорення

4.1. Особливості впровадження

Цілі програми неонатального скринінгу на муковісцидоз (CF NBS) повинні бути чітко визначеними й охоплювати такі аспекти, як чутливість, специфічність і справедливість доступу. Програми також мають визначити свої пріоритети щодо виявлення носіїв мутацій та немовлят із CRMS/CFSPID — це не є основною метою CF NBS, але є побічним наслідком, який залежить від обраного алгоритму й має значний вплив на родини, потребує подальшої підтримки та ресурсів.

Блок-схема на рисунку 2 демонструє ключові етапи впровадження консенсусних рекомендацій, з акцентом на прийняття рішень відповідно до цілей програми.

Додаткові міркування щодо впровадження викладено у таблиці 3 (способи покращення справедливості у CF NBS) і нижче. Ці рекомендації були сформульовані авторами та погоджені комітетом, однак не були офіційно оцінені за допомогою систематичного огляду чи голосування, тому не є офіційними рекомендаціями Фонду муковісцидозу.

Таблиця 3. Покращення неонатального скринінгу на муковісцидоз: переваги та вплив на справедливість

Програми повинні переглядати чутливість своїх алгоритмів загалом, а також окремо для різних расових, етнічних і субетнічних груп (наприклад, хмонгів, кхмерів, еквадорців). Необхідно впровадити системи реєстрації хибнонегативних результатів і аналізу причин таких випадків, включаючи пороги IRT та недообліковані варіанти CFTR.

На основі аналізу хибнонегативних випадків, особливо серед представників історично маргіналізованих груп, програми повинні розглянути перегляд порогів IRT та складу панелі варіантів CFTR.

Ефективні системи відстеження результатів з залученням фахівців із КФ, лікарів первинної ланки та команд скринінгу можуть забезпечити коротко- й довгострокове спостереження за немовлятами з КФ, включаючи випадки істинно позитивних і хибнонегативних результатів. Слід окремо відстежувати випадки пізнього діагностування КФ та використовувати ці дані для постійного вдосконалення всіх етапів алгоритму.

Програми з обмеженою панеллю варіантів CFTR на другому етапі тестування повинні розглянути використання стратегії VHIRT (дуже високий поріг IRT) та додавання чіткого попередження у звіті про можливий ризик КФ — особливо у випадках сімейного анамнезу або клінічних проявів КФ, таких як хронічна діарея, недостатній набір ваги, синдром втрати солі, кашель або проблеми з диханням.

У разі використання стратегії VHIRT для немовлят у відділеннях інтенсивної терапії слід бути обережними, адже у недоношених або новонароджених із перинатальним стресом рівень IRT часто підвищений. У таких випадках варто звертатися до відповідних клінічних стандартів.

Усі медичні працівники мають здобути освіту про те, що CF NBS — це скринінговий, а не діагностичний тест, і він не виявляє всі випадки КФ. За наявності клінічних симптомів або сімейного анамнезу слід проводити потове тестування або інші діагностичні заходи — незалежно від результату NBS.

Програми, які прагнуть підвищити специфічність та прогностичну цінність скринінгу, зменшуючи кількість потових тестів серед носіїв або CRMS/CFSPID, можуть вважати результат позитивним лише у разі виявлення двох патогенних або ймовірно патогенних варіантів CFTR на етапі секвенування. Такий підхід підвищує ризик хибнонегативних результатів, особливо у разі пропуску структурних або інтронних варіантів.

Програми, що скринінгують на всі патогенні варіанти CFTR (CFTR2), але не застосовують секвенування, можуть обмежити направлення на потове тестування лише немовлятами з двома CF-спричинюючими варіантами, якщо при цьому досягається 95% чутливість.

Якщо ж програма має на меті виявляти всіх немовлят із ризиком КФ або CFTR-асоційованих захворювань, слід направляти на подальшу діагностику немовлят з підвищеним IRT і одним КФ -патогенним варіантом. Це підвищує виявлення CRMS/CFSPID, тому слід забезпечити наявність необхідних ресурсів у клініках КФ, включно з потовим тестуванням і доступом до медико-генетичного консультування.

Батькам усіх немовлят із позитивним результатом CF NBS слід запропонувати консультацію з фахівцем, який має досвід у сфері КФ та генетичного консультування.

Програми, які направляють лише немовлят із двома варіантами CFTR, повинні продовжувати інформувати про передбачуваний статус носія (виявлено один КФ-патогенний варіант), супроводжуючи його направленням на генетичне консультування, яке може координуватися лікарем, державною службою охорони здоров’я або спеціалізованим центром КФ.

На момент публікації немає жодної комерційної панелі варіантів CFTR, яка охоплює всі КФ-патогенні варіанти CFTR2. Розширення до кількох сотень варіантів вимагатиме переходу на технологію секвенування нового покоління. Можливе використання зовнішніх лабораторій або співпраця з іншими штатами для впровадження цього етапу.

Немовлята, в яких один із батьків є носієм КФ або в родині є дитина з КФ, повинні проходити діагностику незалежно від результатів CF NBS. Якщо ж пренатальне тестування показує відсутність двох CFTR-варіантів, додаткове тестування може бути не потрібне.

Якщо мати або інша особа, яка виношує дитину, приймає під час вагітності модифікатори CFTR, у новонародженого може бути хибнонегативний результат через знижений рівень IRT. У таких випадках може бути доцільним ДНК-тестування замість або на додаток до вимірювання IRT.

