EUS-керована тонкоголкова біопсія для морфологічної діагностики стриктур жовчних шляхів: багатоцентрове дослідження

Стриктури жовчних проток можуть мати як доброякісне, так і злоякісне походження, тому отримання якісного зразка тканини є важливим етапом діагностики. Водночас стандартні ендоскопічні методи не завжди забезпечують достатню кількість матеріалу для точного морфологічного висновку. У новому проспективному багатоцентровому дослідженні оцінили ефективність тонкоголкової біопсії під контролем ендоскопічного ультразвуку (EUS-FNB) при стриктурах жовчних проток без супутньої пухлинної маси підшлункової залози або черевної порожнини.

До дослідження включили 45 пацієнтів із середнім розміром стриктури 19,4 мм. У 30 випадках звуження розташовувалося в дистальній частині жовчних проток, ще у 15 — у перихілярній ділянці.

Перегляньте записи:

Основні результати

Загальна частота отримання адекватного зразка тканини становила 93,3%. Для дистальних стриктур цей показник досягав 96,6%, а для перихілярних — 86,6%. Статистично значущої різниці між цими групами не виявили. Водночас ефективність залежала від кількості проходів голки.

Після одного проходу адекватний матеріал отримували у 62,2% випадків. Для дистальних стриктур показник становив 73,3%, а для перихілярних — лише 40%.

Після двох проходів загальна адекватність зросла до 84,4%. При дистальних стриктурах вона досягала 96,6%, тоді як при перихілярних — 60%.

Загальна діагностична точність методу становила 91,1%. Для дистальних стриктур вона сягала 96,6%, а для перихілярних — 80%. Діагностична чутливість у всій групі становила 89,7%. При дистальному розташуванні стриктури вона була значно вищою — 96,4%, тоді як при перихілярному — 75%. Щодо безпеки, серйозних ускладнень не зафіксували. У двох пацієнтів — 4,4% — виникла незначна кровотеча, по одному випадку в кожній підгрупі.

Результати свідчать, що EUS-контрольована тонкоголкова біопсія може бути корисним методом отримання тканини при невизначених стриктурах жовчних проток, особливо коли на візуалізації немає чіткої пухлинної маси.

Метод може допомогти:

• отримати достатню кількість тканини для морфологічного дослідження;
• підвищити точність діагностики злоякісних уражень;
• уникнути повторних діагностичних процедур;
• доповнити інші ендоскопічні методи за недостатньо інформативних результатів.

Перегляньте запис:

Особливо високі показники були отримані при дистальних стриктурах, тоді як при перихілярних ураженнях діагностична чутливість і частота адекватних зразків були нижчими.

Водночас дослідження має важливі обмеження: вибірка становила лише 45 пацієнтів, а кількість учасників із перихілярними стриктурами була ще меншою. Тому результати не дозволяють робити остаточні висновки щодо переваги цього підходу над іншими методами отримання тканини.

Таким чином, тонкоголкова біопсія під контролем ендоскопічного ультразвуку забезпечила високу адекватність зразків і діагностичну точність при стриктурах жовчних проток, особливо при їх дистальному розташуванні. Метод може стати корисною складовою діагностичного алгоритму, однак потребує подальшого підтвердження у більших дослідженнях.

ДЖЕРЕЛО: onlinelibrary.wiley

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.