Холодне зимове повітря ослабило противірусний захист у носі
Дата публікації: 23.12.2022
Автори: Відкриті джерела
Ключові слова: ГРВІ, імунітет, противірусний захист, імунний захист, респіраторні вірусні інфекції
Американські дослідники запропонували власне пояснення, чому взимку люди частіше хворіють на респіраторні вірусні інфекції. Їхні досліди свідчать, що за зниження температури повітря клітини слизової оболонки носа виробляють майже наполовину менше позаклітинних пухирців із противірусною дією, ніж за кімнатної температури, через що збудникам легше інфікувати клітини носа.
Що вчені не знають про сезонність простуд?
Загальновідомо, що осінньо-зимовий період супроводжується почастішанням гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ). Але причини цього неочевидні. Довгий час вважалося, що все обумовлено нашою поведінкою: коли на вулиці холодно, ми схильні більше сидіти в приміщенні з іншими людьми, де у закритому просторі збудникам інфекцій простіше поширюватися. Утім, досліди вказували й на те, що холод та вологість роблять людський організм сприйнятливішим до інфікування, але точний механізм цього був невідомим. Дослідження науковців Гарвардської медичної школи та Північно-Східного університету дещо прояснює цю сезонну сприйнятливість.
Що нового дізналися про сезонність простуд?
Оскільки носова порожнина часто є першою, яка реагує на проникнення в тіло збудників ГРВІ, то вчені зосередилися на визначенні того, що відбувається з локальною імунною реакцією при зустрічі зі збудниками. Для цього, серед іншого, використали зразки слизової оболонки носа від людей, що проходили операцію у зв'язку з анатомічною непрохідністю носових шляхів.
Спершу досліди показали, що стимуляція чутливих до вірусів рецепторів TLR3 на епітеліальних клітинах слизової оболонки носа призводить до виділення в слиз великої кількості позаклітинних пухирців. Останні наповнені сполуками, що мають протимікробну дію (у тому числі проти випробуваних у дослідах трьох збудників звичайної застуди — коронавірусу ОС43 та двох груп риновірусів), і блокують інфекцію на 38-72 відсотки, у залежності від патогену.
Досліди з людьми показали, що при зниженні температури повітря з 23,3 до 4,4 градуса Цельсія температура в носовій порожнині падає на 4,7 градуса, тобто приблизно з 37 до 32 градусів Цельсія. Коли таке зниження температури відтворили у культурі людських тканин у пробірках, це суттєво порушило вироблення позаклітинних пухирців після стимуляції TLR3 (кількість пухирців зменшилася на 42 відсотки) і зменшило противірусну дію тих, що таки виробилися. Тому на холоді слизова оболонка носової порожнини менш ефективно протидіє проникненню вірусів у клітини, що пояснює збільшення частоти ГРВІ в осінньо-зимовий сезон. Це знання планують використати для розроблення ефективних ліків, що посилюватимуть природний захист проти вірусів.