IgA-нефропатія: нова терапія знизила ризик прогресування хвороби нирок на 76%
Дата публікації: 04.11.2026
Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»
Ключові слова: хронічна хвороба нирок, протеїнурія, iga-нефропатія, eGFR, APRIL, BAFF, прогресування хвороби нирок, ORIGIN 3, атаціцепт, IgA-нефропатія
У New England Journal of Medicine опубліковано фінальний аналіз ефективності дослідження ORIGIN 3, у якому атаціцепт оцінювали в дорослих із підтвердженою біопсією IgA-нефропатією. Раніше в цьому ж дослідженні препарат продемонстрував значно більше зниження протеїнурії порівняно з плацебо. Тепер дослідники представили результати щодо функції нирок протягом періоду до 104 тижнів.
Різниця виявилася суттєвою. Через 52 тижні середня eGFR у групі атаціцепту практично не змінилася від вихідного рівня, тоді як у групі плацебо знизилася майже на 6 мл/хв/1,73 м². За період до 104 тижнів середня річна швидкість зниження eGFR становила −0,60 проти −5,60 мл/хв/1,73 м² на рік.
Що досліджували в ORIGIN 3?
У багатоцентровому рандомізованому плацебо-контрольованому дослідженні фази 3 дорослих із підтвердженою біопсією IgA-нефропатією рандомізували для отримання атаціцепту або плацебо. Атаціцепт застосовували підшкірно в дозі 150 мг один раз на тиждень.
Загалом рандомізацію пройшов 431 пацієнт, а лікування отримали 428 учасників — по 214 у кожній групі. У фінальному аналізі автори зосередилися на двох попередньо визначених вторинних кінцевих точках: зміні eGFR на 52-му тижні та річній швидкості зміни eGFR протягом періоду до 104 тижнів. Також оцінювали інші ієрархічно протестовані кінцеві точки та безпеку.
Через рік eGFR практично не змінилася
На 52-му тижні середня зміна розрахункової швидкості клубочкової фільтрації в групі атаціцепту становила лише −0,11 мл/хв/1,73 м². У групі плацебо за цей самий період eGFR зменшилася в середньому на −5,69 мл/хв/1,73 м².
Різниця між групами становила 5,58 мл/хв/1,73 м² на користь атаціцепту і була статистично значущою: 95% довірчий інтервал — від 3,68 до 7,48; P<0,001.
Тобто вже через рік спостереження траєкторії функції нирок у двох групах суттєво розійшлися: на тлі атаціцепту середній показник eGFR залишався близьким до вихідного, тоді як у групі плацебо відзначалося виражене його зниження.
За два роки різниця збереглася
Ще однією ключовою кінцевою точкою була середня річна швидкість зміни eGFR протягом періоду до 104 тижнів. У групі атаціцепту вона становила −0,60 мл/хв/1,73 м² на рік, тоді як у групі плацебо — −5,60 мл/хв/1,73 м² на рік.
Різниця між групами досягла 5,00 мл/хв/1,73 м² на рік і також була статистично значущою: 95% довірчий інтервал — від 3,55 до 6,45; P<0,001.
Саме ці результати стали підставою для висновку авторів, що атаціцепт порівняно з плацебо сповільнював і стабілізував зниження eGFR у пацієнтів з IgA-нефропатією.
Прогресування хвороби нирок: 5,1% проти 17,8%
Різниця спостерігалася не лише за динамікою eGFR. Комбінована кінцева точка прогресування хвороби нирок була зареєстрована у 11 із 214 пацієнтів (5,1%) у групі атаціцепту та у 38 із 214 (17,8%) у групі плацебо.
Відношення ризиків становило 0,24 із 95% довірчим інтервалом 0,12–0,48; P<0,001. Це відповідає суттєво нижчому ризику досягнення комбінованої кінцевої точки в групі активної терапії протягом періоду дослідження.
