Протизапальна терапія при гострому міокардиті: чи доцільно призначати?

У дослідженні ARAMIS короткий курс антагоніста рецептора інтерлейкіну-1, анакінри, виявився безпечним, але не зменшив ускладнень гострого міокардиту.

Провідний дослідник, Матьє Кернейс, доктор медичних наук з університетської лікарні Pitie Salpetriere APHP, сказав, що це було найбільше рандомізоване контрольоване дослідження пацієнтів із гострим міокардитом і, ймовірно, перше в історії дослідження в гострому стані пацієнтів із міокардитом, діагностовано за даними магнітно-резонансної функції серця (МРФС), а не на біопсії. Він припустив, що однією з причин нейтрального результату могла бути залучена популяція з низьким ризиком і низький рівень ускладнень.

Запалення міокарда

Кернейс пояснив, що гострий міокардит — це запалення міокарда, яке може спричинити незворотне пошкодження серцевого м’яза та призвести до інфаркту міокарда, інсульту, серцевої недостатності, аритмії та смерті. Захворювання може виникати у людей будь-якого віку, але найчастіше у молодих людей. Специфічного лікування не існує, але пацієнтів зазвичай лікують бета-блокаторами, інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) та іноді стероїдами.

Анакінра є антагоністом рецептора інтерлейкіну-1, який діє, націлюючись на вроджений імунний шлях інтерлейкіну-1β. Анакінра використовується для лікування ревматоїдного артриту та показала ефективність при перикардиті. Кернейс зазначив, що було кілька повідомлень про успішне лікування анакінрою гострого міокардиту.

Дослідження ARAMIS — проведене в шести академічних центрах у Франції — було першим рандомізованим дослідженням для оцінки інгібування вродженого імунного шляху інтерлейкіну-1β у пацієнтів з міокардитом. У дослідженні взяли участь 120 госпіталізованих пацієнтів із симптомами захворювання, які мали біль у грудях, підвищення серцевого тропоніну та гострий міокардит, діагностований за допомогою МРФС. Більш ніж половина нещодавно мали бактеріальну або вірусну інфекцію.

Пацієнти були рандомізовані протягом 72 годин після госпіталізації для щоденного підшкірного введення анакінри 100 мг або плацебо до виписки з лікарні. Пацієнти в обох групах отримували стандартне лікування, включаючи інгібітор АПФ, щонайменше протягом 1 місяця. Згідно з попередніми даними, середній вік учасників становив 28 років і 90% були чоловіками.

Первинною кінцевою точкою була кількість днів без ускладнень міокардиту (серцева недостатність, що потребувала госпіталізації, біль у грудній клітці, що потребував ліків, фракція викиду лівого шлуночка менше ніж 50 % і шлуночкові аритмії) протягом 28 днів після виписки.

Не було значної різниці в цій кінцевій точці між двома групами, із середнім значенням 30 днів для анакінри проти 31 дня для плацебо.

Загалом частота комбінованої кінцевої точки ускладнень міокардиту виникла у 13,7% пацієнтів, і спостерігалося чисельне зменшення кількості пацієнтів із цими ускладненнями міокардиту при застосуванні анакінри — шість пацієнтів (10,5%) у групі анакінри проти 10 пацієнтів (16,5%) у групі плацебо (співвідношення шансів 0,59; 95% довірчий інтервал 0,19-1,78). Це було зумовлено меншою кількістю пацієнтів із болем у грудях, які потребували нових ліків (два пацієнти проти шести пацієнтів).

Кінцевою точкою безпеки була кількість серйозних побічних ефектів протягом 28 днів після виписки. Ця кінцева точка спостерігалася у семи пацієнтів (12,1%) у групі анакінри та шести пацієнтів (10,2%) у групі плацебо, без істотної різниці між групами.

«Дослідження ARAMIS показало доцільність проведення досліджень на тлі гострого міокардиту, і навіть якщо первинна кінцева точка була нейтральною, деякі важливі дані все ще відсутні, такі як зміна фракції викиду та рівнів тропоніну», — зазначають дослідники. «Що стосується майбутньої перспективи, ми переходимо до оцінки ефективності анакінри або інших імуносупресивних препаратів у пацієнтів із гострим захворюванням із низьким ризиком до пацієнтів з вищим ризиком із серцевою недостатністю та серйозною дисфункцією».

ДЖЕРЕЛО: https://www.medscape.com/

Не пропустіть цікавий вебінар «Ведення пацієнта з ІХС та гіпертензією: як зробити мандрівку довгою та безпечною?».

Перегляньте записи семінарів:

1. «Кардіологічні аспекти у загальній торакальній хірургії»
2. «Практичні аспекти. Призначення антикоагулянтної терапії у пацієнта із фібриляцією передсердь на прикладі клінічного випадку»
3. «Особливості дебюту та перебігу неспецифічного аортоартеріїту. Клінічна практика»

Пройдіть навчальний курс «Діагностика та лікування фібриляції і тріпотіння передсердь» та підвищить свій професійний рівень