У немовлят із КФ та меконіальною непрохідністю також можливі хибнонегативні результати через низький IRT. Деякі програми автоматично проводять ДНК-тестування таким дітям — незалежно від рівня IRT.

Розуміється, що реалізація цих рекомендацій залежить від наявних ресурсів та масштабу змін у кожному окремому штаті. Ці рекомендації покликані підвищити ефективність і справедливість діагностики КФ серед немовлят. Штати заохочуються до поступових змін, спрямованих на повне впровадження рекомендацій.

4.2. Напрями подальших досліджень

Цей документ створено на основі найкращих доступних доказів, але багато рекомендацій ґрунтуються на консенсусі експертів через обмежену кількість якісних досліджень. Оскільки публікація результатів скринінгових програм не є їх основною функцією, а ресурси обмежені, існує дефіцит наукової літератури з цієї тематики.

Потрібні подальші дослідження для покращення своєчасності, чутливості та справедливості CF NBS. Зокрема, необхідні дані для розробки стандартів, які допоможуть програмам відповідати чітким критеріям якості.

Комітет з розробки рекомендацій виокремив основні запитання для майбутніх досліджень:

1. Як покращити комунікацію між програмою NBS, лікарем первинної ланки та фахівцем із КФ?
2. Як культурно чутливе спілкування з родинами впливає на своєчасність обстеження?
3. Як покращити виявлення рідкісних або недостатньо вивчених варіантів CFTR в етнічних групах (зокрема серед азійських та африканських популяцій)?
4. Які заходи можуть допомогти подолати помилкове уявлення, що КФ притаманний лише білій неіспаномовній популяції?
5. Як екстремальні погодні умови або природні катастрофи впливають на обробку зразків і подальше обстеження новонароджених?
6. Які найкращі практики скринінгу для немовлят у складних умовах — у віддалених регіонах, за кордоном, у корінних громадах або відділеннях інтенсивної терапії?
7. Як централізація лабораторій для кількох штатів впливає на чутливість, справедливість та своєчасність CF NBS?

5. Висновки

Програми неонатального скринінгу забезпечили можливість ранньої діагностики, моніторингу й лікування більшості немовлят із КФ. Надзвичайно важливо, щоб програми постійно вдосконалювали свої алгоритми задля своєчасного та точного виявлення всіх дітей із КФ.

У США розбіжності між штатами виникли через швидке впровадження між 2005 і 2010 роками. Проте сучасні знання та технології дозволяють уніфікувати кращі практики на національному рівні. Фонд муковісцидозу підтримує штати в удосконаленні алгоритмів NBS і супроводжуватиме цей процес відповідною адвокацією.

Коментар до рис.2:

Усі програми неонатального скринінгу в США розпочинаються з вимірювання рівня імунореактивного трипсиногену (IRT); деякі програми проводять два вимірювання IRT. Програми, що використовують фіксований поріг IRT, повинні впровадити плаваючий поріг.

Немовлята, які переходять до молекулярного аналізу, проходять тестування панелі варіантів CFTR. Це тестування може здійснюватися за допомогою технології секвенування, якщо результати обмежуються заздалегідь визначеним списком варіантів.

Програми, панель яких включає всі патогенні варіанти CFTR, можуть обрати один із двох підходів:

 – направляти на потове тестування лише немовлят із двома варіантами CFTR, або
 – направляти немовлят з одним або двома варіантами CFTR.

Вибір направляти лише немовлят із двома варіантами ймовірно призведе до:

• зниження виявлення випадків CRMS/CFSPID,
• зменшення кількості носіїв, які проходять потове тестування,
• але водночас – до підвищеного ризику пропуску немовлят із рідкісними варіантами CF.

Вибір направляти немовлят з одним або двома варіантами ймовірно призведе до:

• підвищення виявлення CRMS/CFSPID,
• збільшення кількості носіїв, які проходять потове тестування,
• але також – до кращого виявлення дітей із CF, викликаним рідкісними варіантами.

Програми, чия панель варіантів не включає всі патогенні варіанти, ідентифіковані у CFTR2, та які не проводять секвенування CFTR, повинні продовжувати направляти немовлят з одним або двома виявленими варіантами.

Програми, що проводять секвенування CFTR після тестування панелі варіантів, повинні направляти лише немовлят із двома патогенними варіантами CFTR.

Усі програми повинні оцінити чутливість свого етапу молекулярного аналізу. Якщо не досягається 95% виявлення в основних етнічних підгрупах населення, і панель варіантів не охоплює всі патогенні варіанти з CFTR2, програмам слід зберегти або впровадити стратегію направлення при дуже високому рівні IRT (VHIRT).

Примітки:

a. Рекомендується, щоб панель варіантів забезпечувала щонайменше 95% чутливість у провідних етнічних підгрупах.
b. Під час ухвалення рішення щодо направлення немовлят на потове тестування деякі програми можуть включати до звіту варіанти з інтерпретаціями, відмінними від патогенних, зокрема варіанти з варіативними клінічними наслідками (VVCC), варіанти з невизначеним клінічним значенням (VUS), а також патогенні або ймовірно патогенні варіанти.

ДЖЕРЕЛО: International Journal of Neonatal Screening

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.