Окремо автори повідомляють, що серед пацієнтів, які отримували атаціцепт, не було випадків прогресування до діалізу, трансплантації нирки або смерті. У групі плацебо такі події були зареєстровані у 7 пацієнтів.
Перегляньте записи:
Це вже не лише результат щодо протеїнурії
Раніше опублікований аналіз ORIGIN 3 показав, що атаціцепт значно сильніше знижував співвідношення білок/креатинін у сечі порівняно з плацебо. Однак протеїнурія є сурогатним показником, тому принциповим залишалося питання, чи трансформується її зниження у кращу динаміку функції нирок.
Фінальний аналіз додає саме ці дані. Результати за eGFR та комбінованою кінцевою точкою прогресування хвороби нирок були узгодженими з раніше продемонстрованим ефектом щодо протеїнурії.
Таким чином, ORIGIN 3 продемонстрував різницю між атаціцептом і плацебо не лише за лабораторним маркером активності захворювання, а й за швидкістю втрати функції нирок протягом періоду дослідження.
Що відомо про безпеку?
Небажані явища були зареєстровані у 160 із 214 пацієнтів (74,8%) у групі атаціцепту та у 167 із 214 (78,0%) у групі плацебо. Тобто загальна частота небажаних явищ була подібною між групами.
Серйозні небажані явища спостерігалися у 7,0% пацієнтів, які отримували атаціцепт, та у 15,4% учасників групи плацебо. За період аналізу помер один пацієнт — він перебував у групі плацебо.
Водночас ці результати відображають безпеку протягом тривалості дослідження ORIGIN 3 і не відповідають на питання щодо потенційних ризиків при значно довшому застосуванні терапії.
Як працює атаціцепт?
Атаціцепт — це TACI-Fc-фузійний білок, спрямований на два імунорегуляторні цитокіни — BAFF та APRIL, які беруть участь у регуляції В-клітинної відповіді та вважаються важливими для патогенезу IgA-нефропатії.
Таким чином, терапія спрямована на механізми захворювання, пов’язані з патологічною продукцією імуноглобулінів, а не лише на гемодинамічні наслідки ураження нирок. У попередньому аналізі ORIGIN 3 вплив на цей шлях супроводжувався значним зниженням протеїнурії, а фінальні результати демонструють одночасне сповільнення втрати eGFR.
Що важливо запам’ятати лікарю?
У фінальному аналізі ORIGIN 3 атаціцепт у дозі 150 мг підшкірно один раз на тиждень суттєво сповільнював зниження функції нирок у дорослих із підтвердженою біопсією IgA-нефропатією.
Через 52 тижні середня зміна eGFR становила −0,11 мл/хв/1,73 м² на тлі атаціцепту проти −5,69 мл/хв/1,73 м² на тлі плацебо. За період до 104 тижнів річна швидкість зниження eGFR становила відповідно −0,60 та −5,60 мл/хв/1,73 м² на рік.
Прогресування хвороби нирок за комбінованою кінцевою точкою спостерігалося у 5,1% проти 17,8% пацієнтів, а відношення ризиків становило 0,24. При цьому загальна частота небажаних явищ суттєво не відрізнялася між групами.
Отже, новий аналіз ORIGIN 3 доповнює попередні дані щодо зниження протеїнурії принципово важливим результатом: упродовж досліджуваного періоду атаціцепт не лише впливав на маркери активності IgA-нефропатії, а й суттєво сповільнював втрату функції нирок.
ДЖЕРЕЛО: New England Journal of Medicine
На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.
Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.
Реєстрація
Вхід
Матеріали з розділу
Чи можна замінити фізичну активність новим ...
Будь-яка ремісія діабету в результаті досл ...
Як уникнути зневоднення в спеку?
Вплив пробіотиків та антибіотиків на мікро ...
Вплив СДУГ на тривалість життя: результати ...
Цитомегаловірусна інфекція


