Ключові фактори, що можуть вплинути на успішність лікування інсульту

Ендоваскулярна терапія (ЕВТ) є стандартом лікування для пацієнтів з гострим ішемічним інсультом внаслідок оклюзії великих судин. Незважаючи на постійне вдосконалення технік та алгоритмів раннього втручання, частина пацієнтів демонструє несприятливі результати. Визначення клінічних та радіологічних факторів, що впливають на прогноз, має вирішальне значення для підвищення ефективності лікування та оптимізації маршрутизації пацієнтів.

Ретроспективне дослідження, проведене у лікарні Хепін Медичного коледжу Чанчжі, дослідило фактори, що асоціюються з несприятливими результатами після ЕВТ у пацієнтів з ішемічним інсультом переднього кола кровообігу.

Дослідження включало >300 пацієнтів з гострим ішемічним інсультом переднього кола кровообігу (середній вік — 65,5 року; 66% чоловіків), яким проводили ЕВТ у період з 2015 по 2019 роки.

Основні методологічні характеристики:

• діагностика та лікування пацієнтів з оклюзією великих судин передньої циркуляції;
• КТ головного мозку одразу після втручання для оцінки внутрішньочерепної кровотечі;
• контрольна КТ або МРТ через 24 години, 7 днів та 30 днів для оцінки інфаркт-залежних змін;
• оцінка функціональних результатів за модифікованою шкалою Ренкіна (mRS) при виписці;
• аналіз додаткових предикторів: NIHSS, шкала ASPECTS, ступінь реканалізації за TICI, розвиток набряку/гриж мозку, наявність внутрішньочерепної кровотечі.

Кінцеві точки

Основна кінцева точка: функціональний стан на момент виписки (mRS).

Додаткові кінцеві точки включали:

• ступінь ранньої неврологічної дисфункції;
• об’єм інфаркту (ASPECTS);
• реканалізацію судин (TICI);
• судинно-обумовлені ускладнення (симптоматичне крововиливання, набряк/грижа мозку).

Перегляньте записи:

Результати

• 53% пацієнтів мали несприятливі результати (mRS 3–6).
• 47% — добрий функціональний результат (mRS 0–2).

Незалежні фактори ризику несприятливого результату:

• вік (p = 0,01);
• високий початковий бал NIHSS (p < 0,001);
• ASPECTS ≥ 6–7 порівняно з ≤ 5 (p < 0,001);
• рівень реканалізації TICI 2b або 2c–3 проти 0–2a (p < 0,001);
• післяопераційне симптоматичне внутрішньочерепне крововиливання (p = 0,001);
• набряк/грижа мозку (p = 0,004).

Не було виявлено асоціацій між результатами та:

• фібриляцією передсердь в анамнезі,
• попереднім інсультом.

Отримані дані підтверджують, що вихідний неврологічний статус, віковий фактор та первинні рентгенологічні параметри мають ключове значення для прогнозу пацієнтів з гострим ішемічним інсультом, яким проводять ЕВТ.

Наявність симптоматичного внутрішньочерепного крововиливу або тяжкого набряку мозку асоційована з високою ймовірністю несприятливих наслідків. Результати узгоджуються з сучасними рекомендаціями щодо важливості ранньої стратифікації ризику та персоналізації лікувальної тактики.

Дослідники підкреслюють необхідність розробки комплексної прогностичної моделі для визначення пацієнтів, які можуть отримати максимальну користь від ЕВТ, а також удосконалення алгоритмів періопераційного моніторингу.

Обмеження

• одноцентровий характер дослідження;
• відносно невеликий розмір вибірки;
• відсутність довгострокового спостереження;
• обмеження аналізу через неповні дані (колатеральний кровотік, тип анестезії);
• відсутність контрольної групи (наприклад, пацієнти, які отримували лише системний тромболізис).

Висновки

Вік, тяжкість неврологічного дефіциту до втручання, низькі стартові ASPECTS, неповна реканалізація та ускладнення після втручання є ключовими предикторами несприятливого результату. Врахування цих факторів повинно впливати на вибір стратегії лікування та тактики спостереження.

Персоналізація лікування та раннє визначення пацієнтів високого ризику — основа покращення результатів ЕВТ при гострому ішемічному інсульті.

ДЖЕРЕЛО: medscape