Сила м’язів гомілковостопного суглоба не пов’язана з гіпермобільністю суглобів у дітей

У здорових дітей віком 5–10 років сила м’язів гомілковостопного суглоба не була пов’язана з обсягом тильного згинання гомілковостопного суглоба або загальною гіпермобільністю суглобів. Постава стопи також у більшості порівнянь не мала значущого зв’язку із силою м’язів гомілковостопного суглоба.

Як проводили дослідження

У поперечному дослідженні оцінювали взаємозв’язок між поставою стопи, гіпермобільністю суглобів, тильним згинанням гомілковостопного суглоба та ізометричною силою м’язів гомілковостопного суглоба.

До аналізу включили 196 дітей віком від 5 до 10 років з іспанської школи. Середній вік учасників становив 7,6 року, дівчата становили 59,2 % вибірки. Дослідження проводили з січня по червень 2022 року.

Поставу стопи оцінювали за допомогою індексу постави стопи. Генералізовану гіпермобільність суглобів визначали за шкалою Бейтона, а гіпермобільність нижніх кінцівок — за допомогою Lower Limb Assessment Score та Foot and Ankle Flexibility Index.

Діапазон тильного згинання гомілковостопного суглоба вимірювали за допомогою тесту випадів із навантаженням. Ізометричну силу гомілковостопного суглоба, зокрема інверсію, еверсію, підошовне та тильне згинання, оцінювали ручною динамометрією.

Основні результати

Дослідники не виявили значущого зв’язку між тильним згинанням гомілковостопного суглоба та силою м’язів гомілковостопного суглоба. Також не було виявлено значущого зв’язку між генералізованою гіпермобільністю суглобів і силою м’язів гомілковостопного суглоба.

Постава стопи у більшості порівнянь також не була пов’язана із силовими показниками гомілковостопного суглоба.

Регіонально-специфічна гіпермобільність нижніх кінцівок показала лише слабку кореляцію з окремими показниками сили гомілковостопного суглоба. Усі кореляції були низькими — ≤0,24. Після коригування за віком, статтю та індексом маси тіла залишилися лише кілька невеликих асоціацій.

Результати свідчать, що сила м’язів гомілковостопного суглоба сама по собі має обмежену клінічну цінність як показник гіпермобільності нижніх кінцівок у здорових дітей.

Це означає, що оцінювати гіпермобільність або функціональний стан нижніх кінцівок лише за силою м’язів гомілковостопного суглоба недоцільно. Для клінічної оцінки потрібен комплексний підхід із врахуванням рухливості суглобів, постави стопи, симптомів, функціональних скарг і загального фізичного стану дитини.

Перегляньте запис:

Обмеження

Дослідження мало поперечний дизайн, тому не дозволяє встановити причинно-наслідкові зв’язки. Більшість учасників були безсимптомними дітьми віком 5–10 років, тому результати не можна автоматично поширювати на дітей з болем, травмами, неврологічними або ортопедичними захворюваннями.

Також не були детально охарактеризовані діти, які не брали участі в дослідженні, та діти, яких виключили через дискомфорт під час оцінювання.

 ДЖЕРЕЛО: medscape

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.