Новий підхід до вакцини проти норовірусу може допомогти в лікуванні інших РНК-вірусів

РНК-віруси мають різні клінічні прояви, швидкість передачі та тривалість інфекції. До них належать, зокрема, віруси грипу, кору, застуди, SARS-CoV-2 та норовіруси.

Попри відмінності, на генетичному рівні РНК-віруси мають спільну особливість: їхній геном може формувати складні просторові структури. РНК не є просто «лінійним кодом» — вона утворює складки, петлі та інші структурні елементи, які можуть впливати на реплікацію вірусу, його взаємодію з клітинами та відповідь на лікування.

Нове дослідження показало, що аналіз таких РНК-структур може стати основою для створення ослаблених вірусів, які потенційно можна використовувати як вакцинні кандидати.

Чому обрали норовірус

Норовірус є однією з провідних причин гострого гастроентериту у світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку реєструється приблизно 685 мільйонів випадків норовірусної інфекції.

Норовірус може спричиняти значний тягар для громадського здоров’я, особливо серед дітей, людей старшого віку та населення країн з обмеженими ресурсами. Наразі схваленої вакцини або специфічного лікування проти норовірусної інфекції немає. Саме тому норовірус став зручною моделлю для перевірки нового підходу до розробки вакцин на основі структури вірусної РНК.

Як працює новий підхід

Дослідники вивчали РНК-структури в геномі мишачого норовірусу. Вони виявили, що геном вірусу є компактним і високо структурованим, тобто містить ділянки, де РНК утворює складні дво- та тривимірні форми.

Після цього дослідники шукали структурні «гарячі точки» — ділянки РНК, зміна яких може порушити здатність вірусу ефективно розмножуватися.

Один із підходів полягав у внесенні невеликих змін до послідовності геному, які змінювали просторову організацію РНК. Така модифікація ніби «розпаковувала» частину вірусної РНК, порушуючи структури, важливі для нормальної роботи вірусу.

Один із створених у лабораторії ослаблених варіантів норовірусу показав ефективність у мишачих моделях, зокрема в умовах ослабленого імунітету. Модифікований вірус мав структурні зміни в ділянці геному, що кодує вірусні білки. Ці зміни обмежували інфекцію, але водночас дозволяли сформувати імунну відповідь.

Важливо, що така імунна відповідь була здатна нейтралізувати звичайний, немодифікований варіант вірусу. Це підтримує ідею, що контрольована зміна РНК-структури може бути використана для створення ослаблених вакцинних кандидатів.

Перегляньте записи:

Потенціал для інших РНК-вірусів

Одним із важливих аспектів цього підходу є його потенційна універсальність. Якщо відома геномна послідовність нового РНК-вірусу, дослідники можуть картографувати його РНК-структури та визначати ділянки, які є важливими для функціонування вірусу. Теоретично це може допомогти швидше розробляти вакцинні платформи для нових або маловивчених РНК-вірусів.

Такий підхід відрізняється від вакцин, спрямованих лише на один окремий вірусний білок. Ослаблений вірусний кандидат може потенційно формувати імунну відповідь проти ширшого набору вірусних білків. Водночас безпека й ефективність такого підходу мають бути ретельно перевірені.

Обмеження та подальші кроки

Дані наразі отримані на експериментальних моделях, тому їх не можна безпосередньо переносити на людей.

Наступними кроками є подальше дослідження вакцинного кандидата проти норовірусу на тваринних моделях, оцінка безпеки, стабільності та здатності викликати захисну імунну відповідь. Лише після цього можна буде говорити про перспективи створення вакцини для людини.

Також потрібні додаткові дослідження, щоб з’ясувати, наскільки цей підхід можна адаптувати до інших РНК-вірусів і чи буде він ефективним для патогенів із різною структурою геному та механізмами реплікації.

ДЖЕРЕЛО: medicalxpress

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.