Терапія естрогенами пов'язана з покращенням здоров'я серця

Тривале застосування гормональної терапії на основі естрогенів може мати переваги для серцево-судинної системи у жінок у постменопаузі. Нове дослідження, опубліковане в журналі Obstetrics & Gynecology, демонструє покращення біомаркерів, пов’язаних зі здоров’ям серця, у жінок, які тривалий час приймали замісну гормональну терапію.

Дискусії щодо доцільності початку гормональної терапії в період переходу до менопаузи тривають, частково через недостатню кількість даних про її довгостроковий вплив на серцево-судинну систему. Однак результати дослідження свідчать, що у жінок у менопаузі, які приймали гормональну терапію, спостерігалося покращення ряду метаболічних показників.

У дослідженні взяли участь жінки у віці від 50 до 79 років у постменопаузі. Учасницям брали зразки крові натще на початку, через рік і, в підгрупі, через три роки. У зразках визначали рівень глюкози, інсуліну, мікроелементів, ліпідів, аполіпопротеїнів та факторів згортання. Зразки зберігалися при температурі -80°C у біорепозиторії.

Основним показником ефективності було зниження холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ). Вторинними — загальний холестерин, холестерин ліпопротеїнів високої щільності (ХС ЛПВЩ), тригліцериди, ліпопротеїн(а), рівні глюкози, інсуліну та індекс HOMA-IR.

Жінки були розподілені на групи, які отримували або лише кон’юговані естрогени, або комбінацію кон’югованих естрогенів з синтетичним прогестагеном (медроксипрогестерону ацетат). Середній термін спостереження у групі монотерапії становив 6 років, а в комбінованій — 3 роки. У групі комбінованої терапії було більше неіспаномовних білих пацієнток, тоді як у групі монотерапії — більше пацієнток із супутньою гіпертензією, діабетом та гіперліпідемією.

Через один рік у групі монотерапії рівень ХС ЛПНЩ знизився на 11% у порівнянні з плацебо (відношення середніх геометричних — 0,89), ефект зберігався і через три (0,89) та шість років (0,93). У групі комбінованої терапії спостерігалося схоже зниження — 0,88 через рік, але до шостого року ефект ослаб (0,95), що дослідники пов’язують зі зниженням прихильності до лікування та зростанням призначення статинів.

Перегляньте запис:

Крім того, в обох групах спостерігалося зростання рівня ХС ЛПВЩ: на 13% у групі монотерапії та на 7% — у групі комбінованої терапії. Водночас тригліцериди залишалися стабільними або дещо зростали. Серед жінок з різним етнічним походженням ефекти зберігалися, хоча в азійок та американських індіанок фіксували більш помітне зниження ліпопротеїну(а).

Результати дослідження вказують на сприятливі серцево-судинні ефекти тривалого прийому як естрогенів, так і їх комбінації з прогестагенами у жінок у менопаузі. Висновки дослідників можуть бути корисними для молодих жінок, які розглядають можливість використання пероральної гормональної терапії після менопаузи.

Водночас, як зазначив Метью Нуді, доцент медичного коледжу Пенсильванського університету, гормональна терапія наразі не схвалена для профілактики ішемічної хвороби серця чи інсульту. Це означає, що рішення про її застосування повинне прийматися індивідуально, з урахуванням ризиків і переваг для кожної пацієнтки.

ДЖЕРЕЛО: Cntemporaryobgyn

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.