Психосоціальні стресори та ризик серцевої недостатності

Психосоціальний стрес дедалі частіше розглядають як важливий фактор серцево-судинного ризику. Він може впливати на здоров’я через хронічну активацію стресових механізмів, зміни поведінки, метаболічні порушення, запалення та інші біологічні шляхи.

У великому проспективному когортному дослідженні вивчали, чи пов’язані різні форми психосоціального стресу з ризиком розвитку серцевої недостатності у жінок.

До аналізу увійшли 48 320 жінок без серцевої недостатності на початку спостереження. Медіанний вік учасниць становив 40 років, а медіанний індекс маси тіла — 27 кг/м².

Медіана спостереження становила 24 роки, до 2023 року. За цей період було зареєстровано 1343 випадки серцевої недостатності.

Психосоціальний стрес оцінювали за допомогою анкет. Дослідники аналізували повсякденний досвід несправедливого ставлення, дискримінацію в окремих соціальних сферах, а також досвід жорстокого поводження в дитячому або підлітковому віці.

Основні результати

Дискримінація у сфері зайнятості, житла була пов’язана з підвищеним ризиком серцевої недостатності. Найвищий ризик спостерігали серед жінок, які повідомили про дискримінацію в усіх сферах.

У повністю скоригованих моделях дискримінація в усіх трьох сферах була пов’язана з підвищенням ризику серцевої недостатності: коефіцієнт ризику становив 1,27. Для дискримінації у двох сферах коефіцієнт ризику становив 1,25.

Вищий рівень повсякденного досвіду несправедливого ставлення був пов’язаний із підвищеним ризиком серцевої недостатності в аналізі з урахуванням віку. Однак після коригування на клінічні фактори ризику цей зв’язок послабився, зокрема через вплив індексу маси тіла.В окремому аналізі 31 420 жінок, які заповнили анкети щодо жорстокого поводження в дитинстві або підлітковому віці, протягом медіанного періоду спостереження 16 років було зареєстровано 725 випадків серцевої недостатності.

Часті випадки насильства в дитинстві або підлітковому віці були пов’язані з підвищеним ризиком серцевої недостатності у подальшому житті. Після багатовимірного коригування зв’язок із насильством у підлітковому віці залишався статистично значущим: коефіцієнт ризику становив 1,44.

Медіаційний аналіз показав, що індекс маси тіла частково пояснював зв’язок між насильством у дитинстві або підлітковому віці та ризиком серцевої недостатності. Частка опосередкованого зв’язку через ІМТ становила приблизно 19,6–35,9 %.

Перегляньте запис:

Можливе значення результатів

Результати дослідження свідчать, що тривалий психосоціальний стрес може бути пов’язаний із підвищеним ризиком серцевої недостатності у жінок. Можливі механізми можуть включати вплив хронічного стресу на нейроендокринну регуляцію, симпатичну нервову систему, запалення, судинну функцію, поведінкові фактори та метаболічний ризик. Індекс маси тіла може бути одним із проміжних механізмів, але він не пояснює весь зв’язок.Важливо, що ці результати не слід трактувати як індивідуальну провину пацієнток або наслідок лише способу життя. Йдеться про можливий довгостроковий вплив соціальних, психологічних і структурних факторів на серцево-судинне здоров’я.

Обмеження дослідження

Дослідження мало обсерваційний дизайн, тому не може довести причинно-наслідковий зв’язок. Випадки серцевої недостатності визначалися переважно за самозвітами учасниць, що могло призвести до певної похибки класифікації.

Досвід дискримінації та жорстокого поводження також оцінювався за анкетами, тому можливі похибки пам’яті або неповне повідомлення про події.

Висновок

У великій когорті жінок психосоціальний стрес, зокрема досвід дискримінації в кількох сферах і часті випадки насильства в дитинстві або підлітковому віці, був пов’язаний із підвищеним ризиком серцевої недостатності через багато років.

Отримані дані підкреслюють потребу в подальшому вивченні механізмів, які пов’язують психосоціальний стрес із серцево-судинним ризиком, а також важливість урахування соціальних і психологічних факторів у профілактиці серцевої недостатності.

ДЖЕРЕЛО: jamanetwork

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.