IgA-нефропатія: нова терапія знизила ризик прогресування хвороби нирок на 76%

Дата публікації: 04.11.2026

Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»

Ключові слова: хронічна хвороба нирок, протеїнурія, iga-нефропатія, eGFR, APRIL, BAFF, прогресування хвороби нирок, ORIGIN 3, атаціцепт, IgA-нефропатія

magnific / magnific.com

У New England Journal of Medicine опубліковано фінальний аналіз ефективності дослідження ORIGIN 3, у якому атаціцепт оцінювали в дорослих із підтвердженою біопсією IgA-нефропатією. Раніше в цьому ж дослідженні препарат продемонстрував значно більше зниження протеїнурії порівняно з плацебо. Тепер дослідники представили результати щодо функції нирок протягом періоду до 104 тижнів.

Різниця виявилася суттєвою. Через 52 тижні середня eGFR у групі атаціцепту практично не змінилася від вихідного рівня, тоді як у групі плацебо знизилася майже на 6 мл/хв/1,73 м². За період до 104 тижнів середня річна швидкість зниження eGFR становила −0,60 проти −5,60 мл/хв/1,73 м² на рік.

Що досліджували в ORIGIN 3?

У багатоцентровому рандомізованому плацебо-контрольованому дослідженні фази 3 дорослих із підтвердженою біопсією IgA-нефропатією рандомізували для отримання атаціцепту або плацебо. Атаціцепт застосовували підшкірно в дозі 150 мг один раз на тиждень.

Загалом рандомізацію пройшов 431 пацієнт, а лікування отримали 428 учасників — по 214 у кожній групі. У фінальному аналізі автори зосередилися на двох попередньо визначених вторинних кінцевих точках: зміні eGFR на 52-му тижні та річній швидкості зміни eGFR протягом періоду до 104 тижнів. Також оцінювали інші ієрархічно протестовані кінцеві точки та безпеку.

Через рік eGFR практично не змінилася

На 52-му тижні середня зміна розрахункової швидкості клубочкової фільтрації в групі атаціцепту становила лише −0,11 мл/хв/1,73 м². У групі плацебо за цей самий період eGFR зменшилася в середньому на −5,69 мл/хв/1,73 м².

Різниця між групами становила 5,58 мл/хв/1,73 м² на користь атаціцепту і була статистично значущою: 95% довірчий інтервал — від 3,68 до 7,48; P<0,001.

Тобто вже через рік спостереження траєкторії функції нирок у двох групах суттєво розійшлися: на тлі атаціцепту середній показник eGFR залишався близьким до вихідного, тоді як у групі плацебо відзначалося виражене його зниження.

За два роки різниця збереглася

Ще однією ключовою кінцевою точкою була середня річна швидкість зміни eGFR протягом періоду до 104 тижнів. У групі атаціцепту вона становила −0,60 мл/хв/1,73 м² на рік, тоді як у групі плацебо — −5,60 мл/хв/1,73 м² на рік.

Різниця між групами досягла 5,00 мл/хв/1,73 м² на рік і також була статистично значущою: 95% довірчий інтервал — від 3,55 до 6,45; P<0,001.

Саме ці результати стали підставою для висновку авторів, що атаціцепт порівняно з плацебо сповільнював і стабілізував зниження eGFR у пацієнтів з IgA-нефропатією.

Прогресування хвороби нирок: 5,1% проти 17,8%

Різниця спостерігалася не лише за динамікою eGFR. Комбінована кінцева точка прогресування хвороби нирок була зареєстрована у 11 із 214 пацієнтів (5,1%) у групі атаціцепту та у 38 із 214 (17,8%) у групі плацебо.

Відношення ризиків становило 0,24 із 95% довірчим інтервалом 0,12–0,48; P<0,001. Це відповідає суттєво нижчому ризику досягнення комбінованої кінцевої точки в групі активної терапії протягом періоду дослідження.

Окремо автори повідомляють, що серед пацієнтів, які отримували атаціцепт, не було випадків прогресування до діалізу, трансплантації нирки або смерті. У групі плацебо такі події були зареєстровані у 7 пацієнтів.


Перегляньте записи:


Це вже не лише результат щодо протеїнурії

Раніше опублікований аналіз ORIGIN 3 показав, що атаціцепт значно сильніше знижував співвідношення білок/креатинін у сечі порівняно з плацебо. Однак протеїнурія є сурогатним показником, тому принциповим залишалося питання, чи трансформується її зниження у кращу динаміку функції нирок.

Фінальний аналіз додає саме ці дані. Результати за eGFR та комбінованою кінцевою точкою прогресування хвороби нирок були узгодженими з раніше продемонстрованим ефектом щодо протеїнурії.

Таким чином, ORIGIN 3 продемонстрував різницю між атаціцептом і плацебо не лише за лабораторним маркером активності захворювання, а й за швидкістю втрати функції нирок протягом періоду дослідження.

Що відомо про безпеку?

Небажані явища були зареєстровані у 160 із 214 пацієнтів (74,8%) у групі атаціцепту та у 167 із 214 (78,0%) у групі плацебо. Тобто загальна частота небажаних явищ була подібною між групами.

Серйозні небажані явища спостерігалися у 7,0% пацієнтів, які отримували атаціцепт, та у 15,4% учасників групи плацебо. За період аналізу помер один пацієнт — він перебував у групі плацебо.

Водночас ці результати відображають безпеку протягом тривалості дослідження ORIGIN 3 і не відповідають на питання щодо потенційних ризиків при значно довшому застосуванні терапії.

Як працює атаціцепт?

Атаціцепт — це TACI-Fc-фузійний білок, спрямований на два імунорегуляторні цитокіни — BAFF та APRIL, які беруть участь у регуляції В-клітинної відповіді та вважаються важливими для патогенезу IgA-нефропатії.

Таким чином, терапія спрямована на механізми захворювання, пов’язані з патологічною продукцією імуноглобулінів, а не лише на гемодинамічні наслідки ураження нирок. У попередньому аналізі ORIGIN 3 вплив на цей шлях супроводжувався значним зниженням протеїнурії, а фінальні результати демонструють одночасне сповільнення втрати eGFR.

Що важливо запам’ятати лікарю?

У фінальному аналізі ORIGIN 3 атаціцепт у дозі 150 мг підшкірно один раз на тиждень суттєво сповільнював зниження функції нирок у дорослих із підтвердженою біопсією IgA-нефропатією.

Через 52 тижні середня зміна eGFR становила −0,11 мл/хв/1,73 м² на тлі атаціцепту проти −5,69 мл/хв/1,73 м² на тлі плацебо. За період до 104 тижнів річна швидкість зниження eGFR становила відповідно −0,60 та −5,60 мл/хв/1,73 м² на рік.

Прогресування хвороби нирок за комбінованою кінцевою точкою спостерігалося у 5,1% проти 17,8% пацієнтів, а відношення ризиків становило 0,24. При цьому загальна частота небажаних явищ суттєво не відрізнялася між групами.

Отже, новий аналіз ORIGIN 3 доповнює попередні дані щодо зниження протеїнурії принципово важливим результатом: упродовж досліджуваного періоду атаціцепт не лише впливав на маркери активності IgA-нефропатії, а й суттєво сповільнював втрату функції нирок.


ДЖЕРЕЛО: New England Journal of Medicine


На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Чи можна замінити фізичну активність новим ...
Будь-яка ремісія діабету в результаті досл ...
Як уникнути зневоднення в спеку?
Вплив пробіотиків та антибіотиків на мікро ...
Вплив СДУГ на тривалість життя: результати ...
Цитомегаловірусна інфекція
Синергічні мутації, виявлені у варіанті ом ...